Постанова

від 19.06.2017 по справі 915/1685/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р.Справа № 915/1685/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Т.А.

суддів : Бєляновського В.В.

ОСОБА_1

(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями)

при секретарі Колбасовій О.Ф.

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_2;

від позивача - ОСОБА_3;

від відповідача - ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу у відкритому судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьгідробуд»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 09.03.2017р.

по справі №915/1685/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьгідробуд»

до відповідача: Міського пологового будинку № 1

за участю Прокурора м. Миколаєва

про стягнення 463 583, 76 грн.

В судовому засіданні 19.06.2017 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Південьгідробуд» (далі - позивач, ТОВ „Південьгідробуд» ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Міського пологового будинку №1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 463583,76 грн. вартості виконаних позивачем додаткових робіт за договором підряду № 14/07/09, укладеного 17.07.2009 року між ТОВ „Південьгідробуд» (підрядник) та Міським пологовим будинком № 1 (замовник). Позивач в позові зазначив, що матеріально- правовою підставою цього позову вважає ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, оскільки заборгованість в сумі 463583,76 грн. є вартістю матеріалів та виконаних позивачем додаткових робіт, набутих відповідачем без достатньої правової підстави шляхом відмови від підписання відповідних актів виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.10.2014 року порушено провадження у справі № 915/1685/14 з прийняттям позову до розгляду.

21.11.2014 року до місцевого господарського суду від ТОВ „Південьгідробуд» надійшла заява про уточнення підстав позовних вимог, що зареєстрована за вх.№21477/14 (Т.2, а/с.3-6), в якій позивач зазначив про зміну правових підстав позову з посиланням на порушення відповідачем приписів ст.ст. 853, 882 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву, що зареєстрована місцевим господарським судом 25.11.2014 року за вх.№ 21702/14, Міський пологовий будинок № 1 у повному обсязі визнав наявність у нього заборгованості в сумі 463583,76 грн., яка утворились внаслідок проведення позивачем додаткових ремонтно - будівельних робіт за договором підряду № 14/07/09 від 17.07.2009 року.(Т.2, а/с 47).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року по справі № 915/1685/14 позов задоволено. Стягнуто з Міського пологового будинку № 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Південьгідробуд» грошові кошти в сумі 463583,76 грн. та 9271,69 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду від 10.12.2014 року, Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Міського пологового будинку № 1 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року по справі № 915/1685/14 апеляційну скаргу Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Міського пологового будинку № 1 задоволено, а рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року по справі № 915/1685/14 скасовано з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року ТОВ „Південьгідробуд» звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану постанову господарського суду апеляційної інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, постановивши про залишення без змін рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року по справі № 915/1685/14 з мотивів його прийняття у відповідності до вимог чинного законодавства.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2015 року по справі № 915/1685/14 частково задоволено касаційну скаргу ТОВ „Південьгідробуд» . Скасовані постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року по справі № 915/1685/14 із направленням матеріалів справи № 915/1685/14 на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Постанова суду касаційної інстанції вмотивована передчасними висновками судів обох інстанцій, оскільки судами не здійснено дослідження наявності або відсутності виникнення у сторін прав та обов'язків за актами виконаних робіт, що підписані позивачем в односторонньому порядку, зважаючи на приписи ст. 882 ЦК України. Водночас, суд касаційної інстанції звернув увагу на порушення судами норм процесуального права з огляду на відсутність здійснення розгляду заявленого ТОВ „Південьгідробуд» клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 23.09.2015 року за № 293 здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 915/1685/14, яка прийнята до провадження ухвалою місцевого господарського суду від 28.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2015 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи № 915/1685/14 на 15 днів.

30.11.2015 року до місцевого господарського суду від ТОВ „Південьгідробуд» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка зареєстрована за вх.№ 22050/15 (Т.6, а/с 122-123) згідно з якої позивач просить суд стягнути з відповідача 693934,52 грн., з яких: 463583,76 грн. основного боргу, 2153000,17 грн. інфляційних втрат та 15050,59 грн. 3 % річних, зважаючи на лист № 78 від 24.09.2014 року та положення ст. 530 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.12.2015 року, в порядку ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 915/1685/14 з підстав призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено судовому експерту - ОСОБА_5, на вирішення якої поставлені наступні питання: „1) Чи були виконані на об'єкті: „Міський пологовий будинок №1» , що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Володарського, 5 будівельні роботи згідно умов:

- локального кошторису з підсумковою вартістю ресурсів: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт з підсумковою вартістю ресурсів за березень 2014 року, підписаний в односторонньому порядку 01.10.2014 року на наступні види робіт: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.;

- Якщо так, то в якому обсязі та яка їх вартість станом на 2010 рік та станом на березень 2014 року?

