Постанова

від 07.11.2016 по справі 804/5819/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 р. Справа № 804/5819/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕКОПРОН-ЮГ про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕОКПРОН-ЮГ про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 19 573,04 грн., який утворився внаслідок несплати у встановлений законом строк сум самостійно задекларованих грошових зобов'язань з цього податку та, як наслідок, нарахованої контролюючим органом пені з цього податку. У добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплатив, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач адміністративний позов не визнав, подав на нього письмовий відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки останнім сплачено податкові зобов'язання з орендної плати, що підтверджується копією платіжного доручення.

Зважаючи на приписи п.4 ч.5 ст.183-2 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку скороченого провадження за наявними у справі доказами, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕКОПРОН-ЮГ (код ЄДРПОУ 19319017) (далі - ТОВ ВКФ ЕКОПРОН-ЮГ знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, зокрема, як платник орендної плати за землі державної або комунальної власності (орендар).

Відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВКФ ЕКОПРОН ЮГ було подано до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), а саме: №9014221584 від 11.02.2016 р. з граничним терміном сплати до 30.03.2016 р. в сумі 3 031,02 грн.; №9014221584 від 11.02.2016 р. з граничним терміном сплати до 30.04.2016 р. в сумі 5 449,38 грн.; №9014221484 від 11.02.2016 р. з граничним терміном сплати до 30.05.2016 р. в сумі 5 449,38 грн.; №9014221584 від 11.02.2016 р. з граничним терміном сплати до 30.03.2016 р. в сумі 5 449,38 грн.

Згідно приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з орендної плати на 2015 рік, самостійне визначене відповідачем в означеній податковій декларації є узгодженим з моменту подачі вищезазначеної декларації.

Проте, в порушення приписів ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобов'язання з орендної плати визначену у податкових деклараціях.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При цьому нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

У зв'язку з несплатою відповідачем визначених грошових зобов'язань, зазначених у податкових деклараціях, контролюючим органом було нараховано пеню в сумі 193,88 грн.

Внаслідок означеного у відповідача утворився податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 19 573,04 грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Крім того, контролюючим органом вже була виставлена податкова вимога форми Ю №1825-23 від 02.10.2015 р. про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 3 801,62 грн., яка була вручена уповноваженій особі відповідача 07.10.2015р.

Так, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки наявний податковий борг відповідача після виставлення йому податкової вимоги форми Ю №1825-23 від 02.10.2015 р. погашений не був нова податкова вимога додатково не надсилалась.

02.11.2016 р. повноважним представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Підприємством було сплачено орендну плату у розмірі 19 014,00 грн. через ПАТ Український ОСОБА_1 , в підтвердження чого надано копію платіжного доручення №117 від 17.09.2015 р. на суму 19 014,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що зазначене вище не спростовує факту заборгованості в сумі 19 573,04 грн., бо остання виникла в 2016 р., а відповідач надав докази оплати якогось боргу в 2015 р.

На момент звернення позивача до суду податковий борг відповідача непогашений і не списаний.

Відповідно до ч.3 ст.6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст.95 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 2 Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1244 (далі - Порядок), встановлено, що вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками контролюючого органу з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за формою згідно з додатком 1.

Таким чином, наведені норми встановлюють послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Отже, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

З огляду на це положення, звертаючись до суду, контролюючий орган повинен обов'язково зазначати джерело погашення податкового боргу платника податків, оскільки від цього залежить порядок реалізації повноважень, вид судового провадження та предмет доказування у справі.

Як вже зазначалося, позивач звернувся до суду з вимогою про погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, за рахунок готівки відповідача.

Разом з тим, як слідує з вищенаведених приписів ст.95 ПК України, першочерговим є саме погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, яке здійснюється саме через стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують це підприємство, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕКОПРОН-ЮГ про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма ЕКОПРОН-ЮГ (код ЄДРПОУ 19319017) у банках, обслуговуючих цього платника податків, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у сумі 19 573,04 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят три грн., 04 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу, з урахуванням приписів ч. 8 ст. 183-2 цього Кодексу, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровській окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2