Рішення

від 06.06.2017 по справі 923/230/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2017 року Справа № 923/230/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЬЮЗ МЕДІА", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 455210 грн. 40 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, дов. б/н від 20.03.2017р.;

від відповідача - не прибув.

Сутність спору: Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьюз Медіа", м. Київ, код ЄДРПОУ 39750858) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (Публічне акціонерне товариство "Дім марочних коньяків "Таврія", Херсонська область, м. Нова Каховка, код ЄДРПОУ 00413475) 455210 грн. 40 коп., у тому числі: 245020 грн. 04 коп. основного боргу за послуги, надані на підставі укладеного між сторонами договору № 24/07/2015-ТВ від 24 липня 2015р., 133099 грн. 73 коп. інфляційних втрат та 25358 грн. 72 коп. річних за прострочення боржником грошового зобов'язання, 51731 грн. 91 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо проведення повної та своєчасної оплати вартості послуг.

Відповідач вимоги суду щодо забезпечення участі в судовому засіданні уповноваженого представника, явка якого згідно судових ухвал про порушення справи від 27.03.2017р., про відкладення розгляду справи від 25.04.2017р. була визнана обов'язковою, не виконав без пояснення поважності причин, що унеможливили явку та їх підтвердження належними доказами.

В направленому суду письмовому відзиві позивач повідомив суд про погашення основного боргу в сумі 245020 грн. 04 коп. згідно платіжних доручень: № НОМЕР_1 від 31.03.2017р. на суму 98220 грн. 56 коп., № НОМЕР_2 від 31.03.2017р. на суму 1419 грн. 96 коп., № НОМЕР_3 від 31.03.2017р. на суму 25359 грн. 48 коп., від 03.04.2017р. № НОМЕР_4 на суму 120020 грн. 04 коп., надавши їх суду для залучення до матеріалів справи.

Щодо решти позовних вимог, що стосуються стягнення 51731 грн. 91 коп. пені та 133099 грн. 73 коп. інфляційних втрат, зазначає, що їх розрахунок проведено з порушенням положень ч. 6 статті 232 ГК України та п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., яким встановлено, що грошові зобов'язання, що виникли у період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексуються з урахуванням цього місяця, а ті, що виникли у період з 16 по 31 число відповідного місяця - наступного місяця. Відповідно, якщо кінцева дата прострочення припадає на період з 1 по 15 число відповідного місяця, розрахунок проводиться без урахування індексу інфляції за такий місяць, а якщо з 16 по 31 число відповідного місяця - з урахуванням індексу інфляції за такий місяць.

Згідно статті 258 ЦКУ для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У постанові ВСУ від 19 листопада 2014р. (справа № 6-160цс14), винесеної з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, викладено правову позицію, відповідно до якої аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові судових палат у цивільних та господарських справах ВСУ від 6 листопада 2013 року (справа № 6-11бцс13) та ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня 2013 р. та від 19 березня 2014 р.

Оскільки позивачем проведено розрахунок стягуваних сум без урахування зазначених вимог, заявлені до стягнення інфляційні витрати підлягають зменшенню на 40809,55 грн., а пеня - на 18586,58 грн., всього на 59396,13 грн.

З урахуванням викладеної відповідачем в наданому письмовому відзиві правової позиції, суд зобов'язував позивача здійснити розрахунок пені та інфляційних втрат з урахуванням наданих в інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. роз'яснень та правової позиції, викладеної в наведених постановах Верховного суду України та Вищого спеціалізованого суду України, надавши суду їх письмовий бухгалтерський розрахунок.

Через канцелярію господарського суду Херсонської області уповноваженим представником відповідача ОСОБА_2 подане письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (явка якого згідно судових ухвал, з урахуванням особливостей спору, незгодою з сумою позову та поданого письмового бухгалтерського контррозрахунку була визнана обов'язковою) без пояснення поважності причин, що унеможливили явку та їх підтвердження належними доказами.

В судовому засіданні уповноважений представник позивача підтвердив факт погашення 31.03.2017р. та 03.04.2017р., тобто після подачі позову та порушення провадження у справі (27.03.2017р.) суми основного боргу, яка складає 245020 грн. 04 коп.

На виконання вимог суду позивачем надано письмовий бухгалтерський розрахунок інфляційних втрат та пені, проведений з урахуванням вимог ухвали господарського суду від 10.05.2017р.

Згідно наданого бухгалтерського розрахунку загальна сума втрат від інфляції складає 111388 грн. 09 коп. , сума нарахованої пені - 73430 грн. 12 коп. , яку позивач просить обмежити заявленою до стягнення сумою пені в розмірі 51731 грн. 91 коп.

