ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2017 р. Справа № 909/437/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
про стягнення 1560000,00 грн.,
Представники сторін не з'явилися.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" звернулось в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-Інвест" про стягнення 1560000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов"язань по договору поставки №10/03 від 28.03.16 щодо оплати поставленого товару.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, подав клопотання №9216/17 від 08.06.17 про розгляд справи без участі представника позивача. В судовому засіданні 06.06.17 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.
Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№6292 від 12.06.17.
Станом на 20.06.16 клопотань про відкладення розгляду спору від відповідача не надходило.
За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-Інвест" про стягнення 1560000,00 грн.
28.03.16 між сторонами даного спору укладено договір поставки №10/03, відповідно до умов якого постачальник зобов"язується передати у власність покупця продукцію в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п.1.1. договору).
Відповідно до п.2.1 договору, найменування, одиниця виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами шляхом підписання додаткових угод (надалі іменується "Специфікація). Додаткові угоди є невід"ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.1 договору, сторони узгодили, що строк поставки, умови поставки та місце поставки погоджуються сторонами або у додаткових угодах або визначаються у заявках покупця.
Згідно п.4.3 договору, покупець здійснює оплату на підставі рахунку-фактури, наданого продавцем протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дня отримання товару. Датою отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної на складі покупця.
28.03.16 між ТзОВ спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" та ТзОВ "Енергоресурс-Інвест" підписано Специфікацію №1, відповідно до умов якої позивач взяв на себе зобов"язання поставити відповідачу продукцію, а саме мішок п/п в кількості 269150,00 штук на загальну суму 1560000,00 грн., а відповідач оплатити отриманий товар до 30.04.16.
Відповідно до положень ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення закріплено і у статті 712 Цивільного кодексу України Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору №10/03 від 25.03.16 та Специфікації №1 від 28.03.16, позивач поставив відповідачу товар мішок п/п на суму 1560000,00 грн., що підтверджується: видатковою накладною №БЛ-28/03 від 28.03.16, підписаною представниками сторін та скріпленою печаткою товариств, довіреністю №1 від 28.03.16 та товарно-транспортними накладними №ТТН-000006 і ТТН-000005 від 28.03.16, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.
Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач отриманий товар не оплатив.
Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, станом на день винесення судом рішення сума заборгованості складає 1560000,00 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1560000,00 грн. заборгованості за отриманий товар обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.
На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530,610, 612, 614, 629, 712 Цивільного Кодексу України, ст.173, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-Інвест" про стягнення 1560000,00 грн. задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс-Інвест", вул. Стуса, 10, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000 (код 38026381) на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільне ірано-українське підприємство "Бегленд", АДРЕСА_1, 09100 (код 32123827) - 1560000,00 (один мільйон п"ятсот шістдесят тисяч ) - заборгованості, а також 23400,00 (двадцять три тисячі чотириста гривень) - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.06.17
Суддя Максимів Т.В.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2017 |
Оприлюднено | 27.06.2017 |
Номер документу | 67313887 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Максимів Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні