Ухвала

від 20.06.2017 по справі 759/9255/17

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/2120/17

ун. № 759/9255/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017100080005168 від 16.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2017 до суду надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 про накладення арешту на приміщення літера «В», приміщення 1 та 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Возз`єднання, 5, з метою забезпечення схоронності вказаних приміщень на час проведення досудового розслідування, що на праві власності належать ТОВ «АЛЬБАЛІ» ЄДРПОУ 40137876 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна: 406081080366, 406074380366).

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.09.2010 між ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», як Кредитором, та ОСОБА_5 , як Позичальником, було укладено кредитний договір №13скл-10 (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 2500000 грн. 00 коп. із строком користування до 16.09.2020 та сплатою 18% річних за користування кредитними коштами.

06.10.2010 у якості забезпечення виконання ОСОБА_5 відповідно умов Кредитного договору, між ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» та ТОВ «Братіслава» був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого Іпотекодавець (ТОВ «Братіслава») передало в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: будівлю складу магазину для зберігання меблів (літ. В), загальною площею 606,4 кв.м. за адресою: м. Київ, пр.-т Возз`єднання, буд. 5 (далі - Предмет іпотеки).

Договір іпотеки був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , в зв`язку з чим 06.10.2010, нотаріусом була накладена заборона відчуження Предмета іпотеки до припинення цього Договору, яка зареєстрована в реєстрі під №4097/15.

ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» виконав умови Кредитного договору, однак Позичальником взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконуються, у зв`язку з чим Банк звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з метою стягнення заборгованості.

За результатами розгляду позовних вимог Банку, Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив рішення від 14.11.2014 у справі №755/18864/14-ц, яким вимоги Банку до ОСОБА_5 були задоволені в повному обсязі та стягнуто на користь ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №13скл-10 від 17.09.2010 станом на 02.06.2014 у розмірі 2632389 грн. 28 коп. та скдовий збір у розмірі 3654 грн. 00 коп., а всього 2636043 грн. 28 коп.

Вказаним судовим рішенням встановлено факт порушення ОСОБА_5 умов Кредитного договору та наявності простроченої заборгованості за Кредитним договором в сумі 2632389 грн. 28 коп.

Однак, рішення Дніпровського районного суду від 14.11.2014 у справі №755/18864/14-ц, виконано не було, заборгованість за Кредитним договором не погашена.

Слідчий в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив. Згідно ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт це 1) підозрюваний; 2) обвинувачений; 3) особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що вказане житлове приміщення здобуде злочинним шляхом, в силу ст. 170 КПК України.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно наведеної норми, другою умовою для накладення арешту є те, що майно особи, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, яке їх було повністю або частково перетворено.

Слідчим не надано жодних доказів того, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У даному випадку клопотання про арешт майна подане виключно з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Проте, на даний час цивільного позову в кримінальному провадженні не подано, санкція ч. 4 ст. 191 КК України не передбачає конфіскації майна, майна не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

У силу ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки слідчим не доведено необхідності та обґрунтованості арешту майна.

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12017100080005168 від 16.06.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва ОСОБА_1