Ухвала

від 14.06.2017 по справі 761/3556/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2994/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна - адвоката ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Фермерського Господарства «Агро-Доба» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби Безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накладено арешт на транспортний засіб, незалежно від того за ким він зареєстрований, а саме автомобіль RENAULT PREMIUM, 2001 року випуску, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 , який зареєстровано за фермерським господарством «Агро-Доба», код ЄДРПОУ 33922132, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Тишківка на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 04.11.2006 року, із забороною використання та розпорядження вказаним майном, а також проведення щодо нього будь-яких реєстраційних дій органами Державної реєстраційної служби та територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував правову кваліфікацію кримінально правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується дане кримінальне провадження та в межах якого подане клопотання, та прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ФГ «Агро-Доба» - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність і необґрунтованість, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, представник зазначає, що майно, на яке накладено арешт, вилучено без відповідного протоколу та не містить ознак відповідності критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України. Додає, що ФГ «Агро-Доба» як юридична особа не входить до кола підозрюваних, обвинувачених та осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, передбачених ч. 3 ст.170 КПК України.

Далі в апеляційній скарзі представник зазначає, що ФГ «Агро-Доба» з ОСОБА_9 не укладало жодних договорів про перевезення зернових та олійних культур, а допитаний, в якості свідка на досудовому слідстві, керівник ТОВ «Агротех» Саусь CM. Показав, що знайомий з ОСОБА_9 не був та підтвердив факт невиконання договору перевезення.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на невідповідність клопотання вимогам ст.ст. 171, 172 КПК України та вказує, що розмір шкоди, завданим даним кримінальним правопорушенням, не може покладатися на юридичну особу, яка не може нести відповідальність за дії підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Одночасно автор апеляційної скарги зазначає, що ФГ «Агро-Доба» про оскаржувану ухвалу стало відомо 16.05.17 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, копію оскаржуваної ухвали апелянтом отримано16.05.17 року, апеляційна скарга подана 19.05.2017 року, пятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не порушено, а тому і не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження № 22016000000000250, відомості про яке 29.06.2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових рішень, за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України.

Старший слідчий в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на транспортний засіб, а саме автомобіль RENAULT PREMIUM, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за фермерським господарством «Агро-Доба».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року дане клопотання задоволено та накладено арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно.

Дане рішення слідчого судді суду першої інстанції не може бути визнано обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170 173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Аналіз клопотання слідчого про накладення арешту на майно, дає підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Як вбачається з клопотання слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 ,метою для накладення арешту на майно, а саме на автомобіль RENAULT PREMIUM, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , є забезпечення збереження речових доказів, про що чітко зазначено у клопотанні ( а.с. 1-6), а тому висновки слідчого судді щодо необхідності задоволення даного клопотання саме з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), на переконання колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам справи.

Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи, що до клопотання слідчого додані документи та матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого з метою забезпечення збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Разом з наявністю підстав, які були доведені прокурором у судовому засіданні, колегія суддів не може погодитись з доводами прокурора про необхідність заборони у користуванні майном, оскільки таке втручання у діяльність товариства може завдати негативних наслідків та у цьому випадку не зашкодить меті застосування заходів забезпечення кримінального провадження з огляду на обставини справи.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як заборона розпорядження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що арештоване майно не містить ознак відповідності критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, слід визнати непереконливими, оскільки відповідно до доданих до клопотання матеріалів, а саме постанови про визнання речовими доказами від 01 лютого 2017 року майно, на яке слідчий просить накласти арешт, а саме автомобіль RENAULT PREMIUM, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , визнано речовими доказами, оскільки у ході досудового розслідування встановлено, що майно, про яке йдеться, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення (а.с. 109-113).

Твердження апелянта про те, що ФГ «Агро-Доба» як юридична особа не входить до кола підозрюваних, обвинувачених та осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, є необґрунтованими, оскільки увипадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, що має місце у даному випадку.

Посилання автора апеляційної скарги на те, що ФГ «Агро-Доба» з ОСОБА_9 не укладало жодних договорів про перевезення зернових та олійних культур, не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Крім того, твердження апелянта про те, що керівник ТОВ «Агротех» ОСОБА_10 не був знайомий з ОСОБА_9 , не можуть бути визнані самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, оскільки не є визначеною законом підставою для відмови у накладенні арешту, які містяться у ст. 173 КПК України.

Необґрунтованими є і доводи апелянта з приводу невідповідності клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК України, оскільки клопотання слідчого містить підстави і мету накладення арешту, відповідно до положень статті 170 КПК України, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Крім того, до клопотання додані матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Враховуючи наведене підстав вважати клопотання таким, що не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Крім того, необхідним буде відмітити, що ухвала слідчого судді не містить жодного обгрунтування прийнятого судом рішення, а містить лише перелік статей КПК України, а тому колегія суддів приходить до висновку про невідповідність ухвали слідчого судді вимогам ст. 370 КПК України щодо належного мотивування судового рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України та з урахуванням положень ч. 2 ст. 404 КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з мотивів викладених апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Фермерського Господарства «Агро-Доба» - адвоката ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , та накладено арешт на транспортний засіб, а саме автомобіль RENAULT PREMIUM, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ,який зареєстровано за фермерським господарством «Агро-Доба», скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накласти арешт на транспортний засіб, а саме автомобіль RENAULT PREMIUM, 2001 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано за фермерським господарством «Агро-Доба», (код ЄДРПОУ 33922132, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Тишківка) на підставі свідоцтва про реєстрацію РСА762391 від 04.11.2006 року, із забороною розпорядження вказаним майном.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4