Рішення

від 15.06.2017 по справі 199/1740/17

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/1740/17

(2/199/1380/17)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 червня 2017 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В.,

при секретарі Кузема О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми МКТОН ЛТД про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, що вона з 01 липня 2000 року по 13 лютого 2017 року працювала у ТОВ МКТОН ЛТД на наступних посадах: з 01.07.2000 р. по 02.10.2000 р на посаді провізора, з 02.10.200 р. по 01.01.2015 р. на посаді завідуючої аптечним пунктом, з 01.01.2015 р. по 13.02.2017 р. на посаді заступника завідувача аптеки № 3. Відповідач частково здійснив виплату їй заробітної плати з 01.11.2016 року по даний час в розмірі 2000 гривень, тому позивачка просить суд стягнути на її користь решту заборгованості по виплаті заробітної плати в розмірі 4 792,80 гривень.

Також позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь розмір середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, а саме з 01.11.2016 року до 13.03.2017 року, що дорівнює 15 999,50 гривень.

Крім того, за весь час роботи позивач жодного разу не використала своє право на щорічну відпустку, тому просить суд стягнути на її користь компенсацію за невикористану відпустку в період з 2001 року по 2016 рік, що складає 24 142,08 гривень.

Позивач зазначає, що відповідач після звільнення 13.02.2017 року видав їй трудову книжку тільки 20.02.2017 року, а тому вона просить суд стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 1454,50 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, та слухати справу у її відсутність про що надав письмову заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце дату та час розгляду справи повідомлений в установлений законом час, надав заяву про відкладення розгляду справи, однак суд вважає, що відповідач зловживає своїми процесуальними правами для затягування розгляду справи, тому суд з урахуванням вимог щодо розумних строків розгляду справи та достатнього часу для подачі сторонами всіх доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає за можливе провести заочний розгляд справи у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем 01 липня 2000 року по 13 лютого 2017 року працювала у ТОВ МКТОН ЛТД на наступних посадах: з 01.07.2000 р. по 02.10.2000 р на посаді провізора, з 02.10.200 р. по 01.01.2015 р. на посаді завідуючої аптечним пунктом, з 01.01.2015 р. по 13.02.2017 р. на посаді заступника завідувача аптеки № 3, що підтверджується записом у трудовій книжці, копія якої наявна у матеріалах справи.

Судом встановлено, що дійсно заборгованість відповідача перед позивачем по нарахованій але не виплаченій заробітній платі за період з 01.11.2016 року по 13.02.2017 року складає 4792,80 грн..

Відповідно до ч. 3 статті 15 Закону України Про оплату праці , оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Ч. 1 статті 21 Закону України Про оплату праці наголошує на тому, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про оплату праці , суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем по справі допущено затримку розрахунку та виплаті заробітної плати про звільненні позивача та згідно із статтею 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року за № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, -наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непровденні його до розгляду справи-по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи вище викладене суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти за весь час затримки виплати заробітної плати, а саме з 01.11.2016 року до 13.03.2017 року, що дорівнює 15 999,50 гривень. При визначенні розміру середньої заробітної плати суд виходить із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Також судом встановлено, за час роботи позивачем було не використано своє право на щорічні відпустки.

Так, згідно ст. 83 КЗпП України і ч. 1 ст. 24 Закону України Про відпустки , при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Стаття 2 Закону України Про відпустки зазначає, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі -підприємство). Право на відпустки забезпечується: - гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; - забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

Статтями 74-84 КЗпП України передбачено, що громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Статтею 4 Закону України Про відпустки встановлено види відпусток і визначено, які саме відпустки відносяться до щорічних: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

За ч.І статті 6 Закону України Про відпустки , щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст. 83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Окрім того, як роз'яснено в листі Мінпраці та соціальної політики України від 22.02.2008 року № 33/13/116-08, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у т.ч. і за 2,3, 4 чи більше років), він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Отже, враховуючи вищевикладене, сума компенсації за не використану відпустку в період з 2001 по 2016 роки складає 24 142 гривні 08 копійок, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також відповідачем при звільненні позивача 13.02.2017 року було допущено затримку видачі трудової книжки, чим порушено ст. 47 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Так належним чином оформлену трудову книжку позивачу було видано тільки 20.02.2017 року.

Згідно з ч. 5 статті 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Аналогічні положення містить в собі Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Кількість днів затримки видачі трудової книжки з 13.02.2017 р. по 20.02.2017 р. складає 5 робочих днів, та відповідна компенсація складає 1454,50 гривень.

Таким чином суд вважає позовні вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 640,00 грн., та на користь держави - 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст.212-215,224 ЦПК України, ст.ст.47,115-117 КЗпП України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю фірми МКТОН ЛТД про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за невикористані дні щорічної відпустки,- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми МКТОН ЛТД (код ЄДРПОУ 19158318) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.2016 року по 13.02.2017 року в розмірі 4 792,80 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі на час звільнення в розмірі 15 999,50 грн., грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за період з 2001 року по 2016 рік в розмірі 24 142,08 грн., середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 1454,50 грн., а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору судовий збір у розмірі 640,00 грн., а всього 47 028 (сорок сім тисяч двадцять вісім) гривень 88 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МКТОН ЛТД (код ЄДРПОУ 19158318) на користь держави судовий збір в розмірі 1600 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання в десятиденний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя