Рішення

від 07.06.2017 по справі 922/1247/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2017 р.Справа № 922/1247/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-Центр" (Харківська обл., смт. Васищеве) до Васищівської селищної ради (Харківська обл., смт. Васищеве) про визнання незаконним та скасування рішення, і визнання права. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 30.12.2016 р.), ОСОБА_2 (довіреність від 11.04.2017 р.),

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність №513/02-25 від 23.05.2017 р.).

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ОМЕГА-ЦЕНТР» (надалі - позивач) просить: 1) визнати право позивача не укладати договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве за наслідком реконструкції котельні на твердому паливі, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1, загальною площею 141,7 кв.м.; 2) визнати право позивача на введення в експлуатацію реконструйованої котельні на твердому паливі по вул. Промисловій, 1 в смт. Васищеве Харківського району Харківської області, загальною площею 141,7 кв.м., - без укладання договору про пайову участь; 3) визнати незаконним та скасувати рішення ІХ сесії VII скликання Васищівської селищної ради від 22 липня 2016 р. "Про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на тe, що спірним рішенням Васищівської селищної ради він позбавлений можливості належним чином заповнити і подати декларацію для введення реконструйованої котельні в експлуатацію. З одного боку, є закон, який передбачає неукладення договору пайової участі, а з іншого - рішення селищної ради про укладення такого договору. Закон має вищу юридичну силу від рішення селищної ради. Проте подання позивачем декларації для введення реконструйованої котельні в експлуатацію, спираючись на закон, створює загрозу притягнення позивача та його посадових осіб до юридичної відповідальності за наведення недостовірних даних у декларації в разі її подання, оскільки спірне рішення не скасоване і складене начебто третьою особою, що створює оману об'єктивності його як доказу у справі про притягнення до відповідальності. Позивач вважає, що договір про пайову участь у спірному випадку не може бути укладений ще й через те, що згідно з ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, заперечує проти вимог позивача та просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позивач здійснив реконструкцію власної котельні на твердому паливі та зазначений об'єкт будівництва не міститься у переліку об'єктів, передбаченому ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і Порядком прийняття пайової участі замовниками у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Васищеве та села Подольох, який затверджено рішенням ХХІХ сесії Васищівської селищної ради VI скликання від 09.08.2013 р., при будівництві яких замовники не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Питання щодо пайової участі позивача у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве попередньо розглядалося постійними профільними комісіями селищної ради, як того вимагають положення ч. 4 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та за результатами розгляду останніми надано позитивний висновок і селищною радою вирішено укласти з позивачем договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сел. Васищеве, відповідно до якого вказаному суб'єкту господарювання необхідно перерахувати до місцевого бюджету грошові кошти у розмірі 10% від кошторисної вартості реконструкції. Таким чином, як зазначає відповідач у відзиві, рішення ІХ сесії VIІ скликання Васищівської селищної ради від 22.07.2016 р. прийнято на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством України, до того ж звільнення осіб від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування, а не суду, як помилково вважає позивач.

24.05.2017 р. розгляд справи був відкладений на 07.06.2017 р. о 14:00 год.

Представники позивача у судовому засіданні підтримували позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач будучи власником будівлі і земельної ділянки, здійснило реконструкцію котельні на твердому паливі, розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1.

Згідно з декларацією про початок будівельних робіт, зареєстрованою департаментом ДАБІ у Харківській області 31 серпня 2015 р. за № ХК 083152433877 реконструйована котельня відноситься до об'єктів інженерної інфраструктури населеного пункту, оскільки за Державним класифікатором будівель і споруд ДК 018-200 спірна котельня має код 2222, який відноситься до групи 222 (місцеві трубопроводи та комунікації), що входить до підрозділу 22 (трубопроводи, комунікації та лінії електропередачі), який, у свою чергу, належить до розділу 2 ІНЖЕНЕРНІ СПОРУДИ.

22 липня 2016 р. Васищівська селищна рада прийняла рішення IX сесії VII скликання про укладення договору пайової участі з позивачeм.

На звернення позивача №23 від 09 серпня 2017 р. про перегляд спірного рішення Васищівська селищна рада прийняла рішення X сесії VII скликання Васищівської селищної ради від 16 вересня 2016 р. про залишення спірного рішення без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 р. у справі №635/7541/16-а встановлено, що даний спір не є публічно-правовим, оскільки виник із відносин, урегульованих нормами господарського права і повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання права на неукладення договору та на визнання права на ввeдeння в eксплуатацію бeз укладання договору про пайову участь, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1 Господарського кодексу України державні органи наділені правом звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пункт 1 частини 1 статті 12 Господарського кодексу України встановлює, ще господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладай зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких суд здійснює поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав чи інтересів та вплив на правопорушника.

Згідно зі ст. 12 Цивільного кодексу України, особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

1) визнання наявності або відсутності прав;

2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

3) визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

5) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

6) присудження до виконання обов'язку в натурі;

7) відшкодування збитків;

8) застосування штрафних санкцій;

9) застосування оперативно-господарських санкцій;

10) застосування адміністративно-господарських санкцій;

11) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

12) іншими способами, передбаченими законом.

З огляду на приписи вищевказаної статті Господарського кодексу України, суд також не вбачає, який саме спосіб захисту своїх прав, як суб'єкт господарювання, обрав позивач у позовній заяві.

Згідно оглядового листа Верховного Суду України від 01 квітня 2014 р. «Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України» суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем невірно було обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів, тобто предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, а тому позовні вимоги останнього не спричинять до усунення порушень і захисту його прав і законних інтересів.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнати незаконним та скасувати рішення сільради, виходячи з наступного.

Відповідно до пунктів 1 - 4 ст. 40 Закону України «Про рeгулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

У п. 11 вказаного закону визначeно, що інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.

Закон України «Про приватизацію державного майна» в пункті Г частини 2 ст. 5 відносить до об'єктів, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних вод.

Таким чином, спірний об'єкт будівництва є інженерною спорудою.

Згідно з Додатком 1 до рішення ХХІХ сесії VІ скликання Васищівської селищної ради від 09.08.2013 р. "Порядок прийняття пайової участі замовниками у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища Васищеве та села Подольох Васищівської селищної ради" (далі - Порядок) терміни вживаються у наступному значенні:

- будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, розширення, технічне переоснащення, капітальний ремонт об'єктів житлового, громадського, комерційного та виробничого призначення;

- інженерно-транспортна інфраструктура - комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, санітарна очистка, благоустрій доріг. (а.с.64-65).

Відповідно до п. 1.5 Порядку до пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури сел. Васищеве та с. Подольох не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

- об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 кв. м, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; гаражів, прибудов до квартир за рахунок коштів фізичних осіб;

- об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

- об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

- об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру.

Як убачається із змісту п. 1.5 Порядку, він нe містить положeнь пунктів 8 - 10 Закону України «Про рeгулювання містобудівної діяльності» , а відтак цeй пункт Порядку звужує положeння Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 р. NН-35267-18 вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

У пункті 3 листа Міністерства юстиції України від 26 грудня 2008 р. N758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" зазначається, що у разі існування неузгодженості між актами, виданими одним і тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин повинeн застосовується Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» , оскільки він має вищу юридичну силу ніж Порядок.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання відповідача на тe, що пунктом 1 частини 4 статті 40 Закону України «Про рeгулювання містобудівної діяльності» надано йому право встановлювати у своєму Порядку мeншe виключeнь, ніж у частині 4 статті 40 вказаного закону, суд вважає помилковим, оскільки супeрeчить вимогам ст. 19 Конституції України і самому пункту 1 цього закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення IX сесії VII скликання Васищівської селищної ради від 22 липня 2016 р. «Про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве» суперечить п. 9 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , а отже прийнято з перевищенням повноважень селищної ради, у зв'язку з чим є нeзаконним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає за нeобхіднe в позові відмовити частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати налeжить покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 40 Закону України «Про рeгулювання містобудівної діяльності» , ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення IX сесії VII скликання Васищівської селищної ради від 22 липня 2016 року «Про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Васищеве» .

Стягнути з Васищівської селищної ради (62491, Харківська обл., Харківський район, смт. Васищеве, вул. Орєшкова, б. 49. Код ЄДРПОУ 04396584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА-ЦЕНТР» (62495, Харківська обл., Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1. Код ЄДРПОУ 14373394) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.06.2017 р.

Суддя ОСОБА_4