Рішення

від 20.06.2017 по справі 906/866/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" червня 2017 р. Справа № 906/866/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом): не прибув,

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_1, довіреність від 30.12.2016.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері"

до Малого приватного підприємства "Ілона"

про стягнення 1081699,66 грн.

та за зустрічним позовом Малого приватного підприємства "Ілона"

до Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері"

про визнання недійсною угоди про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010р., укладеної 02.12.2013р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1081699,66 грн., з яких 1068960,00 грн. основного боргу за договором поставки №3185 від 20.05.2010 (з урахуванням Угоди від 02.12.2013 про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010) та 12739,66 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.03.2016 визнано недійсною повністю угоду від 02 грудня 2013р. про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" та Малим приватним підприємством "Ілона". В задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" на користь Малого приватного підприємства "Ілона" 900,48 грн. витрат по оплаті судової почеркознавчої експертизи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" задоволено. Рішення господарського суду Житомирської області від 17.03.2016 року у справі № 906/866/15 - скасовано. Прийнято нове рішення: "Позов задоволити. Стягнути з Малого приватного підприємства "Ілона" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" 1081699,66 грн. заборгованості, з яких 1 068 960,00 грн. - основний борг, 12 739,66 грн. - відсотки річних, та 21 633,99 грн. судового збору. Видати наказ."

Також постановою від 21.06.2016 стягнуто з Малого приватного підприємства "Ілона" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" 23 797,39 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду від 11.10.2016 касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Ілона" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/866/15 Господарського суду Житомирської області частково задоволено. Рішення Господарського суду Житомирської області від 17.03.2016 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 у справі № 906/866/15 Господарського суду Житомирської області скасовано. Справу № 906/866/15 Господарського суду Житомирської області передано на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №906/866/15 розподілено судді Кудряшовій Ю.В.

Господарським судом ухвалою від 30.11.2016 справу №906/866/15 прийнято до провадження, призначене судове засідання.

27.12.2017 через діловодну службу суду від Малого приватного підприємства "Ілона" надійшов зустрічний позов про визнання недійсною угоди про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" та Малим приватним підприємством "Ілона" 02.12.2013р.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2017 прийнято зустрічний позов Малого приватного підприємства "Ілона" для спільного розгляду з первісним.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2017 задоволено клопотання Малого приватного підприємства "Ілона" та призначено судову технічну експертизу Угоди від 02.12.2013 про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010, проведення якої доручено Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (м. Житомир, вул. Старий бульвар, 18). На вирішення експерту поставлено питання: У який період часу був виконаний документ, а саме Угода від 02.12.2013 про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010. Оплату за проведення експертизи покладено на Мале приватне підприємство "Ілона" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Суворова, 79, ід. код 20415128). Провадження по справі №906/866/15 зупинено на час проведення судової технічної експертизи документа.

МПП "Ілона" не подано суду жодного документу для дослідження експерту. Разом з тим, 03.05.2017 до суду надійшла заява Малого приватне підприємство "Ілона" про відвід експерту ОСОБА_2

В послідуючому експертом ОСОБА_2 направлено суду повідомлення про неможливість проведення експертизи у справі №906/866/15.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.05.2017 провадження у справі №906/866/15 поновлено та призначено справу до розгляду.

Представник МПП "Ілона" в судовому засіданні заперечив проти первісного позову в повному обсязі. Водночас, підтримав зустрічні позовні вимоги та заяву про застосування строку позовної давності.

Позивач (за первісним позовом) в судове засідання уповноваженого представника не направив, хоч про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивач своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, позивач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду позивача (за первісним позовом) або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника відповідача (за первісним позовом), дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (постачальник) та Малим приватним підприємством "Ілона" (покупець) укладено договір поставки №3185 (а.с. 9-11 том 1; додаток 1 до договору "Специфікація" - а.с. 12 том 1), відповідно до якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити фронтальний навантажувач 456 ZX, виробництва фірми JCB -Англія, в подальшому "Обладнання", загальною вартістю 1268960,00 грн., в т.ч. ПДВ 211493,33 грн., що еквівалентно 112000,00 GBP (британських фунтів). Вказана в цьому пункті сума договору в гривнях розрахована по офіційному курсу GBP по відношенню до української гривні, встановленому НБУ на дату підписання цього договору, а саме 1 GBP дорівнює 11,33 грн., і підлягає змінам на випадок зміни курсу GBP по відношенню до української гривні. Сума проведених платежів змінам не підлягає, у разі зміни курсу GBP (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DDP - склад покупця м.Коростишів.

