Постанова

від 08.06.2017 по справі 757/9081/17-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2017 року місто Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Кругляка Р.Є. в інтересах ОСОБА_3 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 212 - 21 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212 - 21 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.

Відповідно до постанови ОСОБА_3, будучи керівником політичної партії ЄВРОПЕЙСЬКА ПАРТІЯ УКРАЇНИ , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, порушив встановлений порядок подання фінансового Звіту про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, за наступних обставин.

В строк до 09 листопада 2016 року до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) надійшов Звіт політичної партії ЄВРОПЕЙСЬКА ПАРТІЯ УКРАЇНИ про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за ІІІ квартал 2016 року у паперовій формі та в електронному вигляді. В той же час, Звіт поданий не прошитим та не містить на останній сторінці напису Усього пронумеровано, прошито, скріплено печаткою та підписом, кількість аркушів , найменування посади керівника, його прізвище, ініціали та підпис, відбиток печатки. Крім того, у звіті зазначена адреса фактичного місцезнаходження партії: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12, проте партією не надано копії документів, що підтверджують відображені у звіті відомості щодо права користування зазначеним об'єктом нерухомості, що є порушенням Положення про порядок подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру затвердженого рішенням НАЗК від 28 липня 2016 року (далі - Положення). Також у Звіті відсутні відомості про фізичних осіб, які здійснили внески грошовими коштами на користь партії, зокрема відсутні відомості щодо їх місця проживання. Крім того, партією не додано копій фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичної партії, її місцевих організацій.

В апеляційній скарзі захисник Кругляк Р.Є. в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_3 закрити. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк він пропустив із поважних причин.

Захисник Кругляк Р.Є. зазначає, що в судовому засіданні 22 березня 2017 року текст оскаржуваної постанови судом не проголошувався. Апелянт зазначає, що 31 березня 2017 року ним була отримана копія постанови, що підтверджується відповідним записом в матеріалах провадження, а тому лише 06 квітня 2017 року він звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження він пропустив з поважних причин.

Крім того, захисник Кругляк Р.Є. зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема суд підійшов формально до вивчення справи.

Апелянт звертає увагу на те, що суд першої інстанції проігнорував зобов'язання щодо вирішення питання правильності складання протоколу та інших матеріалів даної справи, а тому винуватість ОСОБА_3 недоведена, що слугувало підставою для прийняття незаконного рішення. Захисник зазначає, що судом взагалі не вівся і не складався протокол судового засідання, а тому судом жодним чином не розглянуті його чисельні усні клопотання.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення підписаний неналежною та не уповноваженою особою НАЗК, що також є ознакою неправомірності самого протоколу. Він зазначає, що подані НАЗК докази підписані головним спеціалістом відділу методологічної роботи, що не є уповноваженою особою НАЗК у розумінні Закону України Про запобігання корупції .

З огляду на викладене, апелянт вважає, що суд першої інстанції, не врахувавши те, що протокол та інші документи є недопустимими доказами, безпідставно притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності Кругляка Р.Є., який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що КруглякР.Є. пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин, в той же час його апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Оскільки лише 31 березня 2017 року КруглякР.Є. отримав копію постанови, десятиденний термін оскарження обчислюється з дня отримання ним цієї постанови.

Враховуючи те, що Кругляк Р.Є. отримав копію постанови 31 березня 2017 року, з урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпро право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безпосереднім судом, апеляційний суд вважає, що Кругляк Р.Є. пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.

Відповідно до змісту апеляційної скарги захисника Кругляка Р.Є., який діє в інтересах ОСОБА_3, ним не оскаржуються фактичні обставини правопорушення, встановлені судом.

Не вказавши з яких, передбачених ст. 247 КУпАП, підстав апелянт просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що службова особа НАЗК, яка склала протокол щодо ОСОБА_3, не є уповноваженою особою НАЗК у розмінні Закону України Про запобігання корупції , тому складений нею протокол не може бути тим документом, на підставі якого судом може бути прийняте рішення про винуватість особи у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією. При цьому апелянт посилається на практику Європейського суду з прав людини та роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією.

З такими доводами суд апеляційної інстанції не погоджується.

Відповідно до ст. 255 КУпАП у справах про адміністративне правопорушення, протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією мають право складати уповноважені на те особи НАЗК.

Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону України Про запобігання корупції , уповноваженими особами НАЗК є Голова та члени агентства, а також уповноважені НАЗК особи.

Отже, виходячи зі змісту вказаної норми закону, протокол про вчинення правопорушення, пов'язане з корупцією має право складати Голова, члени НАЗК або уповноважена НАЗК особа.

Рішенням НАЗК від 11 серпня 2008 року № 49 Про визначення уповноважених осіб Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_4 визнано уповноваженою особою НАЗК.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 складено уповноваженою на те особою, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі або повернення протоколу для дооформлення немає.

Доводи апелянта про те, що Закон України Про запобігання корупції не має чіткого визначення того, хто є уповноваженою особою НАЗК, а самим агентством не встановлені функціональні обов'язки уповноважених осіб НАЗК, зокрема, які б давали їм право складати протоколи про адміністративні правопорушення, є непереконливими.

Апеляційний суд зазначає, що розподіл обов'язків між співробітниками НАЗК стосується організації діяльності агентства.

В той же час, Законом України Про запобігання корупції чітко визначено, що протоколи про адміністративне правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи НАЗК.

Відповідно до ст. 13 вищевказаного закону, Голова та члени НАЗК за законом є уповноваженими особами. Іншими посадовими особами НАЗК, які мають право складати протоколи є особи, яких НАЗК своїм рішенням наділяє повноваженнями складати протоколи. Таке рішення щодо ОСОБА_5 було прийнято НАЗК 11 серпня 2016 року № 49. Тому, на думку апеляційного суду, цього рішення достатньо для того, щоб зробити висновок, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 складено уповноваженою на те особою.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Оскільки в апеляційній скарзі лише ставиться під сумнів легітимність особи, яка склала протокол, апеляційний суд не перевіряє фактичні обставини адміністративного правопорушення та не дає оцінку іншим, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, доказам, які надані НАЗК на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що чинним КУпАП не передбачено в суді фіксування розгляду справи про адміністративне правопорушення в протоколі судового засідання.

Лише положеннями ст. 281 КУпАП передбачено ведення протоколу при розгляді справи колегіальним органом. Тому доводи апелянта про порушення процедури розгляду справи в суді першої інстанції є необґрунтованими.

З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та закриттю провадження у справі щодо ОСОБА_3 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Кругляка Р.Є. в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 212 - 21 КУпАП,залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.Р.Трясун