Ухвала

від 14.06.2017 по справі 910/22817/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.06.2017Справа № 910/22817/15

За скаргоюКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на діїГоловного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві у справі№ 910/22817/15 за позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Приватного підприємства "Альфапродукт" провідшкодування вартості безпідставно набутого майна в розмірі 21 593,07 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін: від позивача (скаржника): Мохонько О.А. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився; від відділу ДВС:не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - позивач) до Приватного підприємства "Альфапродукт" (далі - відповідач) про відшкодування вартості безпідставно набутого майна в розмірі 21 929,19 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 року, позов задоволено повністю, а саме:

- стягнуто з Приватного підприємства "Альфапродукт" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 46, квартира 11; ідентифікаційний код: 31515440) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вулиця Челябінська, будинок 9-Г; ідентифікаційний код: 03366612) 13 159 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн. 18 коп., 3 % річних в розмірі 810 (вісімсот десять) грн. 83 коп., інфляційній втрати в розмірі 7 623 (сім тисяч шістсот двадцять три) грн. 06 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

27.11.2015 р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

13.02.2017 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, у якій просить:

- визнати незаконним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 13.01.2017 року ВП № 49846657 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2015 року № 910/22817/15 про стягнення з Приватного підприємства "Альфапродукт" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва заборгованості у розмірі 13 159, 18 грн., 3% річних у розмірі 810, 83 грн., інфляційних витрат в розмірі 7 623, 06 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827, 00 грн.;

- зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду м. Києва від 27.11.2015 року № 910/22817/15 про стягнення з Приватного підприємства "Альфапродукт" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва заборгованості у розмірі 13 159, 18 грн., 3% річних у розмірі 810, 83 грн., інфляційних витрат в розмірі 7 623, 06 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2017 року скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва призначено до розгляду у судовому засіданні 07.04.2017 року.

Представник позивача (скаржника) наполягав на скарзі, надав усні пояснення по справі.

Державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві проти скарги заперечував, надав усні пояснення по справі, а також копії матеріалів виконавчого провадження № 49846657.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд створює сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та доказів на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду скарги на 26.05.2017 року.

26 травня 2017 р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на навчанні.

Відповідно до Ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 року розгляд скарги призначено у судовому засіданні 14.06.2017 року.

Представник позивача (скаржника) у судовому засіданні 14.06.2017 року наполягав на задоволенні скарги, надав усні та письмові пояснення.

Представники відповідача та відділу ДВС у судовому засіданні 14.06.2017 року присутніми не були.

Проте, 14.06.2017 року через загальний відділ діловодства суду від відділу ДВС надійшли заперечення на скаргу, копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 53239388.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги , тому скарга Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва розглядається по суті в судовому засіданні 14.06.2017 р.

Розглянувши матеріали скарги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Як вбачається із поданої скарги, стягувачу було видано наказ Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 року про стягнення з Приватного підприємства "Альфапродукт" заборгованості у розмірі 13 159, 18 грн., 3% річних у розмірі 810, 83 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 623, 06 грн., та витрат щодо сплати судового збору у розмірі 1 827, 00 грн.

Згідно інформації, що міститься на зворотній стороні наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 року у 2016 році даний документ було пред'явлено до виконання в органи ДВС Шевченківського району та повернуто стягувачу на підставі п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" за редакцією від 21.04.1999 року, в якій зазначається, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачеві у разу відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. У результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

22.12.2016 року скаржник повторно пред'явив виконавчий документ Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 року до органів ДВС Шевченківського району, внаслідок чого отримав повідомлення від останнього про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 та ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 року, в якій вказано наступне: виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Скаржник вважає, що відносини, які склалися між ним та органом ДВС Шевченківського району з приводу виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 року по справі № 910/22817/15 виникли раніше прийняття нового Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року, а тому повинні регулюватися Законом України "Про виконавче провадження" в редакції від 21.04.1999 року, яким повернення виконавчого документа з підстав несплати авансового внеску не передбачалося.

Заперечуючи проти заявленої скарги відділ ДВС наводив наступні фактичні дані:

- виконавчий документ було повторно пред'явлено до виконання в момент дії Закону України "Про виконавче провадження" за редакцією від 02.06.2016 року, тому державний виконавець при прийнятті процесуального рішення повинен був керуватися положеннями виключно вказаного закону;

- згаданим законом від 02.06.2016 року чітко передбачено перелік осіб, що звільняються від сплати авансового платежу, проте не визначено, що після повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання у зв'язку з відсутністю майна та грошових коштів боржника, державний виконавець зобов'язаний повторно прийняти виконавчий документ до виконання без сплати авансового внеску;

- під завершенням виконавчого провадження слід розуміти не лише фактичне повне виконання рішення суду, а також інші підстави, передбачені ст.ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що скарга Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року передбачено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Як вбачається із положень статті 49+ Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону;

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" ( 3319-17 ) заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

3. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, Закон України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на момент першого пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 року не передбачала повернення виконавчого документа стягувачу без виконання як форму закінчення виконавчого провадження.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що виконавче провадження із виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.2015 року про стягнення з Приватного підприємства "Альфапродукт" заборгованості у розмірі 13 159, 18 грн., 3% річних у розмірі 810, 83 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 623, 06 грн., та витрат щодо сплати судового збору у розмірі 1 827, 00 грн. закінчено не було, а отже відділ ДВС без наявності на те підстав виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачеві без прийняття до виконання.

Пунктом 9.13. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Скарга Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України суд, органом, який

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 13.01.2017 року ВП № 49846657 з примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва від 27.11.2015 року № 910/22817/15 про стягнення з Приватного підприємства "Альфапродукт" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва заборгованості у розмірі 13 159, 18 грн., 3% річних у розмірі 810, 83 грн., інфляційних витрат в розмірі 7 623, 06 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827, 00 грн.;

3. Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві прийняти до примусового виконання наказ Господарського суду м. Києва від 27.11.2015 року № 910/22817/15 про стягнення з Приватного підприємства "Альфапродукт" на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва заборгованості у розмірі 13 159, 18 грн., 3% річних у розмірі 810, 83 грн., інфляційних витрат в розмірі 7 623, 06 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 827, 00 грн.

Суддя Ю.О. Підченко