Рішення

від 15.06.2017 по справі 910/7936/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017Справа №910/7936/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Роздобудько В.В.

розглянувши справу № 910/7936/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛВАТРАНС ;

до товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ ;

про стягнення 73 354,43 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Твердюк Ю.М., директор, протокол № 3 від 19.03.2013р.;

Даниленко Є.В., довіреність б/н від 14.06.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю АЛВАТРАНС (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ (надалі - відповідач) про стягнення 73 354,43 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 905/1412 від 14.12.2016р. у визначений строк не надав оплачені позивачем послуги, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 64 992,36 грн., за прострочення сплати якої також нараховано 50% річних у сумі 8362,07 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2017р. порушено провадження у справі № 910/7936/17 та призначено її розгляд на 15.06.2017р.

Присутній у судовому засіданні 15.06.2017р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 19.05.2017р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі 19.05.2017р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2016р. між позивачем (за договором - Клієнт) та відповідачем (за договором - Експедитор) укладено договір № 905/1412 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого Експедитор зобов'язується за дорученням Клієнта, за винагороду і за рахунок Клієнта організувати виконання інформаційно-консультаційних (або транспортно-експедиційних) послуг, пов'язаних з перевезеннями вантажів, вказаних Клієнтом, по лініях залізниць України, СНД і Західної Європи.

У відповідності з п. 2.2.2 договору, між Клієнтом та Експедитором були узгоджені заявки №1 від 14 грудня 2016 року, №2 від 21 грудня 2016 року та №3 від 30 грудня 2016 року на перевезення вантажу залізничним транспортом, які були підписані Клієнтом та на підставі яких Експедитор взяв на себе зобов'язання надати послуги з перевезення вантажу - фосфогіпс, вагою 700т., за маршрутом ст. Вінниця (Півд-Зах. залізниця) - ст. Херсон (Од. зал.), із узгодженим терміном доставки вантажу - грудень 2016 року - січень 2017 року.

Сторонами визначено, що вартість транспортно-експедиційних послуг за перевезення вантажу за вказаними вище заявками складає 133 017,60 грн.

На підставі рахунків №119 від 14.12.2016 р. та №124 від 21.12.2016р., виставлених відповідачем, позивачем була здійснена 100% попередня оплата зазначеної вартості транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажу в сумі 133 017,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 2072 від 15.12.2016р. та № 452 від 22.12.2016р.

На виконання умов договору, відповідач свої зобов'язання виконав частково, надавши транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів на суму 53 025,24 грн., що підтверджується Актами наданих послуг №103 від 19.12.2016р., №104 від 21.12.2016р. та №105 від 25.12.2016р.

Згідно з п. 2.1.3 та п. 2.1.4 Договору Експедитор зобов'язався:

- здійснювати за узгодженням з Клієнтом і за його рахунок оплату тарифу і додаткових платежів, зборів (при необхідності відшкодовувати витрати, пов'язані з поверненням порожніх вагонів, митним оглядом на прикордонних станціях і інше) за перевезення вантажів по залізницях;

- організовувати заявлене Клієнтом перевезення в узгоджені строки.

Як зазначає позивач, 18.01.2017р. під час відправлення вагонів зі ст. Вінниця (Півд-Зах. зал) згідно з заявкою № 3 від 30.12.2016р. з'ясувалося, що код платника ТехПД [код ТОВ ТРАНСХОЛДИНГ ) заблокований через відсутність грошей, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати залізничного тарифу згідно з п. 2.1.3 договору. Це потягло за собою невиконання відповідачем зобов'язань щодо організації перевезення в узгоджені з позивачем строки, визначені пунктом 2.1.4 договору та заявкою № 3 від 30.12.2016р.

Внаслідок чого вантажовідправник поніс додаткові витрати, пов'язані з простоями вагонів, і для зменшення збитків позивач був вимушений скористатися послугами іншої транспортно-експедиційної компанії, таким чином відмовившись від перевезення.

Враховуючи те, що відповідач порушив умови договору і не надав транспортно-експедиційні послуги в узгодженому в заявках обсязі, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 79 992,36 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом №63-01 від 18.01.2017р. з вимогою про повернення коштів в сумі 79 992,36 грн., а також надіслав Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.12.2016р. по 18.01.2017р.

Однак, відповідач вимогу про повернення коштів задовольнив частково, сплативши заборгованість у сумі 5 000,00 грн., що підтверджується випискою банку з рахунку позивача за 16.02.2017р.

Також, станом на 16.02.2017р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за ненадані транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу у сумі 79 992,36 грн.

21.02.2017 року позивач повторно завернувся до відповідача з претензією № 1 за вих. № 91-02 від 21.02.2017р. з вимогою повернути кошти за ненадані транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу залізничним транспортом, сплативши заборгованість в розмірі 74 992,36 грн.

У відповіді за № ТХ17-0026-27/02 від 27.02.2017р. відповідач визнав суму заборгованості, яка станом на 27.02.2017р. становила 74 992,36 грн., і зобов'язався повернути її на користь позивача в повному обсязі протягом березня місяця 2017 року.

Однак, відповідач сплатив заборгованість частково, лише у сумі 10 000,00 грн.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за невиконані послуги становить 64 992,36 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Дослідивши умови Договору № № 905/1412 від 14.12.2016р., судом встановлено, що вказаний договір має цивільно-правову природу договору транспортного експедирування.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України , господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України , майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Згідно зі ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 929 Цивільного кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Стаття 931 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Положеннями частини другої статті 11 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність встановлено, що експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт ненадання послуг з організації перевезення вантажу та не надано доказів надання таких послуг в повному обсязі, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 64 992,36 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 8362,07 грн. - 50% річних, які нараховані, починаючи з 16.02.2017р. по 17.05.2017р., за урахуванням здійснених часткових оплат.

Відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2. Договору датою виконання послуг наданих Експедитором вважається дата відправлення вагонів відповідно до дати календарного штемпеля на залізничній накладній чи даних перевізника (по послугам пов'язаних з організацією перевезень).

Відповідно до п. 4.6. Договору на вимогу однієї із Сторін один раз в квартал Сторони підписують Акт звірки розрахунків і протягом 5-ти банківських днів з моменту його підписання здійснюють виплату сальдових сум.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що за прострочення організації перевезення на строк понад 3 (три) дні Експедитор на вимогу Клієнта оплачує штрафні санкції - пеню у розмірі 0,1 % від суми винагороди Експедитора за кожен день прострочення. Крім того, в разі здійснення Клієнтом передоплати, Експедитор на вимогу Клієнта зобов'язаний сплатити також 50 % (п'ятдесят відсотків) річних від суми передоплати за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 50% річних, який додано до позовної заяви, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 50% річних в сумі 8362,07,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСХОЛДИНГ (04116, м. Київ, пров. Тбіліський, 4/10; код ЄДРПОУ 40799357) на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛВАТРАНС (02081, м. Київ, вул. О. Пчілки, 4, кв. 465; код ЄДРПОУ 37387632) заборгованість у сумі 64 992 грн. 36 коп., 50% річних у сумі 8362 грн. 07 коп. та 1600 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано: 20.06.2017р.

Суддя А.І. Привалов