Постанова

від 20.06.2017 по справі 817/782/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року 17 год. 15 хв. РівнеСправа № 817/782/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Єрмошкіної Л.І.; представника позивача - не прибув; представника відповідача - не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колос про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі іменується - позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колос (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за період з листопада 2015 року по липень 2016 року у загальному розмірі 91987 грн. 62 коп.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі іменується - Закон України №1058-IV), підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі іменується - Закон України №1788-XII), проте такого обов'язку відповідач не виконує. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Позивач зазначає у позові, що відповідач не виконує вказані зобов'язання, в результаті чого витрати за нараховану та виплачену пенсію колишнім працівникам кооперативу за період з листопада 2015 року по липень 2016 року у загальному розмірі 91987 грн. 62 коп. залишились невідшкодованими.

Ухвалою судді від 22.05.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття, не подав до суду жодних заяв, клопотань, письмових пояснень, доказів чи заперечень проти адміністративного позову.

Керуючись приписами статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

На підставі частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив Колос пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

З матеріалів справи вбачається, що працівникам СВК Колос призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пунктів б - з статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII Про пенсійне забезпечення (далі іменується - Закон України №1788-XII).

У Розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі іменується - Розрахунок) містяться відомості щодо дати призначення пенсій, дати досягнення особами пенсійного віку, щомісячних сум відшкодування, частки сплати підприємства.

Дані Розрахунки надіслані на належну адресу відповідача, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх надіслання (а.с.13-17). Проте, відповідачем сума заборгованості за період з листопада 2015 року по липень 2016 року не сплачена та на дату розгляду справи становить 91987 грн. 62 коп.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України №1058-ІV, порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 №400-97-ВР (далі іменується - Закон України №400-97-ВР). Також застосовувалися положення Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №4-6 від 03.06.1999, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 05.07.1999, та Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №998/6189 від 29.11.2001, які наразі втратили свою чинність.

Тобто, механізм відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, був врегульований та закріплений на законодавчому рівні ще до набрання чинності Законом України №1058-ІV.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Статтею 13 Закону України №1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів б - з цієї статті.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України від 17.02.2000, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, зокрема, порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій визначено шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування , яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Відповідно до Закону України №400/97-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Даний порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився із набранням чинності Законом України №1058-ІV.

Закон України №1058-ІV, зокрема, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Виходячи з приписів пункту 16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України №1788-XII, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України №1788-XII, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників.

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і на нього покладений обов'язок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

В пункті 6 Інструкції №21-1 зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України): 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Пунктом 6.7 Інструкції №21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за спірний період, яке не було ним виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції №21-1 та вручені відповідачу у встановленому порядку (а.с.13-17). Розмір сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по пенсіонерах визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України №1058-IV та Інструкції №21-1.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню судом, оскільки відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір , позивач на момент звернення до суду з адміністративним позовом був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Колос (код ЄДРПОУ 30160317; індекс 34300, Рівненська область, селище міського типу Володимирець, вулиця Горького, 2) на користь Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у розмірі 91987 (дев'яносто одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 62 (шістдесят дві) коп., яку зарахувати на р/р №25600301995530, банк: ТВБВ 10017/0145 філії РОУ ПАТ Державний ощадний банк , МФО 333368, код ЄДРПОУ 40377142.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя К.М. Недашківська