2) Чи експлуатується на даний час Міський пологовий будинок №1 та чи експлуатувався даний об'єкт після закінчення всіх видів робіт, які були виконані ТОВ „Південьгідробуд» ?

3) Чи відповідає кількість та вартість будівельних матеріалів, які були використані при виконанні робіт на об'єкті «Міський пологовий будинок №1» , що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Володарського, 5, згідно умов:

- локального кошторису з підсумковою вартістю ресурсів: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт з підсумковою вартістю ресурсів за березень 2014 року, підписаний в односторонньому порядку 01.10.2014 року на наступні види робіт: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.;

- Якщо так, то в якому обсязі та яка їх вартість станом на 2010 рік та станом на березень 2014 року?

4) Чи можлива б була належна експлуатація пологового будинку №1 без виконання вищезазначених робіт, зазначених в:

- локальному кошторисі з підсумковою вартістю ресурсів: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.;

- довідці про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року;

- Акті приймання виконаних будівельних робіт з підсумковою вартістю ресурсів за березень 2014 року, підписаному в односторонньому порядку 01.10.2014р. на наступні види робіт: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.

5) Чи є виконані на об'єкті: „Міський пологовий будинок №1» , що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Володарського, 5 будівельні роботи згідно умов:

- локального кошторису з підсумковою вартістю ресурсів: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року;

- Акту приймання виконаних будівельних робіт з підсумковою вартістю ресурсів за березень 2014 року, підписаний в односторонньому порядку 01.10.2014р. на наступні види робіт: з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн.

- іншими підрядними роботами аніж ті роботи, що виконані позивачем за укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю „Південьгідробуд» та Міським пологовим будинком №1 договорами підряду №17/10/11 від 03.10.2011 року та №21/10/11 від 17.10.2011 року?»

На підставі розпорядження керівника апарату № 89 від 04.02.2016 року призначено здійснення повторного автоматизованого розподілу справи, яка ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.02.2016 року по справі № 915/1685/14 прийнята до свого провадження суддею Олейняш Е.М.

05.12.2016 року до місцевого господарського суду надійшов супровідний лист з висновком № 125-021 судової будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом 28.11.2016 року (т.7, а/с 1-83).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.12.2016 року, в порядку ст. 79 ГПК України поновлено провадження у справі № 915/1685/14 із призначенням дати розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.02.2017 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи № 915/1685/14 на 15 днів.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.03.2017 року по справі № 915/1685/14 (суддя Олейняш Е.М.) в позові відмовлено. Судовий збір в розмірі 9271,69 грн. покладено на позивача.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 11, 202, 509, 525, 526, 629, 843, 854, 875, 877, 882 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 1, 40 ЗУ „Про державні закупівлі» , ст. ст. 2, 48 БК України та вмотивовано тим, що відповідач являється юридичною особою, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, внаслідок чого, саме за результатами тендеру був укладений між позивачем та відповідачем договір підряду № 14/07/09 від 17.07.2009 року, що свідчить про неможливість укладення сторонами договору у спрощений спосіб, передбачений ст. 181 ГК України. Також судом не прийняті до уваги посилання позивача на лист № 30 від 01.10.2009 року, як на доказ в розумінні ст. 877 ЦК України, з мотивів їх безпідставності. Також, суд посилаючись на висновки експерта № 125-021 від 28.11.2016 року вказав про недоведеність вимог позову, що зумовлює відмову в їх задоволенні.

Не погодившись з рішенням суду від 09.03.2017 року, ТОВ „Південьгідробуд» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що суд дійшов до хибного висновку про неможливість застосування до спірних актів виконаних робіт приписів ст. 882 ЦК України та ст. 181 ГК України, оскільки такий висновок спростовується позицією Вищого господарського суду України, що склалась за результатами розгляду аналогічних справ. Судом не досліджено обсягу виконаних робіт, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку про тотожність робіт з капітального ремонту забору та поточного його ремонту. Судом не враховано п. 5 Оглядового листа ВГСУ від 18.02.2013 року за № 01-06/374/2013 згідно з яким, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не звільняє від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.04.2017 року по справі № 915/1685/14 апеляційну скаргу ТОВ „Південьгідробуд» прийнято до провадження колегією суддів, сформованої на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2017 року.

25.04.2017 року до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Південьгідробуд» надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначено про те, що відповідач хоча і являється юридичною особою, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, але має можливість використовувати власні фінансові позабюджетні надходження для покриття заборгованості. Також, скаржник звернув свою увагу на тому, що необхідність в додаткових роботах спричинена заміною зовнішнього водопроводу та каналізації з облаштуванням 5 колодязів, що призвело до необхідності розбирання старого забору з подальшим його будівництвом, а також виконання робіт із благоустрою прилеглої території та роботи з утеплення фасаду, які виконані підрядником на загальну суму 463583,76 грн.

У відзивах на апеляційну скаргу, від 25.04.2017 року за вх.№ 1524/17 та від 03.05.2017 року за вх.№1526/17 заступник прокурора Миколаївської області вказав, що доводи апеляційної скарги вважає безпідставними внаслідок чого просить їх залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду від 09.03.2017 року залишити без змін з мотивів його прийняття з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи № 915/1685/14 відкладено на 01.06.2017 року.

Ухвалою господарського суду апеляційної інстанції від 01.06.2017 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи № 915/1685/14 на 15 днів.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшла до місцевого господарського суду 19.06.2017 року та зареєстрована за вх.№ 1526/17 Д.4, Міським пологовим будинком № 1 зазначено про безпідставність вимог апеляційної скарги у зв'язку з чим просить відмовити в їх задоволенні, а рішення господарського суду першої інстанції вважає таким, що прийнято у відповідності до вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 99 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вказувалось раніше, ТОВ „Південьгідробуд» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Міського пологового будинку № 1 про стягнення 463583,76 грн. заборгованості з вартості виконаних позивачем додаткових підрядних робіт, виконання яких відбулось на підставі договору підряду № 14/07/09 від 17.07.2009 року з посиланням на порушення відповідачем приписів ст. ст. 854, 882 ЦК України.

У постанові касаційної інстанції від 03.09.2015 року по справі № 915/1685/14 якою, скасована постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 10.12.2014 року по справі № 915/1685/14, зазначено про необхідність дослідження та встановлення наявності або відсутності виникнення у сторін прав та обов'язків за актами виконаних робіт, що підписані позивачем в односторонньому порядку.

Матеріали справи свідчать, що 17.07.2009 року між Міським пологовим будинком № 1 (замовник) та ТОВ „Південьгідробуд» (підрядчик), на підставі тендерної документації замовника та тендерної пропозиції підрядника укладено договір підряду № 14/07/09 (т.1, а/с 10-12), відповідно до якого (з врахуванням редакції додаткової угоди № 4 від 23.12.2009 року (т.4, а/с155) підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів наступну роботу: виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті „Прибудова до будівлі пологового буднику № 1» , що розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Володарського, 5, а також здійснити придбання обладнання, меблів та інвентарю, а замовник зобов'язався прийняти й оплатити виконані роботи, обладнання, меблі та інвентар (п.1.1 договору,).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість робіт з даного договору визначається договірною ціною на підставі кошторису. При визначенні вартості робіт сторони керуються ДБН Д.1-1.1-2000, вартість робіт - динамічна і на день підписання даного договору орієнтовно складає 1568079,60 грн. Вартість робіт підлягає коректуванню у зв'язку з уточненням цін на матеріально - технічні ресурси, при зміні проектних рішень, прийнятті нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт.

Замовник проводить оплату виконаних підрядником робіт за кожний місяць, не пізніше 1-го числа наступного місяця згідно акта виконаних робіт за вказаний місяць. Форма оплати-безготівковий розрахунок (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Підрядник зобов'язаний, зокрема, після закінчення виконання робіт з даного договору направити на адресу замовника письмове повідомлення про це.(п. 5.1 договору).

Замовник зобов'язаний, зокрема, своєчасно оплатити підрядникові виконані за даним договором роботи в розмірі, порядку і терміні, передбачені даним договором (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. 6.2 договору замовник зобов'язаний прийняти у підрядника виконані роботи у 3-х денний термін з моменту одержання письмового повідомлення останнього про закінчення виконання робіт за договором.

Здавання - приймання робіт з даного договору оформляється двостороннім актом здавання - приймання виконаних робіт (п. 6.3 договору).

Пунктом 10.1 договору встановлено, що даний договір набуває сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.

Частинами 1, 2 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Виходячи з приписів ч.3 ст. 35 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 03.12.2013 року по справі № 915/2043/13, яке набуло законної сили (т.1, а/с 119-122) встановлено, що підрядником виконані роботи за договором №14/07/09 від 17.07.2009 року у місці Миколаєві по вул. Володарського, 5 на загальну суму 1568079,60 грн., які замовником були оплачені частково в сумі 1380798,06 грн., що зумовило звернення підрядника до господарського суду про стягнення з замовника заборгованості за виконані підрядні роботи на суму 187281,56 грн. Вказаним рішенням суду позовні вимоги були задоволені, а наявний в матеріалах справи меморіальний ордер № 1 від 28.05.2014 року свідчить про оплату Міським пологовим будинком № 1 стягуваної рішенням суду по справі № 915/2043/13 суми заборгованості в розмірі 187281,56 грн. (т.4, а/с 182).

ТОВ „Південьгідробуд» у письмових поясненнях та судових засіданнях зазначало, що необхідність у додаткових роботах, які не передбачені кошторисом договору підряду № 14/07/09 від 17.07.2009 року, виникла саме під час виконання підрядником робіт за вказаним договором з мотивів необхідності здійснення заміни каналізації з облаштуванням колодязів, що призвело до розбирання старого забору із подальшим будівництвом нового забору, благоустрою прилеглої території та робіт з утеплення фасаду тощо, які були підрядником та замовником узгоджені.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні суду від 09.03.2017 року послався на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження узгодження підрядником із замовником додаткових підрядних робіт з врахуванням тієї обставини, що між підрядником та замовником додаткові угоди на виконання таких робіт не укладались, з висновками якого колегія суддів апеляційної інстанції погодитись не може з огляду на наступне.

Частинами 3, 4 ст. 877 ЦК України встановлено, що підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

З наявного в матеріалах справи листа відповідача за № 162 від 16.07.2009 року вбачається, що останній повідомляє ТОВ „Південьгідробуд» про необхідність здійснення перенесення каналізаційного колектора на ділянку будови, що зноситься із внесенням відповідних змін до проектної документації (т.1, а/с 112).

01.10.2009 року ТОВ „Південьгідробуд» звернулось до відповідача з листом за № 30, яким підрядник повідомляє замовника про необхідність здійснення додаткових підрядних робіт, зокрема, перенос каналізаційного колодязю, демонтаж забору із подальшим його відновленням, тощо. Одночасно підрядник просить замовника погодити обсяг додаткових робіт із подальшим складанням відповідної документації.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає свою увагу на тому, що на вказаному листі міститься позначка, яка свідчить про погодження головним лікарем Міського пологового будинку № 1 вимог вказаного листа. За викладених обставин, підрядник та замовник склали акт на додаткові роботи, що не передбачені проектно-кошторисною документацією (т.1, а/с 123-117).

Викладене спростовує висновки місцевого господарського суду про відсутність в матеріалах справи документальних доказів на підтвердження повідомлення підрядником замовника щодо необхідності здійснити додаткові підрядні роботи, які не передбачені умовами договору підряду № 14/07/09 від 17.07.2009 року та кошторисною документацією, а також узгодження замовником таких робіт.

Зі змісту наявних в матеріалах справи листів № 278 від 04.11.2011 року, № 12 від 16.01.2012 року, № 13139/512-14-05 від 12.11.2012 року, № 8903/0202.01-05/14/13 від 23.09.2013 року вбачається, що Міський пологовий будинок №1 намагався врегулювати з органом управління охорони здоров'я Миколаївської міської ради питання щодо необхідності виділення з державного бюджету грошових коштів на оплату вартості підрядних робіт, виконання яких було покладено на ТОВ „Південьгідробуд» внаслідок укладеного між сторонами договору підряду від 17.07.2009 року. Разом з цим, листами № 8903/0202.01-05/14/13 від 23.09.2013 року, № 13139/512-14-05 від 12.11.2012 року відповідачу було відмовлено у задоволенні звернень щодо виділення бюджетних асигнувань із повідомленням про можливість використання грошових коштів на витрати, пов'язані з оплатою підрядних робіт із ресурсів позабюджетних рахунків Міського пологового будинку № 1.

З наявного в матеріалах справи листа за № 81 від 01.10.2014 року вбачається, що ТОВ „Південьгідробуд» неодноразово, зокрема, листами № 34 від 24.04.2014 року, № 78 від 24.09.2014 року, які також містяться в матеріалах справи, зверталось до Міського пологового будинку № 1 з вимогою прийняти виконані підрядником додаткові роботи із підписанням довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, підсумкової вартості ресурсів, актів приймання виконаних робіт: - з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн.; - з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн.; - з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн.; з ремонту душової на суму 22707,53 грн., що складає загальну суму 463583,76 грн. Зазначена вимога Міським пологовим будинком № 1 отримана 01.10.2014 року та зареєстрована за вх.№ 897 (т.2, а/с 32).

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає свою увагу на відсутність в матеріалах справи письмової відповіді відповідача на листи № 34 від 24.04.2014 року, № 78 від 24.09.2014 року, № 81 від 01.10.2014 року, отримання яких відповідачем не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи документальними доказами. Наявні в матеріалах справи довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року, підсумкова вартість ресурсів, акти приймання виконаних робіт з ремонту фасаду на суму 275296,49 грн., з поточного ремонту забору на суму 43726,19 грн., з капітального ремонту забору на суму 121853,56 грн., з ремонту душової на суму 22707,53 грн. не містять в собі підписів головного лікаря Міського пологового будинку № 1, ані його зауважень, ані обґрунтованої відмови від підписання зазначених вище документів, а містять в собі лише підписи підрядника та відмітку, що констатує лише факт відмови відповідача від підписання зазначених документів.

Як зазначалось вище, Вищим господарським судом України в постанові від 03.09.2015 року по справі № 915/1685/14 було відзначено про необхідність встановлення наявності або відсутності виникнення прав та обов'язків у сторін за актами виконаних робіт, що підписані в односторонньому порядку.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виходячи з викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що підписання актів приймання виконаних робіт свідчить про укладення договору підряду у спрощений спосіб і цей договір є підставою для виникнення у цього сторін майново - господарських зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи місцевим господарським судом, яким прийнято оскаржуване рішення суду від 09.03.2017 року, відповідач заперечував проти задоволення вимог позову стверджуючи, що позивачем не виконувались додаткові підрядні роботи на суму 463583,76 грн. у зв'язку з чим, були відсутні законні підстави у відповідача підписувати отримані ним документи, що надійшли від позивача разом з листами № 34 від 24.04.2014 року, № 78 від 24.09.2014 року, № 81 від 01.10.2014 року з чим також погодився місцевий господарський суд.

Втім, викладене спростовується наведеними вище документальними доказами, що підтверджують узгодження сторонами необхідності здійснення додаткових підрядних робіт, листуванням зі змісту якого вбачається, що Міським пологовим будинком № 1 здійснювались дії щодо отримання бюджетних асигнувань на погашення заборгованості з оплати виконаних підрядником додаткових будівельних робіт, що є предметом спору. Більш того, у відзиві на позовну заяву, що зареєстрована 25.11.2014 року за вх.№ 21702/14 відповідачем зазначено, що під час здійснення ремонтно-будівельних робіт за договором підряду № 14/07/09 від 17.07.2009 року виникла необхідність у проведенні додаткових робіт з ремонту та утеплення фасаду, капітального ремонту огорожі, які підрядником були виконані на суму 463583,76 грн. із посиланням на наявні в матеріалах справи листи № 278 від 04.11.2011 року, № 12 від 16.01.2012 року, № 13139/512-14-05 від 12.11.2012 року, № 8903/0202.01-05/14/13 від 23.09.2013 року, в якості документальних доказів, що підтверджують зазначені вище обставини. Також, у висновком експертизи № 125-201 від 28.11.2016 року встановлено обставину фактичного виконання позивачем додаткових підрядних робіт, вартість яких з ремонту фасаду, поточного та капітального ремонту забору, ремонту душової складає загальну суму 479828,00 грн.

Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що за приписами ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу, а відтак, висновок експерта являється рівноцінним поряд з іншими видами доказів, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили, а тому, висновок експерта не є обов'язковим для суду, а має оцінюватись судом у сукупності з іншими документальними доказами, що містяться в матеріалах справи, які достеменно доводять реальне виконання підрядником додаткових робі, а тому, місцевий господарський суд помилково дійшов до висновку про недоведеність обставини фактичного виконання підрядником додаткових робіт на заявлену позивачем суму.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З аналізу наведених норм права вбачається, що передача і приймання підрядних робіт на підставі акта виконаних робіт, підписаного в односторонньому порядку породжує права та обов'язки за таким актом лише за умов наявності реально виконаних робіт за договором підряду з врахуванням відсутності обґрунтованої письмової відмови замовника від прийняття таких робіт. Чинним законодавством не передбачено обов'язку підрядника щодо спонукання замовника до підписання актів виконаних робіт, він має лише констатувати факт відмови замовника від підписання такого акта, тоді як, законодавець покладає обов'язок на замовника прийняти виконані підрядником роботи і за умов виявлення недоліків або наявності будь-яких інших підстав, замовник зобов'язаний про таке негайно заявити підрядникові, в тому числі, шляхом надіслання на адресу підрядника письмової обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт.

Виходячи із встановлених господарським судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи щодо реального виконання позивачем за завданням відповідача додаткових підрядних робіт на суму 463583,76 грн. зважаючи на те, що відповідач не заперечує отримання від позивача для підписання актів виконаних підрядних робіт на заявлену позивачем суму, що також підтверджується матеріалами справи, та враховуючи ту обставину, що в супереч положенням ч.ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України відповідач не прийняв виконані позивачем додаткові підрядні роботи, не зазначив у відповідних актах про відмову від їх підписання, не надав позивачу письмового обґрунтування про відмову від їх підписання або повідомлення про виявлені недоліки, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про фактичне прийняття відповідачем за замовченням виконаних позивачем підрядних робіт, вартість яких мала бути сплачена відповідачем у строк, встановлений статтею 530 ЦК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зауважує на тому, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, посилаючись на вимоги ст. 40 ЗУ „Про державні закупівлі» , ст. 48 БК України, зважаючи на ту обставину, що Міський пологовий будинок № 1 являється бюджетною установою, дійшов до помилкового висновку про відсутність законних підстав для застосування в даній справі положень ст. ст. 181 ГК України, 182 ЦК України, оскільки позивачем виконані додаткові підрядні роботи саме за замовленням відповідача, а відмова останнього від підписання актів виконаних без належного обґрунтування такої відмови не звільняє відповідача від обов'язку оплати вартості відповідних робіт.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що така саме правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2016 року по справі 902/171/15.

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що місцевим господарським судом надано помилкову правову оцінку наявним в матеріалах справи документальним доказам, що призвело до порушення норм матеріального права, що у відповідності до вимог ст. 104 ГПК України зумовлює скасування оскаржуваного рішення від 09.03.2017 року з прийняттям нового рішення про задоволення вимог позову.

Враховуючи, що відповідач являється бюджетною установою і наявні в державі інфляційні процеси, що може ускладнити виконання рішення суду та з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів, в тому числі матеріальних інтересів позивача та відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку про необхідність, в порядку ст.121 ГПК України, за власною ініціативою розстрочити виконання цієї постанови в частині стягнення з відповідача на користь позивача 463583,76 грн. основного боргу, строком на 6 місяців за графіком, зазначеним в резолютивній частині постанови господарського суду апеляційної інстанції від 19.06.2017 року по справі № 915/1685/14.

Зважаючи на положення ст. 49 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сплачений ТОВ „Південьгідробуд» судовий збір за подання позову до місцевого господарського суду та за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з Міського пологового будинку № 1 на користь ТОВ „Південьгідробуд» в розмірі 19470,55 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 121 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ „Південьгідробуд» задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 09.03.2017р. у справі № 915/1685/14 - скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Міського пологового будинку №1 на користь ТОВ „Південьгідробуд» 463583,76 грн. - основної заборгованості, 19470,55 грн. - судового збору (в т.ч. за апеляційне провадження).

Розстрочити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.17р. на 6 місяців, а саме - шляхом погашення заборгованості згідно наступного графіку:

1) 77263,96 грн. - до 19 липня 2017р;

2) 77263,96 грн. - до 19 серпня 2017р;

3) 77263,96 грн. - до 19 вересня 2017р;

4) 77263,96 грн. - до 19 жовтня 2017р;

5) 77263,96 грн. - до 19 листопада 2017р;

6) 77263,96 грн. - до 19 грудня 2017р.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначення необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.В. Поліщук