Ухвала

від 22.06.2017 по справі 924/582/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

У Х В А Л А

про порушення провадження у справі

"22" червня 2017 р.Справа № 924/582/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Серединецьке" с. Мокіївці Шепетівський район

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілмар Україна", с. Романківці, Сокирянський р-н, Чернівецька обл.;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Городище-Агро" Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Мокіївці

про зобов'язання ТОВ "Ілмар Україна" належним чином виконати умови договору про сумісний обробіток землі від 10.01.17р., зокрема п. 2.2.2 щодо надання матеріальної підтримки в обробітку землі у вигляді надання сільськогосподарської техніки необхідної для здійснення посіву на земельних ділянках обумовлених договором;

про стягнення з ТОВ "Городище Агро" на користь ТОВ "Серединецьке" суму штрафу у розмірі 20 000,00 грн.

визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.

Також заявником 21.06.2017р. подано заяву про забезпечення позову, в якій ТОВ "Серединецьке" просить накласти заборону на вчинення будь - яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області згідно доданого до заяви про забезпечення позову списку.

В обґрунтування даної заяви позивач посилається на те, що відповідач 1, порушуючи свої зобов'язання за договором про сумісний обробіток землі від 10.01.17р., штучно вчиняє дії по виведенню земельних ділянок з під дії Договору шляхом перереєстрації на інших осіб. Також відповідач 1 ухиляється від виконання договірних зобов'язань по матеріальній підтримці посівних робіт шляхом надання технічних засобів.

Окрім того, за результатами перевірки відомостей про речові права відповідача на земельні ділянки було встановлено, що вже за трьома земельними ділянками майнові права були передані з відповідача 1 на інших осіб. За інформацією позивача, відповідач 1 націлений вивести й інші земельні ділянки з-під дії договору шляхом перереєстрації на інших осіб.

Також заявник посилається на те, що відповідач 1 на сьогоднішній день здійснює дії, які спрямовані на ухилення від виконання майнового зобов'язання шляхом переведення майнових прав на земельні ділянки на інших осіб, що підтверджується також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та безпосередньо характером поведінки відповідача 1 у правовідносинах з позивачем.

У зв'язку з вищевикладеним, останній просить суд накласти заборону на вчинення будь - яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Романковецької сільської ради Сокирянмського району Чернівецької області згідно доданого до заяви про забезпечення позову списку.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, інститут забезпечення позову в господарському процесі є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. При цьому обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Виносячи ухвалу про заборону вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні (п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

У відповідності до роз'яснень п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно частини 1 статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак, саме на заявника покладається обов'язок довести необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Проте, ТОВ "Серединецьке" не надано достатніх та обґрунтованих доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, обраний заявником захід забезпечення позову не є конкретизованим та не стосується предмету даного спору - зобов'язання вчинення дій по наданню матеріальної підтримки та стягнення штрафу. В той же час, земельні ділянки, заборону на вчинення реєстраційних дій щодо яких просить накласти ТОВ "Серединецьке", не є предметом даного спору, тому судом оцінюється критично твердження, що невжиття саме вказаного позивачем заходу забезпечення позову якимось чином утруднить виконання судового рішення у даній справі.

На підставі зазначеного вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Серединецьке" №03-С від 20.06.2017 року про вжиття заходів забезпечення позову з мотивів її необґрунтованості та безпідставності.

Керуючись ст.ст. 61, 64, 65, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У х в а л и в:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.

2. Справу призначити до розгляду в засіданні господарського суду на 10:00 год. "14" серпня 2017 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, зал № 330.

Зобов'язати позивача подати в судове засідання копію Витягу з Єдиного державного реєстру, належним чином засвідчені копії документів доданих до позовної заяви.

Зобов'язати відповідача подати в судове засідання Витягу з Єдиного державного реєстру, письмовий відзив на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів чи заперечень, з посиланням на конкретні норми закону.

У задоволенні заяви ТОВ "Серединецьке" від 21.06.17р. про забезпечення позову шляхом накласти заборону на вчинення будь - яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок які знаходяться на території Романковецької сільської ради Сокирянмського району Чернівецької області згідно списку доданого до заяви про забезпечення позову відмовити.

Викликати повноважних представників сторін (з довіреностями та документами, що посвідчують особу) в судове засідання.

Суддя          С.В. Заверуха

У відповідності з п. 5 ст. 83 ГПК України, господарський суд має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторони.

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, (30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н., с. Мокіївці),

3 - відповідачу 1, (60226, Чернівецька обл., Сокирянський р-н, с. Романківці, вул. Головна, буд. 87).

4 - відповідачу 2, (30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Мокіївці).

Всім рекомендованим з повідомленням.