Рішення

від 13.06.2017 по справі 908/665/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12/54/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2017 Справа № 908/665/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/665/17

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс

про зобов'язання визнати грошові вимоги в сумі 20675,15 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.05.2017 року за клопотанням представника позивача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 14.06.2017 року.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс , в якій просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Люкс в особі ліквідаційної комісії, при складанні та затвердженні проміжного ліквідаційного балансу включити до нього відомості про грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк у загальному розмірі 50675,15 грн., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3371,90 грн., заборгованості за відсотками в сумі 9070,41грн., заборгованості по комісії в сумі 576,65 грн., пені в сумі 7656,19 грн.

08.02.2017 року на адресу суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, згідно з якими останній на виконання ухвали від 18.01.2017 року надає пояснення та виписки за рахунками відповідача, що підтверджують виникнення заборгованості за кредитом, нарахування процентів, комісії та пені за період з 18.04.2011 року по 02.02.2017 року. При цьому зазначає, що виписки по рахунках є належними та допустимими доказами і це підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2014 року у справі № 908/4154/13, бо відповідно до п. п. 5.1., 5.4., 5.5., 5.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2006 року інформація, що міститься в первинних документах систематизується на регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Вказує, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

24.02.2017 року на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення в порядку ст. 22 ГПК України, в яких він зазначає, що заборгованість відповідача за кредитом дорівнює сумі 3371,90 грн., а зазначення у позовних вимогах заборгованості за кредитом в розмірі 33371,90 грн. є опискою. Стосовну строку звернення до суду позивач не заперечує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначений строк для заявлення кредиторами своїх вимог - 18.11.2012 року, однак, позивач дізнався про порушення своїх прав лише 10.03.2017 року, коли Баком не було отримано жодної відповіді від відповідача на заяву з кредиторськими вимогами. Також, позивач пояснює, що ОСОБА_1 не володіє інформацією про наявність та затвердження проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс , оскільки за адресою: АДРЕСА_1, товариство відповідача дано не знаходиться.

На адресу суду від відповідача надійшло повідомлення пошти з позначкою за закінченням терміну зберігання . Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 року).

З інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua станом на 25.04.2017 року, 25.05.2017 року, 01.06.2017 року та на 13.06.2017 року вбачається, що місце знаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69057, АДРЕСА_2.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача у судове засідання 13.06.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 13.06.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.12.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Люкс (Клієнт) звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (ОСОБА_1) із заявою про відкриття поточного рахунку № 26000060356496 в гривнях, яка оформлена на бланку типової форми та містить підписи та печатки Банку та Клієнта.

Разом з тим 06.12.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю Техно Люкс (Клієнт) була підписана з Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (ОСОБА_1) заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, в якій зазначено, що підписавши дану анкету (заяву) Клієнт виражає свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг, (що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з даною анкетою складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов та правил надання банківських послуг , далі Умови, при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), ОСОБА_1 та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої ОСОБА_1 здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. ОСОБА_1 розраховується згідно затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників у відповідності з внутрішньобанківськими нормативами та нормативними актами Національного банку України (п. 3.18.1.5 Умов).

Згідно з п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - Кредит ) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - Ліміт ). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ОСОБА_1 повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ОСОБА_1 Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ОСОБА_1, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому створюється дебетове сальдо.

Пунктом 3.18.1.6 Умов визначено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, Клієнт виражає свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Умовами п. 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених Умовами, Банк на свій розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Відповідно до п. 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більш ніж 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Порядок розрахунків встановлений в розділом 3.18.4 Умов. Так, згідно з п. 3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Як зазначає позивач в позові, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню ), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленіі дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48,00 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3.18.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.18.4.4 Умов встановлений обов'язок клієнта сплачувати Банку комісію за використання ліміту відповідно до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг Клієнт доручає Банку здійснити списання винагороди зі своїх рахунків.

Пунктом 3.18.1.3. Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.2.2. Умов Клієнт зобов'язався: використовувати кредит на цілі, зазначені у п. 3.18.1.1 цього розділу Умов та правил надання банківських послуг (п. 3.18.2.2.1.); сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно п. п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (п. 3.18.2.2.2.); виробляти погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (п. 3.18.2.2.3.); повернути кредит в строки, встановлені п. п. 3.18.1.10., 3.18.2.3.4., 3.18.2.2.17. (п. 3.18.2.2.5.), сплатити Банку винагороду відповідно до п. п. 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6., 3.18.4.11 (п. 3.18.2.2.7.).

Згідно п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Умов, Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 3.18.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта набирає чинності з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитками печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та / або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ОСОБА_1 в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами. (п. 3.18.6.1. Умов). Отже, в частині виконання зобов'язань сторонами умови договору є чинними і на момент розгляду справи судом.

Позивач в позові вказує, що на виконання умов укладеного Договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт, втім відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки, внаслідок чого у останнього станом на 02.02.2017 року виникла заборгованість в загальній сумі 20675,15 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3371,90 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 9070,41 грн., заборгованості з комісії в сумі 576,65 грн., пені в сумі 7656,19 грн.

Разом з тим вказує, що з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стало відомо, що з 10.09.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Люкс перебуває в стані припинення, у зв'язку з чим 06.02.2017 року позивачем було направлено на адресу голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс заяву з кредиторськими вимогами від 06.02.2017 року. Однак, як зазначає позивач в позові, поштове відправлення, яким було направлено заяву з вимогами до ліквідаційної комісії відповідача, повернулося на адресу банку за закінченням встановленого терміну зберігання 10.03.2017 року. Вважає, що вказані обставини свідчать про ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання грошових вимог позивача. Поряд з цим позивач вказує, що місячний строк для звернення до суду має відраховуватися з 11.03.2017 року, тобто останній день для звернення до суду - 11.04.2017 року, тому просить суд визнати, що банком не пропущено строк для звернення до суду на підставі ст. 112 ЦК України.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 06.12.2010 року в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що обставини щодо виконання умов Договору банківського обслуговування б/н від 06.12.2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем, були предметом дослідження в рамках справи № 908/565/17, яка розглядалась Господарським судом Запорізької області.

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.05.2017 року у справі № 908/565/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс були задоволені, зокрема вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк 3371 грн. 90 коп. заборгованості за кредитом, 9070 грн. 41 коп. заборгованості за відсотками, 576 грн. 65 коп. заборгованості за комісією, 7656 грн. 19 коп. пені, 1600 грн. 00 коп. судового збору.

Вказане рішення суду не було оскаржено та набрало чинності. На виконання рішення суду 30.05.2017 року видано наказ.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 ГПК України). Водночас статтею 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування.

Так, згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені вищевказаним рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню з огляду на приписи ч. 3 статті 35 ГПК України, а тому мають для суду при розгляді даної справи обов'язковий характер.

Так, в процесі розгляду справи № 908/565/17 господарським судом було встановлено, що відповідно до договору від 06.12.2010 року та довідки про розміри встановлених кредитних лімітів, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26000060356496 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг . Зазначено, що позивач прийняті на себе зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 8800 грн. 00 коп., що підтверджено довідкою про розмір кредитного ліміту та випискою про рух коштів по рахунку відповідача. При цьому під час розгляду вищевказаної справи було визначено, що сума заборгованості за кредитом, на момент розгляду спору по суті складає 3371,90 грн. 00 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Разом з тим в процесі розгляду справи № 908/565/17 судом було встановлено, що згідно п. 3.18.4.1.2 Умов та Правил надання банківських послуг при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Згідно до п. 3.18.4.1.3. Умов, у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48,00% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У рішенні господарського суду у справі № 908/565/17 вказано, що відповідачу на залишок заборгованості по тілу кредиту нараховано до сплати та не сплачено останнім відсотки в сумі 9070 грн. 41 коп.

Разом з тим, в рішенні суду від 17.05.2017 року у справі № 908/565/17 вказано, що відповідачу нараховано обґрунтовано та не сплачено останнім комісію у сумі 576 грн. 65 коп., а також була нарахована пеня у розмірі 7659 грн. 19 коп.

У справі № 908/565/17 судом встановлено, що зобов'язання за договором банківського обслуговування від 06.12.2010 року з боку позивача виконані належним чином, а відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відтак, вищевказаним рішенням суду від 17.05.2017 року у справі № 908/565/17 встановлена наявність заборгованості відповідача за договором від 06.12.2010 року перед банком в сумі 20675 грн. 15 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3371 грн. 90 коп., заборгованості по процентам в сумі 9070 грн. 41 коп., пені в сумі 7656 грн. 19 коп., заборгованості по комісії в сумі 576 грн. 65 коп.

Доказів виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2017 року у справі № 908/565/17 та виданого на його виконання наказу № 908/565/17 від 30.05.2017 року до матеріалів даної справи сторонами не надано.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З інформації, отриманої з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України http://usr.minjust.gov.ua станом на 25.04.2017 року, 25.05.2017 року, 01.06.2017 року та на 13.06.2017 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Люкс перебуває в стані припинення з 10.09.2012 року, однак запис про припинення відповідача до реєстру не вносився. Отже, відповідач не припинений як юридична особа і може бути відповідачем у справі, місцезнаходженням відповідача є: 69057, АДРЕСА_2.

Відповідно до вимог частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Приписами ч. ч. 3 - 6 ст. 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з п. 26 ч. 2 ст. 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15.05.2003 року (в редакції на момент внесення інформації про перебування відповідача у стані припинення до реєстру) в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 вказаного Закону відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема безоплатного доступу через портал електронних сервісів до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту.

За інформацією, отриманою з офіційного сайту Міністерства юстиції України usr.minjust.gov.ua, судом встановлено, з 10.09.2012 року відповідач перебуває у стані припинення, строк заявлення вимог кредиторами встановлений - 18.11.2012 року.

Відомості про затвердження проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс , або припинення державної реєстрації відповідача у суду відсутні та до матеріалів справи не надані.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування від 06.12.2010 року та перебуванням підприємства відповідача в стані припинення з 10.09.2012 року позивач направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами від 06.02.2017 року, в якій заявляє до відповідача грошові вимоги з оплати заборгованості за договором від 06.12.2010 року, яка виникла станом на 02.02.2017 року у розмірі 20675,15 грн., та складається із заборгованості за кредитом - 3371,90 грн., заборгованості за відсотками - 9070,41 грн., пені - 7656,19 грн. та комісії в сумі 9070,41 грн., та просить визнати вказані вимоги, включивши їх до проміжного ліквідаційного балансу товариства й оплатити зазначену заборгованість. Факт направлення вказаної заяви на адресу відповідача підтверджується описом вкладення від 06.02.2017 року та фіскальним чеком від 06.02.2017 року, засвідчені копії яких знаходяться у справі (а.с. 29).

Як вбачається з наданої інформації з офіційного сайту Українського державного підприємства Укрпошта http://services.ukrposhta.ua щодо відстеження пересилання поштових відправлень, поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором 4900049829642, яким було надіслано відповідачу заяву з вимогами, було повернуто позивачу 10.03.2017 року за закінченням встановленого терміну зберігання (а.с 30).

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Матеріали справи свідчать, що позивач не отримав відповіді від відповідача про результат розгляду його вимог, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс про зобов'язання включити грошові вимоги до проміжного ліквідаційного балансу в сумі 20675,15 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Позивач у поясненнях від 02.06.2017 року зазначає, що про порушення своїх прав лише 10.03.2017 року, коли Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк не було отримано жодної відповіді від Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс на заяву з кредиторськими вимогами.

Приписами ч. 4 ст. 51 ГПК України визначено, що процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Так, позовна заява в даній справі надійшла на адресу суду в поштовому конверті зі штампом відділення поштового зв'язку від 27.03.2017 року. Відтак вказана позовна заява вважається поданою до суду 27.03.2017 року, в розумінні ч. 4 ст. 51 ГПК України.

Враховуючи повернення на адресу позивача поштового відправлення, в якому направлялась відповідачу заява з вимогами, 10.03.2017 року з позначкою за закінченням встановленого терміну зберігання , місячний строк для звернення до суду, встановлений ч. 3 ст. 112 ЦК України, позивачем не пропущений.

Згідно з ч. 5 ст. 112 ЦК України вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Позивач скористався своїм правом, звернувшись до господарського суду з позовом в даній справі. В даному випадку вимоги позивача взагалі не розглядались ліквідаційною комісією відповідача, оскільки заява позивача повернулась на його адресу за закінченням терміну зберігання. Тобто дані вимоги не можуть вважатися погашеними відповідно до ч. 5 ст.112 Цивільного кодексу України.

Наданими до матеріалів справи доказами підтверджена і відповідачем не спростована наявність заборгованості за договором банківського обслуговування від 06.12.2010 року на загальну суму 20675,15 грн. При цьому нарахування процентів за користування кредитом, комісії та пені за період до 02.02.2017 року включно підтверджується виписками по рахунку відповідача, які містяться в матеріалах справи (а.с. 47-176).

Станом на 13.06.2017 року відповідачем не надано доказів включення до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс грошових вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк за договором від 06.12.2010 року в сумі 20675,15 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 3371,90 грн., заборгованості по процентам в розмірі 9070,41 грн., пені в сумі 7656,19 грн., комісії в сумі 576,65 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс в особі ліквідаційної комісії при складанні та затвердженні проміжного ліквідаційного балансу включити до нього відомості про грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк за договором № б/н від 06.12.2010 року в розмірі 20675,15 грн., в т.ч. заборгованість за кредитом в розмірі 3371,90 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 9070,41 грн., комісію в розмірі 576,65 грн., пеню в розмірі 7656,19 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Люкс , відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.06.2017 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 35, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Техно Люкс задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Люкс , 69057, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 36639887, в особі ліквідаційної комісії при складанні та затвердженні проміжного ліквідаційного балансу включити до нього відомості про грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, за договором № б/н від 06.12.2010 року в розмірі 20675 (двадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн. 15 коп., в т.ч. заборгованість за кредитом в сумі 3371 (три тисячі триста сімдесят одна) грн. 90 коп., заборгованість за відсотками в сумі 9070 (дев'ять тисяч сімдесят) грн. 41 коп., комісію в сумі 576 (п'ятсот сімдесят шість) грн. 65 коп., пеню в сумі 7656 (сім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 19 коп.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю Техно Люкс , 69057, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 36639887, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, витрати зі сплати судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 19.06.2017 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.