Ухвала

від 20.06.2017 по справі 804/6205/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"20" червня 2017 р.Справа № 804/6205/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Чумака С. Ю., Шальєвої В.А.,

секретарі судового засідання Комар Н.В.,

за участі представника позивача Лубенець С.В.,

представника відповідача Баранник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі №804/6205/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Агро-Хліб до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 22.09.2016 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005921407 від 06.09.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми С Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.09.2016 року № 0005921407, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Агро-Хліб застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 26221,55 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ТОВ Виробничо-комерційна фірма Агро-Хліб є юридичною особою (код ЄДРПОУ 31335039), зареєстровано 22.10.2001 року в Виконавчому комтеті Марганецької міської Ради Дніпропетровській області (свідоцтво про державну реєстрацію №04052181Ю001), перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 13.05.2003 року за №301 (ас.21-22).

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21.07.2016 року по 03.08.2016 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ ВКФ Агро-Хліб з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, за результатами якої 17.08.2016 року складено акт № 450/04-36-14-03/31335039 ( а.с. 25-82).

За висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п.1 ст.9 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , в результаті чого встановлено реалізацію продукції власного виробництва без оформлення відповідних прибуткових касових ордерів у кількості 37 ордерів;

- п 2.2, п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні із змінами та доповненнями, затвердженими Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, в результаті чого встановлено не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівки в касі підприємства у сумі 3986,31 грн..

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 06.09.2016 року винесено податкове повідомлення рішення №0005921407, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 26221,55 грн. за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі.

Позивач не погодився з таким рішенням контролюючого органу та оскаржив його до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (далі по тексту - Закон №265). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст.2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1 ст.9 Закону Закону №265 встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що у перевіряємий період ТОВ ВКФ Агро-Хліб здійснював реалізацію сільскогосподарської продукції власного виробництва.

За висновками контролюючого органу в перевіряємому періоді платником податків ТОВ ВКФ Агро-Хліб не використовувались в господарській діяльності реєстратори розрахункових операцій та позивачем здійснювалась реалізація населенню сільськогосподарської продукції (продукції власного виробництва - кукурудза, пшениця, коріандр) без оформлення прибуткових касових ордерів у кількості 37 штук.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно прибуткового касового ордеру №18 від 23.01.2015 року прийняті кошти у розмірі 96320,68 грн.. Згідно видаткової накладної №АХ-0000004 від 23.01.2015 року відвантажено семи покупцям (фізичним особам) коріандр та кукурудзу на загальну суму 96320,68 грн., що підтверджується відомостями на видачу продукції від 23.01.2015 року (а.с.122, 128, 134).

Згідно прибуткового касового ордеру №19 від 26.01.2015 року прийняті кошти у розмірі 96582,00 грн.. Згідно видаткової накладної №АХ-0000005 від 26.01.2015 року реалізовано шести фізичним особам пшениці в кількості 21586,00 кг та кукурудзу 13000,00 кг на загальну суму 96582,00 грн., що підтверджується відомостями на видачу продукції від 26.01.2015 року (а.с.123, 129, 135).

Згідно прибуткового касового ордеру №20 від 27.01.2015 року прийняті кошти у розмірі 96636,00 грн.. Згідно видаткової накладної №АХ-0000006 від 27.01.2015 року відпущено 6 фізичними особами пшеницю в кількості 32212,00 кг. на загальну суму 96636,00 грн., що підтверджується відомостями на видачу продукції від 27.01.2015 року (а.с.124, 130, 136).

Згідно прибуткового касового ордеру №21 від 28.01.2015 року прийняті кошти у розмірі 95928,00 грн.. Згідно видаткової накладної №АХ-0000007 від 28.01.2015 року відпущено 6 фізичними особами пшеницю в кількості 31976,00 кг на загальну суму 95928,00 грн., що підтверджується відомостями на видачу продукції від 28.01.2015 року (а.с.125, 131, 137).

Згідно прибуткового касового ордеру №23 від 29.01.2015 року прийняті кошти у розмірі 96675,00 грн.. Згідно видаткової накладної №АХ-0000008 від 29.01.2015 року. відпущено 6 фізичними особами пшеницю в кількості 32225,00 кг на загальну суму 96675,00 грн., що підтверджується відомостями на видачу продукції від 29.01.2015 року (а.с.126, 132, 139).

Згідно прибуткового касового ордеру №24 від 30.01.2015 року прийняті кошти у розмірі 97299,00 грн.. Згідно видаткової накладної №АХ-0000009 від 30.01.2015 року відпущено 6 фізичними особами пшеницю в кількості 32433,00 кг на загальну суму 97299,00 грн., що підтверджується відомостями на видачу продукції від 30.01.2015 року (а.с. 127, 133, 139).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України

підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (Типові форми №№ КО-1, КО-2, КО-3, КО-4, КО-5), затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 року №637 (далі по тексту - Положення №637).

Відповідно до п. 3.1, п.3.3 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій, реквізит Одержав або Прийнято від не заповнюється (п. 3.10 Положення №637).

Наведені вище документи, зокрема, прибуткові касові ордери заповнені відповідно до Положення №627, мають всі передбачені реквізити та частини, підписані головним бухгалтером та кассиром та завірені печаткою підприємства.

Отже, позивач оформив приймання готівки за реалізовану продукцію власного виробництва прибутковими касовими ордерами у відповідності до вимог Положення №637.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ту обставину, що згідно відомостей про видачу продукції фізичним особам, прибуткові касові ордери мали бути оформлені позивачем в кількості 37 штук, тобто на кожну фізичну особу.

Зазначеним вище Положенням та Податковим кодексом України не заборонено суб'єкту господарювання складання прибуткових касових ордерів на декілька фізичних осіб.

Відповідно до Положення №627 оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних

надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

Пунктом 2.6. ст.2 Положення №627 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (265/95-ВР ) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Позивач у відповідності до вказаної норми оприбутковував готівку наприкінці кожного робочого дня ( 23.01.2015 року, 26.01.2015 року - 30.01.2015 року) за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

За таких обставин, судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що контролюючий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції, передбачені ч.7 ст.9 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за реалізацію продукції власного виробництва без оформлення відповідних прибуткових касових ордерів у кількості 37 ордерів, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо висновку контролюючого органу відносно порушення позивачем п 2.2, п.2.6 гл.2 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , що полягає в не оприбуткуванні (несвоєчасному оприбуткування) позивачем готівки в касі підприємства у сумі 3986,31 грн., колегія суддів зазначає наступне.

За висновками контролюючого органу в перевіряємому періоді платником податків ТОВ ВКФ Агро-Хліб в порушення пункту 2.6 Положення №637 згідно видаткового касового ордеру №205 від 26.06.2014 року видано готівкові кошти у сумі 3986,31 грн., які відповідно до даних касової книги несвоєчасно оприбутковано до каси підприємства, а саме - 27.06.2014 року.

Пунктом 2.2 ст.2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно пункту 2.6 ст.2 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК, оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 вказаного Положення, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення №637, передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України у справах №21-54а14; № 21-7а13, №21-35а13.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник апелянта пояснив, що порушення полягає в тому, що в день видачі готівкових коштів за видатковим ордером від 26.06.2014 року у сумі 3986,31 грн., така сума коштів, або більша до каси не надходила, а тому позивач не міг видати з каси таку суму саме 26.06.2014 року. Тобто, готівка у сумі 3986,31 грн., була видана 26.06.2014 року, але вчасно, тобто в цей же день не відображено в касі підприємства надходження такої суми.

При цьому апелянт посилається на надану ним до заперечення на позов копію видаткового ордеру №205 від 26.06.2014 року за яким видано готівкові кошти у сумі 3986,31 грн. (а.с.158).

Вказаний доказ колегія суддів оцінює критично з наступних підстав.

Відповідно до ст.85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Таким чином, платник податків зобов'язаний надавати посадовим особам контролюючого органу документ (у тому числі копії документів) на належним чином оформлену письмову вимогу у випадках, визначених законодавством України.

Подання документів платником податків посадовим особам контролюючого органу регламентовано ст.85ПК України.

Якщо платник податків відмовляється надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт про відмову надання копій документів та до платника податків застосовуються штрафні санкції передбачені п.121.1 ст.121 ПК України.

Відповідачем а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано доказів витребовування у позивача належним чином завіреної копії видаткового касового ордеру №205 на суму 3986,31 грн., що є предметом даного спору, акту про відмову позивача в наданні такої копії, та в матеріалах справи (в тому числі в акті перевірки) такі докази відсутні.

Враховуючи те, що позивачем не надавались податковому органу копії документів, серед яких був спірний видатковий касовий ордер від 27.06.2014 року, а касовий ордер від 26.06.2014 року, на який посилається відповідач, отримано контролюючим органом не у спосіб, передбачений законом (фотокопія ордеру не завірена в установленому законодавством порядку, відсутня інформація в акті перевірки щодо її отримання), суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що касовий ордер від 26.06.2014 року не є належним доказом при вирішенні справи, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З постанови суду першої інстанції вбачається, та вказану обставину апелянт не спростовує, що в ході судового розгляду були досліджені оригінали прибуткових та видаткових касових ордерів, касова книга на 2014 рік, копії долучені до матеріалів справи, а саме: видатковий касовий ордер від 27.06.2014 року №205, яким видано ОСОБА_3 по довіреності за ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 3986,31 грн.- орендна плата за земельний пай за 2014 року та копія сторінки 100 касової книги, з відомостями про надходження та видачу грошових коштів за 27.06.2014 року (а.с.113,114).

З вказаних документів вбачається, що в касовій книзі за 2014 рік, відображені дані з видачі готівки фізичній особі ОСОБА_4 по довіреності на ОСОБА_3 за видатковим касовим ордером №205 від 27.06.2014 року на суму 3986,31грн..

Сума готівки видана з каси позивача 27.06.2014 року в розмірі 3986,31 грн. знаходиться у межах загальної суми надходжень готівки за цей день, сума надходжень склала 4064,07 грн., відповідно до прибуткових ордерів №171, №172 (а.с. 114).

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що готівка у сумі 3986,31 грн., виплачена з орендної плати за земельний пай за 2014 рік була відображена ТОВ ВКФ Агро-Хліб своєчасно та в повному обсязі у касовій книзі 27.06.2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 КАС покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення форми C №0005921407 від 06.09.2016 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі №804/6205/16 залишити без задоволення.

ПостановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі №804/6205/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 21 червня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: В.А. Шальєва