Постанова

від 13.06.2017 по справі 910/1522/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2017 р. Справа№ 910/1522/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тищенко О.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання: Каніковський А.О.

за участю представників:

від позивача: Ярчук Н.О. (представник за довіреністю)

від відповідача: Власенко І.І. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017

у справі №910/1522/17 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд

до Київської міської ради

про внесення змін до договору та скасування пунктів рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про внесення змін до договору та скасування пунктів рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Київської міської ради від 02.02.2006 року №36/3127 затверджено проект відведення земельної ділянки та вирішено передати за умови виконання п.5 цього рішення, Товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 18,68 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально - громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва. Пунктом 5.10 рішення зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік , а пунктом 5.11 зобов'язано сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п.76 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік . Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2006 у справі №2/444 визнано укладеним з дня набрання цим рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки площею 18,68 га на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально - громадського призначення між Товариством з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд на умовах визначених цим договором. Підпунктом 17 п.8.4 Договору визначено, що Орендар зобов'язаний передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік , а підпунктом 18 пункту 8.4 Договору Орендар зобов'язаний сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п.76 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік . Як зазначав Позивач, пункти 5.10, 5.11 рішення Київської міської ради підлягають скасуванню, оскільки 12.03.2011 року набрав чинності Закон України від 17.02.2011 року №3038-УІ "Про регулювання містобудівної діяльності", пунктом 7 ст. 40 якого заборонено вимагати органами місцевого самоврядування від замовників будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону. Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом. За таких підстав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив господарський суд міста Києва внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 23.08.2006 року у справі №2/444, виключивши абзац 17 п.8.4 договору оренди земельної ділянки, який передбачає обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік та абзац 18 п.8.4 договору оренди земельної ділянки, який передбачає обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п.76 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік та визнати укладеним договір про внесення змін до договору оренди; скасувати пункти 5.10 та 5.11 рішення Київської міської ради №36/3127 від 02.02.2006 року Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально - громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва .

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2017 позовні вимоги задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2006 року у справі №2/444, виключивши абзац 17 п.8.4 договору оренди земельної ділянки, який передбачає обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвестбуд" передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік" та абзац 18 п.8.4 договору оренди земельної ділянки, який передбачає обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвестбуд" сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п.76 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік". Скасовано пункти 5.10 та 5.11 рішення Київської міської ради №36/3127 від 02.02.2006 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвестбуд" земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва". В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК - Інвестбуд" судовий збір у розмірі 3200 (три тисячі двісті) грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Київська міська рада звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі №910/1522/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд прийшов до неправильного висновку відносно того, що договір може бути змінений в порядку ст.652 Цивільного кодексу України, оскільки закон пов'язує можливість зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 653 вказаного вище Кодексу, при істотній зміні обставин. Крім того відповідач зазначив, що позовна заява в частині скасування пунктів рішення Київської міської ради 2006 року була подана до суду лише в січні 2017 року, тобто із значним пропуском строку позовної давності. З огляду на це, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про те, що ТОВ ВК - Інвестбуд дізналося про порушення своїх прав та інтересів лише після звернення до відповідача із пропозицією внести зміни у рішення Київської міської ради від 02.02.2006 №36/3127 у 2016 році.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 22.05.2017 було задоволено клопотання Київської міської ради про відновлення строку для подання апеляційної скарги, відновлено Київській міській раді строк для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі №910/1522/17, прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі №910/1522/17 до провадження, призначено її до розгляду.

13.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду від позивача надійшло заперечення проти апеляційної скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін, зазначаючи, що рішення суду є законним і обґрунтованим, яке прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права; доводи, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2017 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 13.06.2017 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Київської міської ради від 02.02.2006 №36/3127 затверджено проект відведення земельної ділянки та вирішено передати, за умови виконання п.5 цього рішення, Товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 18,68 га для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва.

Пунктом 5.10 рішення зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік .

Пунктом 5.11 рішення зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п.76 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік .

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.08.2006 у справі №2/444 визнано укладеним з дня набрання цим рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки площею 18,68 га на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення між Товариством з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд на умовах визначених цим договором.

Договір оренди зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.09.2006 за №85-6-00288 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1.1 Договору, орендодавець (Київська міська рада) на підставі рішення Київської міської ради від 02.02.2006 за №36/3127 передав, а орендар (Товариство з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд ) прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим Договором.

Відповідно до п.2.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва; розмір - 186757 кв.м.; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення; кадастровий номер - 8000000000:91:064:0001.

Згідно з п.3.1 Договору він укладений на 15 років.

Підпунктом 17 п.8.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік .

Підпунктом 18 пункту 8.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п.76 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік .

31.08.2016 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди, зокрема до абзацу 17 п.8.4, абзацу 18 п.8.4 договору, направивши протокол розбіжностей до договору. Вказаний лист був отриманий відповідачем за вх. №08/14759 від 31.08.2016, що підтверджується відповідним штампом Київської міської ради.

Листом від 03.11.2016 позивач звернувся до Київської міської ради з пропозицією привести умови договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та внести зміни у рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік шляхом виключення пунктів 70 і 76, внести зміни у рішення Київської міської ради від 02.02.2006 №36/3127 шляхом виключення пунктів 5.10. і 5.11, направивши проект договору про внесення змін до договору оренди. Вказаний лист був отриманий відповідачем за вх. №2027064 від 04.11.2016, що підтверджується відповідним штампом Київської міської ради.

