Рішення

від 15.06.2017 по справі 910/7577/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017Справа №910/7577/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Роздобудько В.В.

розглянувши справу № 910/7577/17

за позовом приватного акціонерного товариства Альба Україна ;

до товариства з обмеженою відповідальністю УКРАПТЕКА ;

про стягнення 29 733,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарбузова Т.А., довіреність № 639 від 18.11.2016р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство Альба Україна (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю УКРАПТЕКА (надалі - відповідач) про стягнення 29 733,16 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 82-12 від 16.05.2012р. у визначений строк не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 14 557,32 грн., за прострочення оплати якої нараховані 1294,02 грн. - 3% річних та 13 881,82 грн. - інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2017р. порушено провадження у справі № 910/7577/17 та призначено її розгляд на 15.06.2017р.

Присутній у судовому засіданні 15.06.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 12.05.2017р. не виконав, відзив на позов та витребувані докази не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 12.05.2017р. було надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена у позові, та отримана останнім.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2012 року між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 82-1222, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші супутні товари (далі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору.

Крім того, до договору між сторонами укладались додаткові угоди.

Згідно п. 1.2. договору, товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і цини відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Відповідно до п.2.4 договору, ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних.

Згідно п. 6.1. договору, товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем по кількості та асортименту в момент підписання Сторонами видаткової накладної на товарну партію.

Право власності на товар переходить від продавця покупцю з моменту підписання видаткових накладних (п.6.2 договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач за відповідними видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи, а оригінали оглянуто в судовому засіданні, поставив відповідачу товар на загальну суму 14 557,32 грн.

Умовами п.5.1 договору передбачено, що покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно п. 5.2. договору, оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

Відповідач у порушення взятих на себе зобов'язань за договором повну вартість отриманого товару в сумі 14 557,32 грн. позивачу не оплатив у строки, встановлені у видаткових накладних.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 14 557,32 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 14 557,32 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 14 557,32 грн. підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1294,02 грн. та 13 881,82 грн. - інфляційних втрат, які розраховані за кожною видатковою накладною окремо.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних та інфляційних втрат є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню згідно розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які додано до позовної заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю УКРАПТЕКА (04074, м. Київ, вул. П. Дехтяренка, 33, кв. 181; код ЄДРПОУ 38074147) на користь приватного акціонерного товариства Альба Україна (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100; код ЄДРПОУ 22946976) основний борг у сумі 14 577 грн. 32 коп., 1294 грн. 02 коп. - 3% річних, 13 881 грн. 82 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 20.06.2017р.

Суддя А.І. Привалов