Рішення

від 07.06.2017 по справі 757/57131/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57131/16-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 червня 2017 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Москаленко К.О.,

при секретарі: Ольховській М.Г., Березовській К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Енерго Буд Інвест Україна про стягнення пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних за договором доручення та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив суд ухвалити рішення яким: стягнути з відповідача на його користь 27 306 грн. 28 коп. пені за прострочення платежу згідно з договором доручення; стягнути з відповідача на його користь 27 164 грн. 81 коп. інфляційних втрат за час порушення строків оплати за договором доручення; стягнути з відповідача на його користь три проценти річних за час порушення строків оплати за договором доручення в сумі 2 987 грн. 39 коп. та стягнути з відповідача на його користь 2 000 грн. 00 коп. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем договору доручення.

В обґрунтування цих вимог позивач послався на те, що уклав з відповідачем договір доручення від 01.03.2011, відповідно до якого представляв інтереси товариства перед третіми особами. В зв'язку з тим, що відповідач відмовився добровільно сплачувати кошти за надані послуги, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення зазначених коштів у примусовому порядку. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2014 у цивільній справі № 757/14676/14-ц позов ОСОБА_1 до ПрАТ "Енерго Буд Інвест Україна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Вказаним рішенням суду з відповідача на користь позивача стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 35 104 грн. 92 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн. та судовий збір в розмірі 594 грн. 66 коп. Вимоги позивача в іншій частині залишені без задоволення. Посилаючись на те, що вищевказане судове рішення відповідач у добровільному порядку не виконав, і грошові кошти за ним були стягнені з відповідача лише 10.08.2016 - в примусовому порядку через відповідну державну виконавчу службу, позивач просив задовольнити пред'явлені вимоги.

Крім того, зазначає позивач, п. 9.4. договору доручення передбачено, що моральна шкода, завдана повіреному або товариству неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, пов'язаними з порушенням Договору, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України. Таку бездіяльність товариства, позивач пов'язує з порушенням договору доручення, а саме: несплатою: пені за період з 04.06.2014 по 09.08.2016 включно; інфляційних втрат за період з травня 2013 року по липень 2016 року включно ; трьох процентів річних за період з 13.04.2013 по 09.08.2016 включно. Завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні товариством законних прав позивача, передбачених договором доручення та чинним законодавством України, призвело до виникнення у позивача душевних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Душевні страждання позивача були викликані систематичними відвідуванням та зверненнями до товариства за належними йому грошовими коштами, переживаннями стосовно того, що внаслідок неотримання цих грошових коштів від товариства у нього виникло скрутне матеріальне становище. Позивач планував свій бюджет з урахуванням своєчасної виплати мені грошових коштів за договором доручення Товариством, а тому протягом періоду з травня 2013 року по серпень 2016 року, коли товариство не виплачувало йому ці кошти, він відчував нестачу коштів для сплати комунальних платежів, коштів на належне харчування, для оплати проїзду у громадському транспорті тощо. Все це призвело до виникнення в нього нервових розладів через постійні душевні страждання, порушення сну. Нестачу грошових коштів позивач був змушений компенсувати позичанням їх у борг в друзів, знайомих. Це, в свою чергу, призвело до того, що деякі з них стали уникати спілкування з ним. З урахуванням наведеного вважає, що порушення товариством моїх законних прав, за наведених обставин, призвели до виникнення у нього моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. А тому вважає позивач, що товариство має відшкодувати йому моральну шкоду, розмір якої він оцінив у 2 000 грн. 00 коп.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності та додатково зазначив, що він не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та представника відповідача та ухвалити заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності з обґрунтуванням позову, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.03.2011 позивач уклав договір доручення із Закритим акціонерним товариством "Енерго Буд Інвест Україна" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Енерго Буд Інвест Україна") на представництво інтересів товариства перед третіми особами.

З 01.03.2011 по 01.03.2012 на виконання умов договору, позивач виконав юридичні дії, визначені п.1.1 договору, а саме: провів Загальні збори акціонерів товариства від 29.04.2011 результати яких оформив протоколом № 17; розробив нову редакцію статуту товариства; завірив у нотаріуса та зареєстрував у державного реєстратора нову редакцію статуту товариства; отримав нове свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; нову довідку з ЄДРПОУ, нове свідоцтво за формою 4-ОПП; нову печатку товариства; підготував та подав до державної комісії з цінних паперів та фондового ринку пакет документів на проведення дематеріалізації випуску акцій товариства; вжив заходів для знаходження матеріалів адміністративної справи; підготував та подав до Державної служби України з питань захисту персональних даних заяви про реєстрацію бази персональних даних товариства "Контрагенти" № 1 від 22.12.2011, про реєстрацію бази персональних даних товариства "Працівники" № 2 від 22.12.2011, про реєстрацію бази персональних даних товариства "Учасники" № 3 від 22.12.2011.

Відповідно до п. 8.2 договору Приватне акціонерне товариство "Енерго Буд Інвест Україна" мало сплатити 29 950 грн. 00 коп.

Крім того, позивач поніс витрати по відправленню поштового відправлення 29.04.2011 до ДКЦПФР в розмірі 13 грн. 56 коп.; сплата коштів відповідно до рахунку-фактури № 3992 від 05.05.2011 за розміщення інформації по дематиріалізації акції товариства в розмірі 690 грн.; комісію банку за сплату відповідно до рахунку-фактури № 3992 від 05.05.2011 в розмірі 25 грн.; по відправленню пакету документів на проведення дематеріалізації акцій товариства в розмірі 19 грн. 32 коп.; по відправленню касаційної скарги до ВАСУ 26.04.2011 на постанову Господарського суду м. Києва від 26.04.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 в розмірі 24 грн. 72 коп.; по сплаті державного мита за подання до ВАСУ касаційної скарги на постанову Господарського суду м. Києва від 26.04.2007 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 в розмірі 1 грн. 70 коп.; по сплаті комісії банку за сплату державного мита за подання касаційної скарги в розмірі 2 грн.; по сплаті вартості відправлення до Державної служби України з питань захисту персональних даних заяв № 1,2, 3 від 22.12.2011 в розмірі 13 грн. 56 коп., що разом складає 789 грн. 86 коп.

Результати виконаних робіт були передані відповідачу у відповідності до п. 4.3. договору, а саме: шляхом передання заяви про виплату винагороди та / або заяви про відшкодування витрат за Договором уповноваженому представнику Товариства або шляхом відправлення ним заяви про виплату винагороди та /або заяви про відшкодування витрат за Договором цінним листом з описом вкладення за адресою офіційно зареєстрованого місцезнаходження товариства. При цьому передане повіреним виконане за даним договором вважається прийнятим товариством з моменту отримання заяви про виплату винагороди та / або заяви про відшкодування витрат за Договором уповноваженим представником товариства або через 5 днів з моменту відправлення повіреним заяви про виплату винагороди та/або заяви про відшкодування витрат за Договором цінним листом з описом вкладення за адресою офіційно зареєстрованого місцезнаходження товариства із буд-якого відділення УДППЗ "Укрпошта", розташованого в м. Києві.

Вищевказані обставини не підлягають додатковому доказуванню в розумінні ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають додатковому доказуванню, оскільки вже були встановлені в рішенні Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2014 у цивільній справі №757/14676/14-ц.

У зв'язку з тим, що відповідач взяте на себе зобов'язання не виконав, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення зазначених коштів у примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.07.2014 у цивільній справі № 757/14676/14-ц позов ОСОБА_1 до ПрАТ "Енерго Буд Інвест Україна" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 35 104 грн. 92 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн. та судовий збір в розмірі 594 грн. 66 коп. Вимоги позивача в іншій частині залишені без задоволення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що вищевказане судове рішення відповідач у добровільному порядку не виконав, і грошові кошти за ним були стягнені з відповідача лише 10.08.2016 - в примусовому порядку через відповідну державну виконавчу службу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 30-32).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.2. договору за прострочку платежу товариство сплачує на користь повіреного пеню, яка обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу.

З огляду на норми закону та пункт укладеного договору, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені суд вважає обґрунтованими.

Розмір пені, який позивачу має сплатити позивачеві за умовами договору доручення за період з 04.06.2014 по 09.08.2016 (включно), підтверджується наведеним розрахунком:

за період з 04.06.2014 по 16.07.2014 (включно): (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 9,5 % / 100% х 2 х 43 дн. / 365 дн. = 688 грн. 07 коп.;

за період з 17.07.2014 по 12.11.2014: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 12,5 % /100 % х 2 х 119 дн. / 365 дн. = 2 505 грн. 51 коп.;

за період з 13.11.2014 по 05.02.2015: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х14%/100%х2х 85 дн. / 365 дн. = 2 004 грн. 41 коп.

за період з 06.02.2015 по 03.03.2015: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 19,5 % / 100 % х 2 х 26 дн. / 365 дн. = 853 грн. 98 коп.;

за період з 04.03.2015 по 27.08.2015: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 30 % /100 % х 2 х 177 дн. / 365 дн. = 8 944 грн. 04 коп.;

за період з 28.08.2015 по 24.09.2015: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 27 % /100 % х 2 х 28 дн. / 365 дн. = 1 273 грн. 39 коп.;

за період з 25.09.2015 по 21.04.2016: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х22%/100%х2х210 дн. / 365 дн. = 7 781 грн. 82 коп.;

за період з 22.04.2016 по 26.05.2016: (29 950 грн. 00 грн. + 789 грн. 86 коп.) х 19 % /100 % х 2 х 35 дн. / 365 дн. = 1 120 грн. 11 коп.;

за період з 27.05.2016 по 23.06.2016: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 18 % /100 % х 2 х 28 дн. / 365 дн. = 848 грн. 93 коп.;

за період з 24.06.2016 по 28.07.2016: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 16,5 % /100 % х 2х 35 дн. / 365 дн. = 972 грн. 73 коп.;

1) за період з 29.07.2016 по 09.08.2016 (включно): (29 950,00 грн. + 789 грн. 86 коп.) х 15,5 % /100 % х 2 х 12 дн. / 365 дн. = 313 грн. 29 коп.

Таким чином виходячи з наведено розрахунку, правильність якого перевірена судом, відповідач повинно сплатити позивачу за період з 04.06.2014 по 09.08.2016 (включно) 27 306 грн. 28 коп. (688 грн. 07 коп. + 2 505 грн. 51 коп. + 2 004 грн. 41 коп. + 853 грн. 98 коп. + 8 944 грн. 04 коп. + 1 273 грн. 39 коп. + 7 781 грн. 82 коп. + 1 120 грн. 11 коп. + 848 грн. 93 коп. + 972 грн. 73 коп. + 313 грн. 29 коп.).

Крім того, згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України, в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума інфляційних інфляційних втрат позивача за час порушення відповідачем строків оплати, які відповідач повинен сплатити позивачу з урахуванням індексу інфляції за період з травня 2013 року по липень 2016 року, становить: ((29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х (100,1 / 100,0) х (100,0 / 100,0) х (99,9 / 100,0) х (99,3 / 100,0) х (100,0 / 100,0) х (100,4 / 100,0) х (100,2 / 100,0) х (100,5 / 100,0) х (100,2 / 100,0) х (100,6 / 100,0) х (102,2 / 100,0) х (103,3 / 100,0) х (103,8 / 100,0) х (101,0 /100,0) х (100,4 /100,0) х (100,8 / 100,0) х (102,9 / 100,0) х (102,4 / 100,0) х (101,9 /100,0) х (103,0 / 100,0) х (103,1 / 100,0) х (105,3 / 100,0) х (110,8 /100,0) х (114,0/100,0) х (102,2 / 100,0) х (100,4 / 100,0) х (99,0 / 100,0) х (99,2 / 100,0) х (102,3 / 100,0) х (98,7 / 100,0) х (102,0 / 100,0) х (100,7 / 100,0) х (100,9 / 100,0) х (99,6 / 100,0) х (101,0 /100,0) х (103,5 / 100,0) х (100,1 / 100,0) х (99,8 / 100,0) х (99,9 / 100,0)) - (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) = 27 164 грн. 81 коп., де: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) - сума боргу відповідача перед позивачем.

При цьому сума трьох відсотків річних за час порушення відповідачем строків оплати, які він повинен сплатити позивачу, становить: (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 3% /100 х 961 дн./365 дн.) + (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) х 3% / 100% х 222 дн. / 366 дн.) = 2 987 грн. 39 коп., де (29 950 грн. 00 коп. + 789 грн. 86 коп.) - сума боргу відповідача перед позивачем; 3 % - три проценти річних; 961 дн. - кількість днів з 13.04.2013 по 31.12.2015 (включно); 222 дн. - кількість днів з 01.01.2016 по 09.08.2016 (включно).

Враховуючи, що судом встановлено порушення прав позивача з боку відповідача позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача сум інфляційних витрат та трьох відсотків річних, також підлягає задоволенню.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що моральна шкода, завдана повіреному або товариству неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, пов'язаними з порушенням договору, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до абзацу 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

З урахуванням встановлених судом порушень законних прав позивача з вини відповідача, що призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача завдана моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 500 грн. Тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Оскільки суд частково задовольняє позов, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 509, 625, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 11, 14, 60, 61, 88, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Енерго Буд Інвест Україна про стягнення пені, інфляційних витрат, трьох відсотків річних за договором доручення та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Енерго Буд Інвест Україна (Ідентифікаційний код юридичної особи: 31169593), на користь ОСОБА_1 (Ідентифікаційний код фізичної особи: НОМЕР_1), 27 306 (двадцять сім тисяч триста шість) грн. 28 коп. пені за прострочення платежу згідно з договором доручення; 27 164 (двадцять сім тисяч сто шістдесят чотири) грн. 81 коп. інфляційних втрат за час порушення строків оплати за договором доручення; три проценти річних за час порушення строків оплати за договором доручення в сумі 2 987 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 39 коп. та суму судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянута судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Печерського

районного суду м.Києва К.О. Москаленко