Рішення

від 28.04.2017 по справі 456/917/17

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/917/17

Провадження № 2/456/1038/2017

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Микитчина І. М. ,

при секретарі Свержинській І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньо-Стинавської сільської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою та просить визнати за нею право власності на спадкове майно, яке складається з: 1) житлового будинку А-1 загальною площею 68,8 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Нижня Стинава, вул. Василя Берези №12 Стрийського району, Львівської області; грошового вкладу КВ52 у Стрийському відділені ощадбанку №03/11 в сумі 2975 грн. 05 коп. 3) 2-х земельних ділянок: а) кадастровий номер 4625385000:01:004:0025 вартістю 88920 грн. 79 коп. площею 0,1380 га. Цільове призначення даної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд, яка знаходиться за адресою Львівська область Стрийський район с. Нижня Стинава вул. Василя Берези №12; б) друга земельна ділянка кадастровий номер 4625385000:01:004:0041 вартістю 2135 грн. 90 коп. площею 0,2479 га. Цільове призначення даної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Дана ділянка знаходиться за адресою Львівська область Стрийський район с. Нижня Стинава.

В обґрунтування позовних вимог позивачка, покликається на те, що вона, 08 листопада 1980року уклала шлюб з ОСОБА_2. У чоловіка була рідна тітка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_4 1912р.н., проживала у господарстві, що відносилося до суспільної категорії «колгоспний двір", головою якого був ОСОБА_4 та яке знаходиться за адресою: с. Нижня Стинава, вул. Василя Берези, №12 Стрийського району Львівської області. Дітей та близьких родичів у подружжя ОСОБА_4, крім її чоловіка, не було. Рідна тітка її чоловіка постійно хворіла, а після смерті свого чоловіка ОСОБА_4П, який помер 01 липня 1996року, тітка осліпла, стала цілком безпорадною. Чоловік пішов проживати до тітки, а вона їздила до них майже через день: готувала їжу, прала білизну, допомагала по господарству. На зиму тітку забирали до своєї квартири в м. Сірий, де є комунальні вигоди і центральне теплопостачання.

30 січня 1998року ОСОБА_3 уклала заповіт на користь її чоловіка, а свого племінника ОСОБА_2, яким заповіла йому все своє майно. 27серпня 2008 року тітка померла. Після її смерті, вона з чоловіком продовжували користуватися і володіти житловим будинком, господарськими будівлями, засаджувати земельну ділянку, доглядати сад. Восени 2008 року її чоловік раптово захворів та 16 жовтня 2009 року помер так і не встиг оформити спадщину. Після смерті чоловіка вона продовжує підтримувати житловий будинок в належному стані. Враховуючи наведене вимушена звернутись до суду з даним позовом.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1, не з'явилась, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради Стрийського району Львівської областів судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Проте подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 20 лютого 1990 року, вбачається, що ОСОБА_4 був головою колгоспного двору, якому належав жилий будинок по вул. З. Космодем'янської (нова назва ОСОБА_6) 12, в с. Н. Стинава Стрийського району Львівської області.

Відповідно до довідок, які містять відомості з погосподарської книги с. Верхня Стинава №190 від 25 квітня 2017 року виданих виконкомом Нижньостинавської сільської ради Стрийського району Львівської області вбачається, що будинковолодіння №12 по вул. В. Берези в с.Н. Стинава Стрийського району Львівської області рахувалось за ОСОБА_4 - голова домогосподарства, який помер 01 липня 1996 року та ОСОБА_3.

Відповідно до ст.55 Конституції України та положень ст.ст. 3 , 11 , 15 , 59 , 60 ЦПК України , кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін самостійно, на власний розсуд розпоряджається своїми правами й зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Захист прав у порядку цивільного судочинства - це передбачені законом способи охорони цивільних, житлових, земельних, сімейних чи трудових прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України , право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.95 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин), розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, дослідженими у судовому засіданні обставинами справи встановлено, що спірний житловий будинок №12 по вул. В. Берези в с.Н. Стинава Стрийського району Львівської області належав суспільній групі господарств колгоспний двір, членами якого були: ОСОБА_4П та його дружина ОСОБА_3 Частка кожного члена двору становила 1/2.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-СГ №020062 від 03 липня 1996 року вбачається, що ОСОБА_4 помер 01 липня 1996 року у віці 84 років про що зроблено запис №6. Його дружина ОСОБА_7 після смерті чоловіка офіційно за отриманням свідоцтва про право на спадщину, проте залишилась проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а тому відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, діючого на момент виникнення даних правовідносин, вважається такою, що спадщину після смерті батька прийняла та стала власником цілого будинку та єдиним спадкодавцем.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 померла 27 серпня 2008 року у віці 86 років, про що 27 серпня 2008 року зроблено відповідний актовий запис №11 та Нижньостинавською сільською радоюСтрийського району Львівської області, від 27 серпня 2008 року, видано свідоцтво про смерть серії 1-СГ №143693.

Відповідно до заповіту складеного ОСОБА_3 від 30 січня 1998 року, зареєстрованому в реєстрі за №2 та посвідченому секретарем виконкому ОСОБА_8 сільської ради, вбачається, що ОСОБА_9 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належний мені житловий будинок, з господарськими будівлями і все майно заповідаю своєму плиміннику ОСОБА_2.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, офіційно за отриманням свідоцтва про право на спадщину, після смерті своєї тітки ОСОБА_3 не звертався, проте залишився проживати в ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняв спадщину після смерті тітки, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що спадкове майно складається з: 1) житлового будинку А-1 загальною площею 68,8 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Нижня Стинава, вул. Василя Берези №12 Стрийського району, Львівської області; грошового вкладу КВ52 у Стрийському відділені ощадбанку №03/11 в сумі 2975 грн. 05 коп. 3) 2-х земельних ділянок: а) кадастровий номер 4625385000:01:004:0025 вартістю 88920 грн. 79 коп. площею 0,1380 га. Цільове призначення даної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд, яка знаходиться за адресою Львівська область Стрийський район с. Нижня Стинава вул. Василя Берези №12; б) друга земельна ділянка кадастровий номер 4625385000:01:004:0041 вартістю 2135 грн. 90 коп. площею 0,2479 га, цільове призначення даної ділянки для ведення особистого селянського господарстваВ судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 помер 22 серпня 2015 року у віці 70 років, про що 25 серпня 2015 року зроблено відповідний актовий запис №14 та ОСОБА_11 сільською радоюСтрийського району Львівської області, від 25 серпня 2015 року, видано свідоцтво про смерть серії І-СГ №394674.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 помер 16 жовтня 2009 року у віці 60 років, про що 16 жовтня 2009 року зроблено відповідний актовий запис №521 та відділом реєстрації актів цивільного стану міста Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області , від 16 жовтня 2009 року, видано свідоцтво про смерть серії 1-СГ №189937.

Згідно із ст.1223 ЦК України ,право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу . Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ст.1261 ЦК України , у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив та батьки.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СГ №431774 від 08 листопада 1980 року, вбачається що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2, який помер 16 жовтня 2009 року .

Згідно із ст.1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємецею за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 16 жовтня 2009 року; прийняла спадщину після смерті останнього, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не заявили про відмову від неї; оформити право власності в нотаріальному порядку не має, тому враховуючи наведене суд приходить до висновку що позов підлягає до задоволення.

Керуючись:ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України , ст.ст. 15, 16, 317, 319, 328, 392 ЦК України -

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності , на спадкове майно, яке складається з: 1) житлового будинку А-1 загальною площею 68,8 кв.м., житловою площею 43,1 кв.м. з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: с. Нижня Стинава, вул. Василя Берези №12 Стрийського району, Львівської області; грошового вкладу КВ52 у Стрийському відділені ощадбанку №03/11 в сумі 2975 грн. 05 коп. 3) 2-х земельних ділянок: а) кадастровий номер 4625385000:01:004:0025 вартістю 88920 грн. 79 коп. площею 0,1380 га. Цільове призначення даної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських споруд, яка знаходиться за адресою Львівська область Стрийський район с. Нижня Стинава вул. Василя Берези №12; б) друга земельна ділянка кадастровий номер 4625385000:01:004:0041 вартістю 2135 грн. 90 коп. площею 0,2479 га, цільове призначення даної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя ОСОБА_12