Рішення

від 20.06.2017 по справі 906/366/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" червня 2017 р. Справа № 906/366/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, керівник,

від відповідача: не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юго-Восточная торговая компания"

до Товариства з обмежною відповідальністю "Житомиргрупп"

про стягнення 191716,80 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 191716,80 грн. заборгованості згідно договору поставки №43 від 10.02.2017.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив.

Ухвала господарського сду від 06.06.2017, яка направлялась відповідачу, повернулась до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання"

З урахуванням ст. 64 ч.1 ГПК України та п.п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвала вручена відповідачу належним чином.

Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

З урахуванням наведеного вище та відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юго-Восточная торговая компания" (постачальник/позивач) та Товариством з обмежною відповідальністю "Житомиргрупп" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №43 (а.с.14-16), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар по номенклатурі, кількості і цінам, вказаний у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених цим договором (п.п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно п.п. 3.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що підтвержується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку на оплату, відповідно до суми, вказаної видатковій накладній протягом 14 календарних днів з дати поставки (п.п. 5.1. договору).

Пунктом 11.1. договору останній набуває чинності з моменту його укладання, або фактичного виконання сторонами конклюдентних дій, і діє календарний рік з дати укладання, а відносно виконання зобов'язань, що виникли під час дії цього договору, до повного їх виконання.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними № 3057 від 15.03.17року на суму 143728,80 грн. та №3093 від 21.03.17 на суму 47988,00 грн. (а.с.17, 19).

Товар за даними накладнимі відповідач прийняв у повному обсязі за довіренностями №035 від 14.03.2017 та №079 від 21.03.2017 відповідно (а.с.18, 20). Будь яких застережень чи заяв щодо неналежної кількості чи якості товару з боку покупця не надходило.

Разом із товаром постачальник передав усі необхідні та визначені даним договором документи.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день розгляду справи становить 191716,80 грн.

З метою захисту порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 191716,80 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргрупп" (10003, м.Житомир, вул. Чехова, 1 корпус 7, ід. код 41093018)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юго-Восточная торговая компания" (49100, АДРЕСА_1, ід. код 32998719) 191716,80 грн. заборгованості за поставлений товар, а також 2876,75 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.06.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з повід.)