Згідно з п.2.2. договору, постачальник здійснює відвантаження обладнання протягом десяти робочих днів від дати перерахування попередньої оплати - суми передбаченої п.3.1.1. даного договору та при умові надання покупцем довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей.

У відповідності до п.2.3. договору, датою постачання буде вважатися дата, вказана на видатковій накладній.

Обладнання було поставлене позивачем на адресу відповідача 21.05.2010, що підтверджується видатковою накладною №КМ-0005634 від 21.05.2010 (а.с. 14 том 1), довіреністю на отримання обладнання №9 від 21.05.2010 (а.с. 15 том 1) та актом приймання-передачі обладнання №КМ-0005634 (а.с. 18 том 1).

Відповідно до умов договору, а саме п.3.1. відповідач зобов'язався здійснити оплату в такий спосіб:

- п.3.1.1. не пізніше трьох банківських днів від дати підписання договору перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 8500,00 GBP;

- п.3.1.2. не пізніше 20.06.2010р. перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 14500,00 GBP;

- п.3.1.3. не пізніше 20.07.2010р. перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 14500,00 GBP;

- п.3.1.4. не пізніше 20.08.2010р. перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 14500,00 GBP;

- п.3.1.5. не пізніше 20.09.2010р. перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 14500,00 GBP;

- п.3.1.6. не пізніше 20.10.2010р. перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 14500,00 GBP;

- п.3.1.7. не пізніше 20.11.2010р. перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 14500,00 GBP;

- п.3.1.8. не пізніше 20.12.2010р. перерахувати на поточний рахунок позивача еквівалент 16500,00 GBP.

Відповідно до п.3.2. договору відповідач здійснює оплату за офіційним курсом GBP на день платежу, але не нижчим за офіційний курс GBP, що діяв на дату підписання договору.

В порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково, на загальну суму 200000,00 грн., а саме: 21.05.2010 в розмірі 100000,00 грн. та 07.12.2010 в розмірі 100000,00 грн. (а.с. 19-20 том 1).

Внаслідок таких дій відповідача останнім створена заборгованість в розмірі 1068960,00 грн. (1268960,00 - 200000,00).

В подальшому, як зазначає позивач (за первісним позовом), між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (позивач/постачальник) та Малим приватним підприємством "Ілона" (відповідач/покупець) 02.12.2013 укладено угоду про проведення розрахунку за договором поставки №3185 від 20.05.2010 відповідно до пунктів 1, 2 якої відповідач визнав, що на дату складання угоди існувала заборгованість в розмірі 1068960,00грн., в т.ч. ПДВ та зобов'язується провести повний розрахунок до грудня 2014 року по 89080,00 грн. рівними частками за період з січня 2014 року по грудень 2014 року.

Як стверджує ТОВ "Констракшн Машинері", відповідач (за первісним позовом) умови угоди про проведення розрахунку за договором поставки №3185 від 20.05.2010, укладеної між сторонами у справі, не виконав ТОВ "Констракшн Машинері" звернулось до суду з позовом про стягнення10814699,66 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.09.2015 у справі №906/866/15 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Житомирській області (10001, м. Житомир, Старий Бульвар,18).

Згідно висновку експерта експертно-криміналістичного центру від 15.02.2016 № 1/1246 підпис від імені директора МПП "Ілона" ОСОБА_3 в угоді від 02.12.2013 про проведення розрахунку до договору поставки № 3185 від 20.05.2010 виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3

Як зазначалося раніше, з метою захисту своїх прав, 27.12.2017 Малим приватним підприємством "Ілона" подано зустрічний позов про визнання недійсною угоди про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" та Малим приватним підприємством "Ілона" 02.12.2013р.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2017 прийнято зустрічний позов Малого приватного підприємства "Ілона" для спільного розгляду з первісним.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1.ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Також статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Отже, волевиявлення юридичної особи при укладенні договору виражається підписом уповноваженої нею особи.

