Рішення

від 12.06.2017 по справі 916/769/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2017 р.Справа № 916/769/17

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Аганіні В.Ю.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 57/02 від 10.01.2017р.

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/769/17:

За позовом: Державної екологічної інспекції в Одеській області;

до відповідача: Комунального підприємства "Довжанський сількомунгосп";

про стягнення 50312,86 грн., -

в с т а н о в и в :

Державна екологічна інспекція в Одеській області (далі - Позивач) звернулась до Комунального підприємства "Довжанський сількомунгосп" (далі - Відповідач) із позовом про стягнення з Відповідача суму збитків з підстав самовільного водокористування.

З підстав ст.ст.68, 69 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища , п.9 ст.44, ст. 49 Водного кодексу України позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (поштове повідомленняу справі )

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , -

3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 травня 2017 р. за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжений на 15 днів до 14 червня 2017 р.

В засіданні суду 14.06.2017р. за правилами ст. 85 ГПК України, у присутності представників обох сторін, оголошено вступна та резолютивні частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як свідчить зміст позову, у даній справі йдеться про суму збитків з підстав самовільного водокористування.

Як випливає з матеріалів справи, Позивачем у період з 20.09.2016р. до 28.09.2016р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем.

У ході перевірки було встановлено, що Відповідач для потреб у централізованому водопостачанні жителів населених пунктів Довжанської сільської ради Окнянського району Одеської області здійснювало використання підземних вод зі свердловини №Р-2118, №Р-2116, №Р-2115, №Р-2112, що розташовані в адміністративних межах земель зазначеної сільської ради.

В період з 24.02.2014р. по 15.11.2016р. водокористування Підприємством здійснювалось при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням пункту 9 ст.44, ст.48 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 110, 11 Водного Кодексу України.

Даний факт зафіксовано в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, який складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області, за результатми проведення планового заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Відповідачем в період з 08.11.2016р. по 21.11.2016р.

ОСОБА_2 акт на час звернення до суду та розгляду справи не оскаржений та не скасований і тому є чинним. Зворотного Відповідачем не доведено.

Згідно з п.9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч.1 ст.149Господарського кодексу України суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього кодексу та інших законів, що узгоджується з приписами ч.1 ст.38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища .

Водночас, в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах ч.З ст.38 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища ).

За визначеннями, наведеними у статті першої Водного кодексу України, використання води-процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

За статтею 46 зазначеного Кодексу водокористування може бути двох видів: загальне і спеціальне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування-це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли крім гідроенергетичних); подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Таким чином, водним законодавством передбачено вичерпний перелік видів використання води, які не відносяться до спеціального водокористування, а значить і не потребують отримання дозволу на спец водокористування.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно статті 110 Водного кодексу У країни порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно- правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема у порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389 затверджено ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

ОСОБА_2 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання фізичними і юридичними особами), та застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

З аналізу пункту 1.2. Методики (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389) вбачається, що вказана ОСОБА_2 встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі як внаслідок таких порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням, забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Відповідно до пункту 1.7. Методики самовільне водокористування-це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

В розділі IX пункти 9.1 та 9.2 ОСОБА_2 визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами підземні води), який здійснюється за формулою: Зсам=100 х W х ТАР, де W- об'єм води метри кубічні), що використана самовільно без дозвільних документів дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами підземні води)), Тар-розмір, грн./100куб.м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування.

Посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області відповідно до вищевказаної ОСОБА_2 було зроблено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів-дозволу на спеціальне водокористування) та розмір збитків склав 50 312, 86 грн.

Також згідно ст.20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду(контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища (підпункт і ), вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах (підпункт й ).

Відповідно до ст.ст.16, 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 04.11.2011р. №429 Про затвердження положень про територіальні органи Держекоінспекції України , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 за №1347/20085, Державна екологічна інспекція в Одеські області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Позивач, відповідно до вищевказаного Положення, має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Водночас позивач зазначає, що сто відсотків вказаної суми збитків має бути внесена на розрахунковий рахунок №33113331700318 фонду охорони навколишнього природного середовища Довжанської сільської ради Окнянського району, МФО 828011, код за ЄДРПОУ 38029450, банк-ГУДКСУ в Одеській області, одержувач - УК у Окнянському районі, код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331.

За таких обставин господарський суд, аналізуючи вищенаведене у сукупності, вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними і тому підлягаючими задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 32,33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Довжанський сількомунгосп (67930, Одеська область, Окнянський район, с.Довжанка, код ЄДРПОУ 34254073) суму збитків у розмірі 50312 (п'ятдесят тисяч триста дванадцять) грн. 86 коп., яку зарахувати до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №33113331700318 фонду охорони навколишнього природного середовища Довжанської сільської ради Окнянського району, МФО 828011, код за ЄДРПОУ 38029450, банк-ГУДКСУ в Одеській області, одержувач-УК у Окнянському районі, код бюджетної класифікації 24062100, балансовий рахунок 3311, символ звітності банку 331.

3. Стягнути з Комунального підприємства Довжанський сількомунгосп (67930, Одеська область, Окнянський район, с.Довжанка, код ЄДРПОУ 34254073) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістот) грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2017 р.

Суддя М.І. Никифорчук