Ухвала

від 21.06.2017 по справі 904/5859/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

21.06.2017 Справа № 904/5859/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монада" (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за поставлений згідно з видатковою накладною № ДП-00000349 від 20.11.2014 товар у загальному розмірі 14 873 грн. 42 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (договір № 2 про надання правової допомоги

від 25.04.2017)

від відповідача: ОСОБА_2 - директор (наказ № 1 від 19.06.2014)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Монада" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" (далі - відповідач) заборгованість за поставлений згідно з видатковою накладною № ДП-00000349 від 20.11.2014 товар у загальному розмірі 14 873 грн. 42 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 8 299 грн. 07 коп. - основний борг;

- 5 921 грн. 50 коп. - інфляційні втрати;

- 652 грн. 85 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем 20.11.2014 товару, відповідно до видаткової накладної № ДП-00000349 від 20.11.2014 та, відповідно, наявністю боргу у сумі 8 299 грн. 07 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2014 року по квітень 2017 року у сумі 5 921 грн. 50 коп. та 3% річних за період прострочення з 21.11.2014 по 05.05.2017 у сумі 652 грн. 85 коп. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2 560 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 29.05.2017.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 30387/17 від 29.05.2017), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані судом докази.

У судове засідання 29.05.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання 29.05.2017 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не надав. В той же час, судом було зауважено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 29.05.2017 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 21.06.2017, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 35255/17 від 21.06.2017), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи витребувані судом докази.

Від позивача та відповідача надійшла сумісна заява (вх.суду 35261/17 від 21.06.2017), в якій вони просили суд затвердити мирову угоду по справі № 904/5859/17.

У судове засідання 21.06.2017 з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 21.06.2017 представниками позивача та відповідача було повідомлено суд, що між сторонами 21.06.2017 укладено мирову угоду. Крім того, представниками позивача та відповідача було зауважено, що в мировій угоді сторонами узгоджено розподіл витрат позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду, а також витрат на правову допомогу.

Так, мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монада" - директором ОСОБА_3, повноваження якого підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та установчими документами позивача (а.с.22-33);

- зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" мирова угода підписана директором ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та наказом № 1 від 19.06.2014.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 21.06.2017 підтвердили наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану заяву про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 10.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монада" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки № М21/2014 (далі - договір, а.с.64-65), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати в зумовлені строки у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначеним договором, продукцію, найменування, одиниця виміру, ціна одиниці виміру, кількість та загальна вартість якого зазначена у замовленнях (пункт 1.1. договору).

У пункті 8.1. договору сторони визначили, що договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і скріплення підписів печатками в день, що вказаний на початку договору, і діє до 31.12.2014.

Доказів зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, в розділі 2 договору сторони визначили ціну договору, а саме:

- сума договору та кількість товару, що поставляється за договором, є сумарні значення всіх замовлень, віднесених до договору (пункт 1.2. договору);

- ціна одиниці товару за договором встановлюється в національній валюті України та приймається на умовах поставки, зазначених у пункті 4.2. договору (пункт 2.1. договору);

- загальна орієнтована сума за договором складає 300 000 грн. 00 коп. (пункт 2.2. договору).

Крім того, в силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

У пунктах 4.2. та 4.4. договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах EXW, місцем поставки є склад постачальника, що знаходиться за адресою: Україна, м. Дніпропетровськ, вулиця Фучика, будинок 18, офіс 318 (згідно з правилами "Інкотермс-2000") (пункт 4.2. договору) ; датою поставки товару вважається дата, що зазначена у видатковій накладній.

Згідно з умовами пункту 3.2. договору покупець перераховує постачальнику передоплату в розмірі 100% ціни договору протягом 5 банківських днів з моменту надання постачальником рахунку.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що під час виконання договору сторонами були змінені умови поставки та оплати, та поставка була здійснена позивачем без отримання від відповідача передоплати.

Так, на виконання умов договору, позивач 20.11.2014 здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 17 299 грн. 07 коп. , що підтверджується видатковою накладною № ДП-00000349 від 20.11.2014 (а.с.16).

Суд зауважує, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В свою чергу, відповідач отриманий товар оплатив лише частково - в сумі 9 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 16.12.2014, 09.01.2015 та від 02.04.2015 (а.с.52-54).

Отже, отриманий 20.11.2014 товар відповідачем повністю оплачений у строки, визначені в частині 1 статті 692 Цивільного кодексу України, не був, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 8 299 грн. 07 коп. (17 299,07 - 9 000,00). Вказане і є причиною спору.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з листопада 2014 року по квітень 2017 року у сумі 5 921 грн. 50 коп. та 3% річних за період прострочення з 21.11.2014 по 05.05.2017 у сумі 652 грн. 85 коп. Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 2 560 грн. 00 коп.

В той же час, в процесі розгляду справи судом, від позивача та відповідача надійшла сумісна заява, в якій вони просили суд затвердити мирову угоду по справі № 904/5859/17.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 21.06.2017 підтвердили наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, представниками позивача та відповідача було зауважено, що в мировій угоді сторонами узгоджено розподіл витрат позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду, а також витрат на правову допомогу.

Так, статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 21.06.2017 було укладено мирову угоду по справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити та припинити провадження у справі.

Частиною 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок господарського суду, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін, роз'яснити сторонам наслідки відповідних процесуальних дій та перевірити, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Так, судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 21.06.2017 стосуються лише прав та обов'язків сторін щодо предмета спору, ця угода не суперечить чинному законодавству України, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Мирова угода від 21.06.2017 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.

Судом встановлено, що мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Монада" - директором ОСОБА_3, повноваження якого підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та установчими документами позивача (а.с.22-33);

- зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" мирова угода підписана директором ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та наказом № 1 від 19.06.2014.

При цьому, частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається, про що судом і було роз'яснено сторонам у судовому засіданні 21.06.2017.

Представниками сторін у судовому засіданні 21.06.2017 було наголошено, що наслідки вказаних дій, визначені Господарським процесуальним кодексом України, їм відомі та зрозумілі.

Витрати по сплаті судового збору та витрати позивача на правову допомогу за умовами мирової угоди покладено на відповідача (пункт 2 мирової угоди від 21.06.2017).

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Також судом доводиться до відома сторін, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" ухвала господарського суду, якою затверджено мирову угоду, є виконавчим документом і у випадку невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю мирову угоду.

На підставі викладеного, керуючись статтею 78, пунктами 4, 7 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити мирову угоду , укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монада" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" у справі № 904/5859/17 наступного змісту:

"ОСОБА_4

м. Дніпро 21.06.2017

Господарським судом Дніпропетровської області розглядається справа № 904/5859/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монада" (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної Позивача № ДП-00000349 від 20.11.2014 у загальному розмірі 14 873 грн. 42 коп.

Сторони домовились врегулювати спір по цій справі шляхом підписання та виконання даної мирової угоди на наступних умовах:

1. До моменту підписання мирової угоди Відповідач сплатив Позивачу частину суми боргу у розмірі 8 299 грн. 07 коп.

2. Відповідач визнає свої зобов'язання по сплаті перед Позивачем, витрат останнім на сплату судового збору у сумі 1 600 грн. 00 коп. і на правову допомогу адвоката - 2 560 грн. 00 коп., що разом становить 4 160 грн. 00 коп. Позивач відмовляється від частини своїх позовних вимог в частині стягнення з Відповідача інфляційних витрат у сумі - 5 921 грн. 50 коп. і трьох відсотків річних від простроченої суми - 642 грн. 89 коп., що разом складає 6 564 грн. 39 коп.

3. Відповідач сплачує борг, зазначений у пункті 2 мирової угоди (4 160 грн. 00 коп.), протягом десяти календарних днів на користь Позивача за наступними реквізитами: Товариство з обмеженою відповідальністю "Монада", юридична адреса: вулиця Парковий Бульвар, будинок 1-Б, м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 24513856, ІПН 245138508298, розрахунковий рахунок № 26003060049681 в Запорізьке РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 313399, призначення платежу: на виконання ОСОБА_4 угоди від 21.06.2017 у справі № 904/5859/17.

4. Датою отримання платежу вважається або дата отримання Позивачем готівкових коштів на його розрахунковий рахунок.

5. Відповідач має право достроково погасити борг в повному обсязі або частково.

6. У випадку якщо Відповідач порушить строки виплати, зазначені у пункті 2 даної мирової угоди, він зобов'язується сплатити Позивачу штраф у розмірі 50% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання та пеню у розмірі подвійної облікової ставку НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, зазначеного у пункті 2 даної угоди, за кожен день прострочки платежу.

7. Дана мирова угода направляється сторонами до господарського суду Дніпропетровської області для її затвердження.

8. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом Дніпропетровської області і діє до повного виконання зобов'язання, передбаченого цією мировою угодою.

9. Ухвала господарського суду Дніпропетровської області про затвердження даної мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

10. У разі несплати Відповідачем сум боргу у порядку пункту 2 цієї мирової угоди Позивач має право направити ухвалу суду про затвердження цієї мирової угоди до виконавчої служби для виконання шляхом стягнення з Відповідача суми боргу у розмірі, вказаному у пункті 2 цієї мирової угоди за вирахуванням здійснених Відповідачем платежів за цією мировою угодою, про що Позивач вказує у заяві про відкриття виконавчого провадження.

11. Судові витрати, понесені Позивачем за подання позову, залишаються у Державному бюджеті згідно фактично сплаченої суми 1600 грн. 00 коп.

Позивач (директор ТОВ "Монада") ___(підпис, печатка)___ ОСОБА_3

Відповідач (директор ТОВ "Елтехкомп "НВП")___(підпис, печатка)___ ОСОБА_5"

2. Провадження у справі № 904/5859/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монада" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" про стягнення заборгованості за поставлений згідно з видатковою накладною № ДП-00000349 від 20.11.2014 товар у загальному розмірі 14 873 грн. 42 коп. - припинити.

3. У разі затримки перерахування грошових коштів, згідно з визначеними у пунктах 2 та 3 ОСОБА_4 угоди терміну та розмірах, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", ухвала господарського суду про затвердження цієї ОСОБА_4 угоди вважатиметься виконавчим документом та у розумінні пункту 2 частини 2 статті 3 цього Закону підлягатиме виконанню державною виконавчою службою по стягненню заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" в примусовому порядку.

Дана ухвала набирає чинності з моменту її прийняття, тобто з 21.06.2017, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 21.06.2020.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Монада" (69006, м. Запоріжжя, вулиця Леонова, будинок 1-Б; ідентифікаційний код 24513856), а боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтехкомп" "Науково-виробниче підприємство" (49021, м. Дніпро, вулиця Берегова, будинок 133-Б; ідентифікаційний код 39265069).

Ухвала господарського суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_6