В свою чергу матеріалами справи підтверджено, що підпис від імені директора МПП "Ілона" ОСОБА_3 в угоді від 02.12.2013 про проведення розрахунку до договору поставки № 3185 від 20.05.2010 виконано не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_3 (а.с. 159-164 том 1).

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що угода від 02.12.2013 про проведення розрахунку до договору поставки № 3185 від 20.05.2010 суперечить приписам вищезазначеного законодавства.

Разом з тим слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

В матеріалах справи не міститься жодного доказу на підтвердження вчинення МПП "Ілона" будь-яких дій, що свідчили б про наступне схвалення правочину відповідачем (за первісним позовом).

За наведених обставин, угода від 02.12.2013 про проведення розрахунку до договору поставки № 3185 від 20.05.2010 підлягає визнанню недійсною.

Таким чином, підставою позову (первісного) ТОВ "Констракшн Машинері" про стягнення 1081699,66 грн. є договір поставки №3185 від 20.05.2010 (без урахування Угоди від 02.12.2013).

Згідно зауважень, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 11.10.2016 у справі №906/866/15, судом досліджено довіреність №09 від 21.05.2010 (а.с.15 том 1) та виписку Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (а.с.19-20 том 1), в якій зазначено: оплата 100000 грн. МПП "Ілона" 21.05.2010 за договором № 3183 від 13.05.2010, оплата 100000 грн. ПМП "Ілона" за договором № 3183 від 13.05.2010.

На виконання ухвали господарського суду від 08.06.2017 ТОВ "Констракшн Машинері" подано суду пояснення від 16.06.2017 за вих. №48, з яких вбачається, що в зазначених документах МПП "Ілона" при складанні допущено помилку в частині зазначення дати укладення договору поставки. Фактично між сторонами у справі укладений один договір поставки №3185 від 20.05.2010, копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, суд вважає, що в виписці ПАТ "Перший український міжнародний банк" та довіреності №09 від 21.05.2010 допущено помилку при зазначенні дати укладення договору поставки №3185, інші правочини, укладені між сторонами у справі відсутні.

17.01.2017 МПП "Ілона" подано до суду заяву про застосування стоку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, перебіг строку позовної давності почався, та, відповідно, у позивача виникло право на подання позову з дати настання строку здійснення кожного чергового платежу, визначеного п. 3.1. договору поставки №3158 від 20.05.2010.

Відповідно трирічний строк позовної давності сплинув:

- 26.05.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 14500,00 GBP;

- 20.06.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 14500,00 GBP;

- 20.07.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 14500,00 GBP;

- 20.08.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 14500,00 GBP;

- 20.09.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 14500,00 GBP;

- 20.10.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 14500,00 GBP;

- 20.11.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 14500,00 GBP;

- 20.12.2013 по стягненню грошових коштів еквівалент 16500,00 GBP.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позов позивачем подано до господарського суду Житомирської області 08,06.2015, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності стосовно позовних вимог в сумі 1081699,66 грн. боргу згідно договору поставки №3158 від 20.05.2010.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України oбставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Oбов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, угода від 02.12.2013 про проведення розрахунку до договору поставки № 3185 від 20.05.2010 є недійсною, а строк позовної давності щодо стягнення 1081699,66 грн. боргу згідно договору поставки №3158 від 20.05.2010 сплинув, суд прийшов до висновку що в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Разом з тим вимоги зустрічного позову є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на ТОВ "Констракшн Машинері".

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Визнати недійсною угоду про проведення розрахунку по договору поставки №3185 від 20.05.2010, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" і Малим приватним підприємством "Ілона" 02.12.2013.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Констракшн Машинері" (04086, м. Київ, вул. Петропавлівська, 54-А, ід. код 32828388)

- на користь Малого приватного підприємства "Ілона" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Суворова, 79, ід. код 20415128) 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 21.06.17

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з повід.);

3 - відповідачу (рек.)