Не погоджуючись з наданим відповідачем контррозрахунком, позивач зазначив, що при його проведенні боржником застосовані занижений та невірно розрахований коефіцієнт подвійної облікової ставки Національного банку України, який враховувався при здійсненні розрахунку; коефіцієнти індексів інфляції та суми основної заборгованості станом на 15 число розрахункового місяця.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

На підставі укладеного між сторонами договору про надання послуг № 24/07/2015-ТВ від 24.07.2015р. та додатків до нього А, Б, В, Г, І, Д, Є, №№ 1, 2, 3, 4, позивач (виконавець) зобов'язався надати відповідачу (замовник) на умовах та в порядку, передбачених цим договором та додатками до нього послуги та супутні роботи, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги згідно з досягнутою між виконавцем та замовником визначеною в договорі домовленістю. (а.с. 12-36).

У пункті 4.2 договору № 24/07/2015-ТВ сторони передбачили, що вартість конкретних послуг та умови їх оплати визначено в додатках до цього договору за №№ 1-4.

Загальна вартість послуг згідно цих додатків складає 1154871 грн. 23 коп.

Позивач передбачені договором зобов'язання щодо надання послуг виконав належним чином, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками виконавця та замовника двосторонніми актами надання послуг: № 30 від 31.07.2015р. на суму 112553 грн. 92 коп.; № 36 від 31.08.2015р. на суму 14400 грн.; № 37 від 31.08.2015р. на суму 63150 грн.; № 38 від 31.08.2015р. на суму 253220 грн. 56 коп., № 39 від 31.08.2015р. на суму 637805 грн. 56 коп.; № 98 від 30.09.2015р. на суму 58290 грн.; № 99 від 30.09.2015р. на суму 15461 грн. 20 коп., належно засвідчені копії яких надано в матеріали справи. (а.с. 37-43).

У пунктах 6 та 4 додатків №№ 1-4, які є невід'ємною частиною договору № 24/07/2015-ТВ, сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється замовником шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг за кожен календарний місяць. Оплата здійснюється на підставі отриманого замовником розрахунку.

Зобов'язання відповідача щодо оплати наданих йому позивачем послуг настали: 29.09.2015р. - на суму 112553 грн. 92 коп.; 30.10.2015р. - на суму 968576 грн. 12 коп.; 29.11.2015р. - на суму 73741 грн. 20 коп.

Відповідач зобов'язання по оплаті послуг здійснював з порушенням умов договору, що стало наслідком утворення боргу станом на 1.03.2017р., сума якого складає 245020 грн. 04 коп.

У пункті 5.2 договору № 24/07/2015-ТВ передбачено обов'язок замовника у випадку порушення ним строків оплати вартості одержаних послуг сплатити на вимогу виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду прострочки від простроченої суми за кожен день прострочки.

За порушення відповідачем строків оплати послуг, позивач нарахував і просить стягнути з боржника 51731 грн. 91 коп. пені, розрахунок якої доданий до позовної заяви.

З урахуванням положень ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач також перерахував борг із застосуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції та нарахував на суму боргу річні за ставкою 3 %.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума інфляційних втрат складає 133099 грн. 73 коп. , річних - 25358 грн. 72 коп. , які також поряд із сумами основного боргу та пені просить стягнути з відповідача.

В наданому суду письмовому відзиві відповідач повідомив господарський суд про погашення заявленого до стягнення основного боргу, розмір якого становить 245020 грн. 04 коп. згідно платіжних доручень № НОМЕР_1 від 31.03.2017р. на суму 98220 грн. 56 коп.; № НОМЕР_2 від 31.03.2017р. на суму 1419 грн. 96 коп.; № НОМЕР_3 від 31.03.2017р. на суму 25359 грн. 48 коп.; № НОМЕР_4 від 03.04.2017р. на суму 120020 грн. 04 коп., які надано в матеріали справи. (а.с. 111- 114).

Уповноважений представник позивача, присутній в судовому засіданні, підтвердив факт погашення відповідачем 31.03.2017р. та 03.04.2017р. основного боргу в сумі 245020 грн. 04 коп.

З урахуванням викладеного, та у зв'язку з оплатою відповідачем заявленого до стягнення основного боргу, сума якого складає 245020 грн. 04 коп. за відсутністю предмета спору провадження у справі в частині його стягнення припиняється на підставі п/1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаченому з цієї суми судовому збору, розмір якого становить 3675 грн. 30 коп. покладаються на відповідача, оскільки погашення боргу відбулось 31.03.2017р. та 03.04.2017р., тобто після порушення провадження у справі. (27.03.2017р.).

З огляду на встановлення факту прострочення боргу обґрунтованими також є вимоги позивача щодо застосування передбаченої умовами договору № 24/07/2015-ТВ майнової відповідальності за порушення господарського зобов'язання.

Згідно наданого позивачем розрахунку за порушення боржником грошового зобов'язання за період з 29.09.2015р. по 01.03.2017р. позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 25358 грн. 72 коп. річних та 133099 грн. 73 коп. інфляційних втрат; за період прострочки виконання грошового зобов'язання з 19.09.2016р. по 20.03.2017р. включно позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 51731 грн. 91 коп.

