ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.06.2017р. Справа № 914/603/17
За позовом:Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Довге про:стягнення 2767,79 грн. боргу та 47,22 грн. пені за договором оренди землі Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М. Представники сторін: від позивача:Савочка Н.А. - представник (довіреність б/н від 12.06.2017р.) від відповідача:не з'явився.
Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
СУТЬ СПОРУ:
27.03.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (надалі - Позивач) до ФОП ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення 24336,70 грн. боргу та 37,05 грн. пені за договором оренди землі.
Ухвалою суду від 30.03.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 24.04.2017р. (з урахуванням ухвали від 04.04.2017р. про виправлення описки). Ухвалою від 24.04.2017р. розгляд справи було відкладено на 15.05.2017р., витребувано у Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області довідку про розмір боргу ФОП ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2012р. по день слухання справи та письмові пояснення з приводу того, чи вживалися ДПІ заходи щодо стягнення такої заборгованості в судовому порядку (якщо так, надати відповідні підтверджуючі документи). Ухвалою від 15.05.2017р. суд продовжив строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, її розгляд відклав на 12.06.2017р. Ухвалою від 12.06.2017р. розгляд справи було відкладено на 19.06.2017р.
19.06.2017р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Малехівська сільська рада просить суд стягнути з відповідача 2762,79 грн. боргу та 47,22 грн. пені.
Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд приходить до висновку, що така не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, а відтак суд приймає заяву до розгляду.
Представник позивача в судове засідання з'явився, зменшені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю. Заявлений позов представник обґрунтовує тим, що 18.04.2012р. між Малехівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, на виконання якого у користування відповідача було передано земельну ділянку кадастровий НОМЕР_3, площею 0,0500 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1. За умовами договору відповідач зобов'язувався щомісячно, не пізніше 25 числа наступного за звітним місяця перераховувати позивачу орендну плату у розмірі 1/12 частини річної орендної плати з врахуванням індексу інфляції, однак взятих на себе зобов'язань відповідач належним чином не виконав, зокрема, не вніс орендної плати за січень-квітень 2015р. на суму 2714,79 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору відповідачу було нараховано пеню у розмірі 47,22 грн.
Відповідач явки повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.
Ухвали суду надсилалися відповідачу на його юридичну адресу, а саме: Львівська обл., Стрийський р-н, с. Довге, вул. Полуботка, 7, однак поштові конверти з ухвалами суду повернулися на адресу суду з відміткою відділення зв'язку за зазначеною адресою не проживає .
Пунктом 3.9.1., 3.9.2 постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи, а його повторна неявка не перешкоджає вирішенню спору, оскільки дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
18.04.2012р. між Малехівською сільською радою (Орендодавцем) та ФОП ОСОБА_1 (Орендарем) укладено Договір оренди землі (надалі - Договір), зареєстрований 18.04.2012р. в Управлінні Держкомзему у Жовківському РВ районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.04.2012р. за №462278574000103 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1 - 4 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку з земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0500 га, у т.ч. під будівлями - 0,0047 га, інші 0,0453 га. На земельній ділянці є об'єкти нерухомого майна: під будівництво офісного приміщення та виставкової площадки надмогильних пам'ятників. Земельна ділянка передається в оренду з будівлею.
Згідно п. 8 Договору, такий укладено на 3 роки. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
У пунктах 9-11 Договору сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7254,10 грн. У розмір орендної плати не включені капітальні затрати на підтримання у належному стані на орендованій земельній ділянці. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 25 числа, наступного за звітним місяця на р/р 33214815700316 ГУДК у Львівській області ЗКПО 23949635 МФО 825014.
Відповідно до розрахунку суми боргу по оренді ФОП ОСОБА_1, виконаного Малехівською сільською радою, борг відповідача за Договором складає: січень 2015р. - 754,09 грн., лютий 2015р. - 754,09 грн., березень 2015р. - 754,09 грн., квітень 2015р. - 452,52 грн., всього 2714,79 грн.
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 ЗУ Про оренду землі ).
Згідно зі ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України передбачено обов'язок землекористувача своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ Про оренду землі визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату визначено як одну з істотних умов договору оренди землі.
Так, ст. 24 ЗУ Про оренду землі встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно п. 11 Договору, орендар взяв на себе обов'язок вносити орендну плату щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 25 числа, наступного за звітним місяця.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (положення ст. 526 ЦК України).
Проаналізувавши розрахунок боргу, суд прийшов до висновку, що орендна плата за січень-березень 2015р. розрахована вірно, натомість орендна плата за квітень 2015р. (виходячи з того, що така нараховувалася позивачем до закінчення строку дії Договору) повинна складати 452,45 грн. Враховуючи те, що всупереч вимогам закону та умовам укладеного Договору відповідач прострочив внесення орендної плати, така підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку в розмірі 2714,72 грн.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Приписами ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2,0% несплаченої суми за кожний день прострочення.
У відповідності до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначив Пленум ВГС України в п. 2.5. постанови від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Ознайомившись з розрахунком пені, суд зазначає, що такий виконаний невірно, оскільки нарахування пені здійснювалося не з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконане та протягом 6 місяців (зокрема, з 26.02.2015р., 26.03.2015р., 26.05.2015р., 26.06.2015р.), а з 19.12.2016р., а тому в задоволенні позовної вимог про стягнення пені суд відмовляє, так її нарахування з 19.12.2016р. є безпідставним.
Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1572,61 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 22, 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Зменшені позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області (80383, Львівська обл., Жовківський р-н, с. Малехів, вул. Івасюка, 6; код ЄДРПОУ 22355287) 2714,72 грн. боргу з орендної плати та1572,61 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2017 р.
Суддя Крупник Р.В.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2017 |
Оприлюднено | 26.06.2017 |
Номер документу | 67284005 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Крупник Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні