Рішення

від 19.06.2017 по справі 922/1815/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р.Справа № 922/1815/17 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча комапанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", м. Енергодар до Приватного підприємства "Прайм Стайл", м. Харків про стягнення 41673,12 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №1128 від 18.05.2017р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Прайм Стайл", в якій позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за прострочення поставки продукції за договором поставки №20/05/149 від 26.12.2017р., який був укладений між позивачем та відповідачем, в сумі 41673,12 грн., пеню у розмірі 13073,92 грн. та штраф у розмірі 28599,20 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 16.06.2017р. відзив на позовну заяву за вх.№19830, в якому відповідач зазначив, що позивачем не вірно обчислено суму пені, оскільки за умовами договору, поставка товару здійснюється до 31.03.2017р., період нарахування пені становить: з 01.04.2017р. по 11.04.2017р. Також, відповідач зазначив, що повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань за договором укладеним між сторонами листом №45/17 від 21.02.2017р., а замовлення сформовано позивачем 23.02.2017р. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

За результатами розгляду тендерним комітетом відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" державного підприємства Національна атомна компанія "Енергоатом" (далі по тексту - ДП "НАЕК "Енергоатом") найбільш економічної тендерної пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації приватне підприємство "Прайм Стайл" (далі по тексту - відповідач) було визнано переможцем торгів на закупівлю код ДК 016:2010 - 20.59.5 Продукти хімічні різноманітні (код ДК 021:2015 - 24954000-6 Активоване вугілля) (Активоване вугілля) у кількості 3,2 т.

За результатами проведення вищезазначених торгів між ВП АЕМ (Покупець) та ПП "Прайм Стайл" (постачальник) 30.01.2017 був укладений договір поставки №20/05/149 на суму 408560,00 грн., відповідно до якого постачальник зобов'язався в строк до 31.03.2017р. поставити продукцію, зазначену в п. 1.1 договору, партіями відповідно до заявок покупця.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Додатковою угодою №1 від 26.12.2016р. сума договору була зменшена та визначена у розмірі - 408559,99 грн.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.5 договору № 20/05/149 поставка продукції за цим договором здійснюється до 31.03.2017р. партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається кількість продукції, що постачається, та строки її поставки; постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п.1.1 цього договору, в строки та кількості, зазначені в заявці покупця.

23.02.2017р. на адресу ПП "Прайм Стайл" було направлено заявку на поставку продукції за договором № 20/05/149 від 29.12.2016 в кількості 3,2 т в строк до 10.03.2017р. (лист № 787/14), але продукція в зазначений строк поставлена не була.

Заперечення відповідача щодо визначення строку поставки товару 31.03.2017р. судом не приймаються, оскільки у заявці від 23.02.2017р. покупцем було визначено строк поставки 10.03.2017р., яка за умовами п.5.1. повинна містити строки поставки товару, жодних заперечень з боку відповідача матеріали справи не містять.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору постачальником постачання продукції в установлений строк (до 10.03.2017) не здійснено.

30.03.2017 позивачем була направлена відповідачу претензія №1354/15, в якій позивач зазначав, що позивачем не здійснено поставку товару, у зв'язку із чим просив перерахувати на поточний рахунок позивача пеню у розмірі 7354,08 грн. та здійснити поставку продукції, але відповідач відповіді на претензію не надав, поставку товару не здійснив та пеню у розмірі 7354,08 грн. не перерахував.

Як вбачається з повідомлення про розірвання договору поставки №20/05/149 від 26.12.2016р. договір поставки укладений між сторонами був розірваним з 12.04.2017р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору поставки № 20/05/149 від 29.12.2016р. передбачено, що за порушення вказаних в договорі строків поставки постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складе більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Прострочення поставки вугілля активованого в кількості 3,2 т на суму 408559,99 грн. за вищезазначеним договором з 11.03.2017 (день прострочення поставки продукції) по 11.04.2017 (день розірвання договору поставки) складає 32 дні, тому сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача є 13073,92 грн.

Оскільки прострочення поставки продукції склало більше 30 днів, з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 28599,20 грн.

Суд, ознайомившись із розрахунком позивача, враховуючи, що період нарахування позивачем є вірним та починається з моменту прострочення товару відповідачем та закінчується у день розірвання договору, перевіривши нарахування пені та штрафу, приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, та підлягає задоволенню, відповідно до цього позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Прайм Стайл" (61068, м. Харків, вул. Плеханівська, 126/1, код ЄДРПОУ 33818852) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, м. Енергодар, Запорізької області, а/с 306, код ЄДРПОУ 2644497) штрафні санкції за прострочення поставки продукції за договором поставки №20/05/149 від 26.12.2017р. в сумі 41673,12 грн., яка складається з: пені у розмірі 13073,92 грн.; штрафу у розмірі 28599,20 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_2