У відповідь на вказаний лист Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом №0570272589 від 14.02.2017 повідомив позивача, що рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 та рішення Київської міської ради від 02.02.2006 №36/3127 є рішеннями ненормативного характеру, а тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування. Зазначено про те, що рішення Київської міської ради від 02.02.2006 №36/3127 виконано шляхом укладення відповідного договору оренди, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.09.2006 №85-6-00288.

З матеріалів справи вбачається, що Київська міська рада не надала відповіді на листи Товариства з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд від 31.08.2016 та від 03.11.2016 в частині приведення умов договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ; рішення Київської міської ради від 02.02.2006 №36/3127 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва не було приведено у відповідність із вищевказаним законом, наслідком чого мало порушення прав та законних інтересів позивача.

Пунктом 7 ст. 40 Закону України від 17.02.2011 року №3038-УІ "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності 12.03.2011, передбачено, що органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Відповідно до п.7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами місцевого господарського суду про те, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" в імперативному порядку було зобов`язано відповідача привести у відповідність з вищевказаним Законом рішення Київської міської ради від 02.02.2006 року №36/3127 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва .

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Виходячи зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Судом першої інстанції вірно наголошено на необхідності дотримання органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами законодавчих норм, встановлених нормами пункту 7 розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з якими будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, які на поточний момент не виконані у повному обсязі замовниками будівництва, підлягають приведенню у відповідність із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Отже, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" чітко визначено, що його дія розповсюджується й на правовідносини, які виникли до набрання ним законної сили.

Таким чином, органи місцевого самоврядування за зверненням замовника будівництва зобов'язані з дотриманням строків розгляду таких звернень внести відповідні корективи у прийняті рішення та/або укладені договори, виходячи з норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Аналогічна правова позиція викладена у листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.07.2011 №23-11/6294/0/6-11.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд в частині скасування пунктів 5.10 та 5.11 рішення Київської міської ради №36/3127 від 02.02.2006 року Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилань позивача на те, що позовна заява була подана із значним пропуском строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вказаним позовом 30.01.2017 (згідно з вхідним штампом канцелярії суду).

Рішення Київської міської ради №36/3127 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва було прийнято 02.02.2006.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що про порушення своїх прав та інтересів Товариство з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд дізналося лише після звернення до відповідача з листом від 03.11.2016, в якому містилася пропозицією внести зміни у рішення Київської міської ради від 02.02.2006 №36/3127 шляхом виключення пунктів 5.10. і 5.11, направивши проект договору про внесення змін до договору оренди й неотримання до теперішнього часу відповіді на вказаний лист, а тому на час звернення до суду з вказаним позовом позивачем не було пропущено строку позовної давності, про застосування яких наполягає відповідач.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, згідно приписів частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, беручи до уваги неприведення Київською міською радою рішення від №36/3127 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва у відповідність до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", приведення у відповідність вказаного рішення можливе у судовому порядку шляхом скасування відповідних пунктів рішення, положення яких суперечать Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд в частині скасування пунктів 5.10 та 5.11 рішення Київської міської ради №36/3127 від 02.02.2006 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд земельної ділянки для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально - громадського призначення на вул. Маршала Гречка, 10-б у Подільському районі м. Києва .

Твердження відповідача щодо неправильного висновку суду першої інстанції відносно того, що договір може бути змінений в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Можливість та підстави зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин встановлені нормою статті 652 Цивільного кодексу України. Зокрема, згідно з частиною 1 цієї статті у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона;

Отже, закон пов'язує можливість внесення змін до договору за умов наявності одночасно чотирьох умов, визначених ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, про що також наголошується у постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі №2/52-09.

Підпунктом 17 п.8.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7% загальної площі будинків (крім службової) на підставі п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік .

Підпунктом 18 пункту 8.4 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі п.76 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 №621/3082 Про бюджет міста Києва на 2006 рік .

12.03.2011 набув чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з частиною 7 статті 40 якого, органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом (пункту 7 розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Сторони не могли передбачити, що відповідачу в силу вимог закону буде заборонено вимагати передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі, а отже цілком обґрунтованим є доводи позивача, що при укладенні договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вчинялися дії щодо приведення Договору оренди земельної ділянки у відповідність до норм чинного законодавства шляхом внесення змін до вказаного договору та виключення положень, що суперечать вимогам закону, в той час як відповідач фактично ухилявся від виконання вимог, що передбачені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

З огляду на наведене викладене, враховуючи те, що спірний договір є змішаним договором, оскільки містить елементи як договору оренди, так і договору про пайову участь (умови спірного договору оренди земельної ділянки в частині обов'язку позивача передати 7% загальної площі будинків та сплатити кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу є умовами пайової участі у створенні соціальної та інженерно - транспортної інфраструктури міста Києва, які були врегульовані Сторонами саме у спірному договорі оренди, оскільки окремий договір пайової участі між ними укладений не був), а пунктом 7 розділу V Прикінцеві положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено необхідність приведення у відповідність до вимог цього Закону договору про пайову участь, тобто в частині зобов'язання позивача передати 7% загальної площі будинків та сплатити кошти в розмірі 5% витрат на будівництво загальної площі цього житлового комплексу, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ВК - Інвестбуд в частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі рішення господарського суду міста Києва від 23.08.2006 року у справі №2/444, виключивши абзац 17 п.8.4, абзац 18 п.8.4 договору оренди земельної ділянки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача в частині визнання укладеним договору про внесення змін до договору оренди не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України спірний договір буде змінено за рішенням суду, а тому з моменту набрання законної сили рішенням він не потребує додаткового визнання його укладеним.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі №910/1522/17- без змін.

2. Матеріали справи №910/1522/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.В. Тищенко

К.В. Тарасенко