Рішення

від 19.06.2017 по справі 910/7875/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2017Справа № 910/7875/17

За позовомІнституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 16 235,96 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:Рогозін М.В.; відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (надалі - Інститут ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Підприємець ) про стягнення 16 235,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов типового договору оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств № 1/03/14 від 01.03.2014 орендодавець передав відповідачу у строкове платне користування нерухоме державне майно, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендних та комунальних платежів на користь позивача за договором № 1/03/14 від 01.03.2014 не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 16 235,96 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.05.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 07.06.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2017 розгляд справи відкладено на 19.06.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03191, АДРЕСА_1, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2014 між Інститутом теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений типовий договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі НАН України та віднесених до її відання установ, організацій та підприємств № 1/03/14, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно, приміщення матеріального складу (далі - Майно) площею 50 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 14б, що перебуває на балансі ІТФ НАНУ, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 31 травня 2013 року і становить 99 513 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.10.95 № 786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2014 р. 29.85 грн. за 1 кв. м., а за всю орендовану площу 1492,5 грн. та ПДВ 298,5 грн., а всього 1791,00 грн.;

Крім орендної плати орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку на землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати.

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата перераховується Орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті орендної плати та комунальних платежів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 16 235,96 грн.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з 01 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.3 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

В свою чергу, Договором не встановлений строк виконання зобов'язання щодо сплати заявлених позивачем комунальних платежів, а відтак відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлено відповідачу претензію № 69/01-12/17 від 12.01.2017 яка за своїм змістом є вимогою про сплату Підприємцем 16 235,96 грн. заборгованості, в тому числі з відшкодування за електроенергію у сумі 3 834,36 грн. та містить пропозицію про сплату у 10-денний термін.

З огляду на викладене, відповідач мав сплатити позивачу заборгованість з відшкодування за електроенергію у 10-денний термін від дня пред'явлення претензії № 69/01-12/17 від 12.01.2017.

Матеріалами справи підтверджується, що заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати та комунальних платежів за період з 01 вересня 2015 року по 31 січня 2016 року становить 16 235,96 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору у розмірі 16 235,96 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, позовні вимоги Інституту про стягнення з Підприємця заборгованості з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 16 235,96 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03191, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (03680, м. Київ, вул. Метрологічна, 14-Б; ідентифікаційний код 05417124) заборгованість у розмірі 16 235 (шістнадцять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.06.2017.

Суддя В.П. Босий