Рішення

від 08.06.2017 по справі 175/3645/16-ц

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3645/16-ц

Провадження № 2/175/1510/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Реброва С.О.,

при секретарі - Пренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К про визнання недійсним договору оренди землі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд визнати недійсним договір оренди землі (земельна ділянка площею 5.070 гектарів розташована на території Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221487500:01:028:0364) від 07 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Тетяна і К . У судове засідання, призначене на 08 червня 2017 року не з'явився, просив суд проводити судове засідання за його відсутності.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення на позовну вимогу, просив суд у задоволенні позову відмовити, у судове засідання призначене на 08 червня 2017 року не з'явився, повідомлений належним чином причину неявки у судове засідання не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та наведені ними доводи, дійшов до наступного висновку.

Так, згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч.1 ст. 61 ЦПК України).

Встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП № 020870 від 27 жовтня 2003 року позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 5.070 гектарів розташована на території Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області (кадастровий номер 1221487500:01:028:0364).

За результатами попередньо досягнутих домовленостей, 07 квітня 2014 року, між позивачем ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Тетяна і К укладено договір оренди землі. Питання державної реєстрації вищевказаного договору було взято Селянським (фермерським) господарством Тетяна і К на себе.

Як пояснив представник позивача, після передачі Селянському (фермерському) господарству Тетяна і К належного позивачу примірника договору встановлено, що фактично складений текст не відповідає змісту волевиявлення позивача як сторони договору та його було підписано позивачем, внаслідок обману зі сторони Селянського(фермерського) господарства Тетяна і К .

Як пояснив представник позивача, спірний договір оренди укладався строком на п'ять років, що відповідало волевиявленню позивача та було зафіксовано у пункті 8 вищевказаного договору. Всі підписані екземпляри договору було передано позивачем представник Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К для здійснення державної реєстрації права оренди. Після повернення договору оренди позивачеві стало відомо, що строк дії договору оренди замінений з п'яти років на сорок дев'ять.

З заперечень на позовну заяву вбачається, що дійсно конкретний термін договору оренди сторонами фактично не обумовлювався, оскільки представник Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К залишив за позивачем право розірвати договір оренди у зручний для позивача час, хоча строк договору оренди вказано як 49 років.

На думку позивача, враховуючи той факт, що договір оренди складається з чотирьох аркушів і підписи сторін є лише на останньому аркуші - представник Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К змінив перший аркуш договору, встановивши строк оренди на власний розсуд в супереч волевиявлення землевласника.

Таким чином, надання представником Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К позивачу екземпляру договору оренди землі із зміненим строком оренди є обманом орендодавця та не відповідає волевиявленню позивача як землевласника при укладанні договору.

Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В свою чергу за приписами ч.1 ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

При укладені договору оренди землі орендодавцем було здійснено волевиявлення щодо надання земельної ділянки в оренду строком на п'ять років, але в подальшому орендарем (Селянським (фермерським) господарством Тетяна і К ) було самостійно здійснено заміну відповідного пункту та листа договору оренди землі, що спричинило державну реєстрацію права оренди Селянському (фермерському) господарству Тетяна і К на більший, не узгоджений Сторонами договору строк.

В судовому засіданні встановлено, що умови зареєстрованого договору оренди землі не відповідають умовам договору оренди землі, який підписувався та як наслідок не відповідає волевиявленню власника земельної ділянки.

В порушення вимог ст. 60 ЦПК України відповідачем не надано доказів на підтвердження своїх заперечень не позовну заяву.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 3, 7, 10, 11, 27, 31, 57, 60, 88, 173, 174, 213, 214, 223 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К про визнання недійсним договору оренди землі, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсним договір оренди землі (земельна ділянка площею 5.070 гектарів розташована на території Сурсько-Литовської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1221487500:01:028:0364) від 07 квітня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством Тетяна і К .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути з Селянського (фермерського) господарства Тетяна і К на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем при подачі позову судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О.Ребров