Ухвала

від 21.06.2017 по справі 757/35424/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35424/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

21 червня 2017 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження - старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42015000000001624.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав.

З матеріалів клопотання вбачається, що управлінням спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000001624 за підозрою генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» ОСОБА_6 , голови правління ПрАТ «Енергетичний холдинг» ОСОБА_7 та за фактом організації службовими особами Міністерства юстиції України, ДП «Інформаційний центр» та ДП «Інформаційні судові системи» за попередньою змовою в період 2013-2014 років схеми розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах, які виділялися на обслуговування Єдиних та Державних реєстрів України, за попередньої змовою із керівниками та засновниками суб`єктів підприємницької діяльності, через низку підконтрольних підприємств, а саме: ТОВ «Клінком Сервіс» (36756684); ТОВ «Іволга-2» (35486424); ТОВ «Астен-МН» (34430297); ТОВ «Срібний Дім» (36844529); ПрАТ «Енергетичний Холдинг» (30489263); ТОВ «Центр «Будівництва та Архітектури» (38443425); ТОВ «Нетворк Солюшнс» (38358560); ТОВ «Терра Метрополіс» (37209456); ТОВ «К.А.М. Трейд Лайн» (38403983); ТОВ «Лізингова Компанія «Кванта» (39071550) шляхом укладення договорів на поставку товарів та послуг без проведення процедури конкурсних торгів, за завищеними цінами та надання послуг, які фактично не виконувалися.

У ході досудового розслідування встановлено, що за договорами ДП «ІСС» без проведення процедури конкурсних торгів, передбачених чинним законодавством, перераховано ПрАТ «Енергетичний холдинг» та ТОВ «Іволга-2» за надані послуги на загальну суму 4 448 058,00 гривень.

Слідчий вказує, що у період з 02.12.2014 по 15.10.2015 в м. Києві, ОСОБА_7 будучи головою правління ПрАТ «Енергетичний холдинг», за попередньою змовою з генеральним директором ДП «ІСС» ОСОБА_6 , будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, за попередньою змовою з невстановленими на теперішній час службовими особами ТОВ «Іволга-2», ПрАТ «Енергетичний холдинг», заволоділа державними коштами за вищевказаних обставин, завдавши збитків державі в особливо великих розмірах - на загальну суму 4 659 078,00 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.

Відповідно до узагальненого матеріалу Державної служби фінансового моніторингу України №0423/2015 від 08.09.2015 фінансові операції, здійснені за участю ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України з ПрАТ «Енергетичний Холдинг» за період 2013 - 2015 років, можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

У ході досудового розслідування встановлено, що грошові кошти перераховувалися по фіктивних на рахунки ТОВ «Іволга-2», яке використовувалося у злочинній схемі по заволодінню державними коштами.

Сторона обвинувачення зазначає, що вказане кримінальне правопорушення було вчинено спільно та за сприяння службових осіб ТОВ «Іволга-2» (ЄДРПОУ 35486424).

Так, громадянка України ОСОБА_8 є фактично бенефіціарним власником ТОВ «Іволга-2», оскільки володіє 10% статутного фонду товариства, а 90% володіє КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ СТРЕТЕДЖІЗ ЕСТЕБЛІШМЕНТ» (Ліхтенштейн), довіреною особою якої є ОСОБА_9, який в свою чергу є вітчимом ОСОБА_8 .

Відповідно до відомостей з реєстру прав на нерухоме майно

ОСОБА_8 на праві власності належить літній будинок АДРЕСА_1 , адміністративна будівля за адресою: АДРЕСА_2 та літній будинок АДРЕСА_3 . Окрім цього, ОСОБА_8 на праві приватної власності належить автомобіль MERCEDES-BENZ GL 350 CDI 4 MATIC номер кузову НОМЕР_1 державний номер НОМЕР_2 .

Постановою від 19.06.2017 вищевказане рухоме та нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_8 визнано речовими доказами по справі так, як воно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За викладених обставин, слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно з метою недопущення його відчуження, задля збереження речових доказів.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, слідчим суддею встановлено, що літній будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є речовим доказом у кримінальному провадженні. Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на літній будинок АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1