Відповідач, не погоджуючись з наданим позивачем розрахунком інфляційних втрат та пені, вважає їх розмір завищеним, оскільки при його здійсненні не було враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену в листі № 62-97р від 03.04.97р. та п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р., відповідно до яких прострочені грошові зобов'язання, що виникли в період з 1 по 15 число відповідного місяця, не індексуються, а ті, що виникли у період з 16 по 31 число відповідного місяця - з наступного місяця.

За його розрахунком, розмір інфляційних втрат підлягає зменшенню на 40809 грн. 55 коп.

Неодноразове нез'явлення уповноваженого представника відповідача, за наявності його незгоди з проведеним позивачем розрахунком сум майнової відповідальності суттєво ускладнює доведення та пояснення наданих ним уточнень по розрахунках сум майнової відповідальності, тому суд виходить з наступного.

Згідно наданого позивачем первісного розрахунку пені, її нараховано за період прострочки з 19.09.2016р. по 20.03.2017р., з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом періоду прострочки, її розмір становить 51731 грн. 91 коп.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для її стягнення встановлено позовну давність в один рік, про застосування якої зазначено відповідачем в наданому суду письмовому відзиві.

Відтак стягнення пені обмежується останніми 12 місяцями, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Згідно штампу Укрпошти на конверті поштового відправлення з позовом (21.03.2017р., а.с. 98) позовну заяву направлено до Господарського суду Херсонської області 21.03.2017р., отже з урахуванням встановленого строку позовної давності, позивач вправі нарахувати пеню за прострочення грошового зобов'язання, яке мало місце починаючи з 21.03.2016р. від простроченої суми господарського зобов'язання, з урахуванням того, що пеня є поточною санкцією.

Виходячи з доданого до позовної заяви розрахунку (а.с. 11), позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення виконання зобов'язання від простроченої суми за період прострочки з 19.09.2016р. по 20.03.2017р. за 183 дні прострочки в межах встановленого строку позовної давності.

Відтак, поданий до позовної заяви розрахунок пені проведено у відповідності і повністю відповідає вимогам чинного законодавства, тому вимоги в частині стягнення 51731 грн. 91 коп. нарахованої пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Поданий відповідачем в частині стягнення пені контррозрахунок до уваги не приймається з огляду на невірно визначений та безпідставно зменшений коефіцієнт подвійної облікової ставки Національного банку України, який було застосовано представником п. Лобенко Н.І. при здійсненні контррозрахунку.

Аналізуючи поданий суду уточнений розрахунок, згідно з яким, розмір пені розраховано за період прострочки з 20.03.2016р. по 24.06.2016р. за 110 днів від простроченої суми, згідно з яким розмір пені становить 73430 грн. 12 коп. (з огляду на існування значно більшої суми боргу та облікової ставки НБУ), то навіть, якщо його брати до уваги, розмір заявленої до стягнення пені обмежується заявленою до стягнення сумою.

З урахуванням положень ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 ЦК України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги в частині стягнення 25358 грн. 72 коп. річних за ставкою 3 %, нарахованих за прострочення боржником грошового зобов'язання за період прострочки з 29.09.2015р. по 20.03.2017р.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 111388 грн. 09 коп. , тобто в розмірі, визначеному позивачем в уточненому, наданому на вимогу суду розрахунку, який судом досліджено, надано оцінку та визнано таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В задоволенні решти позову в частині стягнення 21711 грн. 64 коп. інфляційних втрат відмовляється з огляду на безпідставне завищення їх розміру внаслідок проведення розрахунку без урахування правової позиції та роз'яснень, наданих в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Нез'явлення у судове засідання на неодноразовий виклик без пояснення поважності причин, що унеможливили явку, уповноваженого представника відповідача суттєво утруднили доведення та роз'яснення викладеної ним в наданому контррозрахунку позиції щодо розрахованого ним коефіцієнту індексу інфляції та прострочених сум заборгованості, які не співпадали з наведеними позивачем сумами.

Витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам в сумі 6502 грн. 48 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 245020 грн. 04 коп. основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дім марочних коньяків "Таврія", 74905, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 299, код ЄДРПОУ 00413475, п/р 2600405691614 в ПАТ "Укрексімбанк", МФО 352639 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьюз Медіа", 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, код ЄДРПОУ 39750858, п/р № 26004455010892 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528 51731 (п'ятдесят одна тисяча сімсот тридцять один) 91 коп. пені, 25358 (двадцять п'ять тисяч триста п'ятдесят вісім) грн. 72 коп. річних, 111388 (сто одинадцять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 09 коп. річних та 6502 (шість тисяч п'ятсот два) грн. 48 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Повне рішення складено 20.06.2017р.

Суддя Н.О. Задорожна