Ухвала

від 19.06.2017 по справі 910/19614/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 червня 2017 року Справа № 910/19614/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Кролевець О.А., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу та постанову господарського суду міста Києва від 16.01.2017 Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі№ 910/19614/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до 1. Дочірнього підприємства "Промінструмент"; 2. Приватного акціонерного товариства "Монтажлегмаш" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегапром"; 2. Дочірнє торгівельно-промислове підприємство "Комсервіс"; 3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан Велдінг Компані"; 4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгова компанія "Схід"; 5. ОСОБА_4; 6. Товариство з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Львів"; 7. Публічне акціонерне товариство "Львівський інструментальний завод"; 8. Публічне акціонерне товариство "Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту" простягнення 1 415 500,00 дол. США за скаргоюДочірнього підприємства "Промінструмент" на діїВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в с т а н о в и в:

Подана Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України касаційна скарга на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 910/19614/15 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.01.2017, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Водночас у касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції відстрочити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 910/19614/15 до прийняття рішення судом касаційної інстанції або на розумний строк.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. Тому, у зв'язку зі стислими строками для подачі касаційних скарг на судові рішення та враховуючи обставини викладені вище, скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги у зв'язку з важким майновим станом скаржника.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного ст. 111 8 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і скаржник зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на викладене, враховуючи принцип рівності перед законом і судом усіх учасників судового процесу, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 910/19614/15 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 910/19614/15.

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі № 910/19614/15 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук