Рішення

від 23.06.2017 по справі 540/855/16-ц

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/855/16-ц

Номер провадження 2/540/77/17

23.06.2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретарів Порохні І.І., Ткач Н.М.

прокурорів Сошина В.В., Ряднини В.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

на підставі ч.3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 20 червня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -

в с т а н о в и в :

у червні 2016 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом та наступним збільшенням позовних вимог, посилаючись на те, що 09.10.2012 року померла ОСОБА_4, після смерті якої вона є спадкоємцем за заповітом. ОСОБА_4 на час смерті проживала та прийняла спадкове майно після своєї матері ОСОБА_5, померлої 13.11.2005, якій, у свою чергу, на праві приватної власності на підставі державного акту від 02 червня 2001 року, належала земельна ділянка площею 5,88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради. Разом з тим, приватний нотаріус Машівського нотаріального округу ОСОБА_6 відмовила їй у видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку в порядку спадкування у зв'язку з тим, що відсутні оригінали документів. У зв'язку з викладеним позивач просить: встановити факт родинних зв'язків, матері та дочки між ОСОБА_4, дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1 м.Єнакієве Донецької області та ОСОБА_5, мати, ІНФОРМАЦІЯ_2, померла 13.11.2005 р.; встановити факт спільного проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_5 на час смерті 13.11.2005 р., встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_4 після своєї матері ОСОБА_5, померлої 13.11.2005 року; визнати в порядку спадкування за позивачем право власності на земельну ділянку площею 5,88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради, кадастровий № 5323083800:00:003:0205.

До участі у справі за заявою від 01.12.2016р. вступив прокурор Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради, з тих підстав, що предметом спору є встановлення юридичних фактів та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 5, 88 га та території Михайлівської сільської ради. Рішенням Машівського районного суду від 14.09.2016р. вказана земельна ділянка була визнана відумерлою спадщиною та передана у комунальну власність, але за апеляційною скаргою ОСОБА_1 вказане рішення було скасовано 17.11.2016р. В даному випадку бездіяльність Михайлівської сільської ради по визнанню спадщини відумерлою стала підставою для заходу прокурорського реагування для захисту інтересів держави в особі Михайлівської сільської ради (а.с. 88-89).

У судовому засіданні позивач та її представник позов підтримують з підстав, викладених у позовній заяві, при цьому позивач зазначила, що вони з ОСОБА_4 дружили, а тому остання залишила їй у спадок на підставі заповіту свій пай, який успадкувала після померлої матері, яка згоріла в будинку у 2005 році зі всіма документами. Про те, що пай не був оформлений позивачу не було відомо, хоча вона знала, що він перебував у користуванні ТОВ Компанія Фармко . Після того як будинок згорів ОСОБА_4 пішла проживали до Скотаренка, як співмешканця.

Прокурор проти позову заперечила з тих підстав, що позивачем не доведено факту родинних відносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, крім цього, було виявлено факт користування останньою земельною ділянкою на підставі підробленого рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області.

Представник відповідача з позицією не визначився.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що 09.10.2012 року у віці 57 років у с. Любимівка Машівського району Полтавської області померла ОСОБА_4, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 236268 від 29.03.2013 (арк. 5 спадкової справи) та копією актового запису по смерть (а.с. 42).

ОСОБА_1, позивач по справі, є спадкоємицею майна померлої за заповітом на підставі ст. 1235 ЦК України (арк. 4 спадкової справи).

Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Машівського районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_6 від 30.05.2016р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності на вищевказану земельну ділянку, тобто оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.25).

В судовому засіданні позивач зазначила, що ОСОБА_4 була дочкою ОСОБА_7, яка померла у 2005 року та мала в власності земельну ділянку (пай), яку успадкувала її дочка ОСОБА_4, та яка, у свою чергу, по заповітному розпорядженню заповіла її позивачці, але документи були втрачені, оскільки згоріли.

Згідно актового запису про смерть № 49 від 14.11.2005, 13 листопада 2005 року у віці 69 років у с.Михайлівка Машівського району Полтавської області померла ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.41), яка була власником земельної ділянки площею 5,88 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Михайлівської сільської ради, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 033146 (а.с.44).

Як убачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 43642120 від 19.04.2016, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась (а.с.93).

В матеріалах справи виявленні суперечності в написанні у різних документах прізвища ОСОБА_7 (ОСОБА_5), а тому з метою усунення цих протиріч судом буде братися за основу написання прізвища у копії актового запису про смерть де воно виправлено на ОСОБА_7.

На підтвердження своїх вимог про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 були дочкою та матір'ю позивачем було надано ряд доказів.

Так, згідно повідомлень виконкому Михайлівської сільської ради № 02-33/301 від 22 липня 2016 року, № 02-33/302 від 22 липня 2016 року та № 02-33/303 від 22 липня 2016 року, відповідно, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно даних погосподарської книги № 9 на 2001-2005 рр. особовий рахунок № 615 була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5 з 21.04.1989 року та померла 13.11.2005 року; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно даних погосподарської книги № 12 на 2011-2015 рр. особовий рахунок № 0792-4 була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_7 з 21.04.1989 року та померла 09.10.2012 року; згідно наданої інформації Компанія Фармко укладено договір оренди земельної частки (пай) з ОСОБА_4, на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, цей договір було укладено за № 134 від 14.07.2004 року на 10 років (а.с.46,47,48, 77).

За довідкою цієї сільської ради № 02-54/692 від 20 вересня 2016 року разом з ОСОБА_5 була зареєстрована її дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.70).

Згідно повідомлення Машівського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Полтавської області № 568/02-04-31 від 21.07.2016р. актових записів про народження та шлюб ОСОБА_4, ОСОБА_5 по Машівському району не виявлено (а.с.40). Не виявлено таких даних і відділом ДРАЦС УДР ГТУЮ у Донецькій області за результатами перевірки за даними Державного реєстру, але зазначено, що перші та другі примірники актового запису по Єнакіївському міському відділу знаходяться на території Донецької області, яка тимчасово не контролюється, а тому перевірити наявність паперового носія не має можливості, що вбачається з повідомлення № 3437/03.1-33 від 09.12.2016р. (а.с. 97).

Як свідчать дані погосподарських книг № 15 за 1992-1995рр., № 9 за 1996р., № 9 за 2001-2005рр. Михайлівської сільської ради ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 значиться дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.147-155). А вже згідно погосподарської книги № 8 за 2006-2010рр. та № 12 за 2011-2015рр. убачається, що ОСОБА_4 проживала одна та померла 09.10.2014р. (а.с. 156-161).

З огляду на неможливість отримання копій актових записів про народження ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за клопотанням представника позивача були допитані свідки ОСОБА_1 - позивач у справі, ОСОБА_8 - мешканка с. Любимівка, ОСОБА_9 - сільський голова та ОСОБА_10 колишній секретар Михайлівської сільської ради.

Так, свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_11 підтвердили, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 проживали спільно в будинку с. Любимівка Машівського району, та називали одна одну мати і дочка. Свідок ОСОБА_11 додала, що вона придбала будинок в с. Любимівка у 1986р., а у 1987р. у село приїхала проживати ОСОБА_7 з якою вони спільно працювали доярками та дружили.

Свідок ОСОБА_3 зазначив, що є мешканцем с. Жирківка, а тому саме зі слів мешканців с. Любимівка знає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є матір'ю та дочкою.

Допитана свідок ОСОБА_10 зазначила, що з квітня 2002 р. по листопад 2015р. працювала секретарем сільської ради та дійсно посвідчувала заповіт від ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1. Знає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_4 проживали в с. Любимівка, але чи спільно їй не відомо.

У суду немає підстав ставити під сумнів показання вказаних свідків і таких доказів суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факті, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом п.1 постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що в судовому засіданні установлено та підтверджено як копіями погосподарських книг так і показаннями свідків той факт, що померла у 2005р. ОСОБА_7 була матір'ю ОСОБА_4, оскільки вони тривалий час спільно проживали в одному будинку в с. Любимівка Машівського району та називали одна одну матір'ю та дочкою, в той час відсутність паперових носіїв на підтвердження цих обставин не є підставою для відмови у позові та встановленні даного факту, оскільки всі документи згоріли в будинку у 2005р. коли померла ОСОБА_7, а отримати копії актових записів неможливо, оскільки м. Єнакієве, де вони народилися є непідконтрольною територією України.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. Про судову практику у справах про спадкування , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала на час смерті своєї матері ОСОБА_7 в будинку с. Любимівка Машівського району, а тому вважається такою, що прийняла після неї спадщину як спадкоємець першої черги за законом на підставі ст. 1261 ЦК України, а відтак підлягає установленню факт, що вона проживала разом з матір'ю на час відкриття спадщини та відмовою у встановленні факту прийняття спадщини, оскільки вони є взаємовиключними.

Щодо вимог позивача про визнання за нею права власності на земельну ділянку площею 5, 88 га суд зазначає наступне.

Так, за повідомленням відділу Держгеокадастру у Машівському районі Полтавської області № 9-1619-41.4-1212/2-16 від 09.12.2016, земельна ділянка площею 5,8755 га з кадастровим номером 5323083800:00:003:0205 розташована на території Михайлівської сільської ради за межами населеного пункту перебувала у власності гр. ОСОБА_5 на підставі державного акту серія ПЛ № 033146 зареєстрованого 02.06.2004 року. 08.10.2007 року рішенням Новосанжарського районного суду м.Полтави право власності на зазначену земельну ділянку визнано за гр. ОСОБА_4. До 2013 року право власності на дану земельну діялнку державним актом не посвідчувалось, а з 01.01.2013 року право власності посвідчується в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідними органами (а.с.94).

Згідно повідомлення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 13.02.2017 № 01-04/5/17-вих., протягом 2006 р., 2007 р., 2008 р., цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_12 про визнання права власності на спадкове майно не розглядалася. Позовні заяви з участю вказаних сторін, за вищевказаний період до суду не надходили (а.с.126).

Виходячи з викладеного, суд не приймає до уваги як доказ рішення Новосанжарського районного суду від 08.10.2007р. (а.с. 102а), оскільки такого не існує.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить спадкоємцеві на загальних підставах.

Пунктом «г» ч.1 статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що в судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_7 за життя мала у власності земельну часту (пай) площею 5, 88 га на території Михайлівської сільської ради, а оскільки після неї спадщину прийняла її дочка ОСОБА_4, так як була зареєстрована та проживала з нею на час смерті, але до нотаріуса для оформлення спадкових прав не звернулася, в той час усвідомлюючи наявність у неї вказаного права склала на ім'я позивачки заповітне розпорядження на цю земельні ділянку, але остання не має змоги оформити право на спадщину в нотаріальній конторі з підстав неоформлення його на своє ім'я ОСОБА_4 та відсутності оригіналу документу, а тому суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню з визнанням за позивачкою права власності на цю земельні ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 1235, 1261, 1268 ЦК України, ст. 81 ЗК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 256, 259 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задоволити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 була донькою ОСОБА_7, яка померла 13.11.2005 р.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 з ОСОБА_7, яка померла 13.11.2005 р. в с. Любимівка Машівського району Полтавської області, на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 5,88 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, кадастровий номер 5323083800:00:003:0205 в порядку спадкування за заповітом після померлої 09.10.2012р. ОСОБА_4.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 23 червня 2017 року

Суддя: