Постанова

від 02.08.2006 по справі 7/83-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/83-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

02 серпня 2006 р.                                                                                   № 7/83-06  

                  Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

            Головуючого  -                                        Полякова Б.М.

            Суддів -                                                     Ткаченко Н.Г.

                                                                               Разводової С.С.

за участю представників : Роменської МДПІ –Макієвської Г.І.,            Курочка  О.В.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу   Товариства з обмеженою відповідальністю “Колядинець”

на постанову  господарського суду Сумської області від 01.06.2006 р.  по справі № 7/83-06 за заявою Роменської  міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю “Колядинець” про банкрутство, -

                                              В С Т А Н О В И В:

Кредитор –Роменська МДПІ 04.05.2006 р. звернувся з заявою до господарського суду Сумської області про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Колядинець”, внаслідок його  фінансової неспроможності.

Ухвалою господарського суду  Сумської області від   18.05.2006 р. було порушено провадження по справі № 7/83-06 про банкрутство ТОВ   “Фортуна”, у відповідності до ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”.   

Постановою господарського суду  Сумської області від                                       01 червня  2006 р. по справі № 7/83-06 /суддя М.Б.Рижков/ було визнано боржника - ТОВ    “Колядинець” банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру,  ліквідатором  боржника призначено арбітражного керуючого Савочку А.А.

В касаційній скарзі  боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Колядинець”  просить   скасувати  постанову господарського суду Сумської області  від  01.06.2006 р.  посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм  матеріального та процесуального права,  та прийняти нове рішення по справі, яким провадження припинити.

У відзиві на касаційну скаргу  кредитор –Роменська МДПІ  просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову   залишити без змін,  посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г.,  пояснення представників Роменської МДПІ, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи Постанову про визнання боржника банкрутом суд першої інстанції посилався на те, що кошти та рух грошових коштів на рахунках боржника відсутні, за січень –лютий 2005 р. боржник взагалі не звітував перед податковими органами, підприємницьку діяльність не здійснює, за період з 01.01.2003 р. по 04.05.2006 р. утворилась заборгованість в сумі                      92 999, 17   грн., а відповідно до ч.1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, тому  у суду є підстави для  визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Але з такими  висновками суду погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана постанова суду  першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

      Як вбачається із матеріалів справи,  ініціюючий кредитор не надав суду докази вжиття заходів по отриманню зазначеної в заяві заборгованості в установленому порядку, доказів неможливості встановити місцезнаходження  керівних органів боржника, довідки реєструючого органу  про відсутність  боржника за його місцезнаходженням, документів органу зв'язку про неможливість вручення кореспонденції боржнику, за його юридичною чи поштовою (фактичною) адресою.

Але господарський суд першої інстанції на вищезазначені докази уваги не звернув та не  дав їм  ніякої оцінки.

Згідно зі ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, який набув чинності  з 01.07.2004 р., в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до вимог ч.ч. 1,3 ст.18 вказаного Закону , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню  до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2, ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, господарський суд Сумської області, не надав оцінку та не  з'ясував  факту наявності чи відсутності  в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Відповідно до ст.38 ГПК України,  якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Господарський  суд Сумської області   належним чином  не  з'ясував  дійсні обставини справи,  не дав  належної оцінки  всім  зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та законодавчо не обґрунтував свої висновки.

За таких обставин постанову господарського суду  Сумської області від 01.06.2006 р.  по справі № 7/83-06, про визнання ТОВ  “Колядинець” банкрутом, на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”  не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам закону і вона підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід  врахувати вище викладене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку

зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.             

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 – 11112,    Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -        

                                     П О С Т А Н О В И В:    

 Касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Колядинець” задовольнити частково.

         Постанову господарського суду Сумської області від 01.06.2006 р.  по справі № 7/83-06  скасувати,  справу  направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

      Головуючий -                                                                      Поляков Б.М.

     Судді -                                                                                   Ткаченко  Н.Г.

                                                                                                     Разводова С.С.