Рішення

від 06.06.2017 по справі 456/3743/16-ц

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3743/16-ц

Провадження № 2/456/639/2017

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Гулкевича О. В. ,

при секретарі Кулешник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно встановленої огорожі,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до відповідачів з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно встановленої бетонної огорожі у подвір'ї будинку по вул.Сидора,14 в м.Стрию та перенесенням цієї огорожі відповідно до схем-плану земельної ділянки на відстань від вхідних дверей будинку на 3,02 м в напрямку будинку відповідача і по всій довжині 16,43 м, до закінчення господарської будівлі відповідача. На 1,35 м.

В обґрунтування вимог покликався на те, що він є власником 1/2 частини житлового будинку по вул.Сидора,14 в м.Стрию та земельнї ділянки, площею 0,0040 га, розташованої по вул.Сидора,14/1 в м.Стрию Львівської області. Дане майно він успадкував після смерті батька - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.07.2004р., яке посвідчене нотаріусом Стрийської держнотконтори, зареєстроване в реєстрі під №1-3353 та в Державному земельному кадастрі 27.10.2016р., кадастровий номер ділянки : 4611200000 :11:002:0154.

Відповідач - його родич, який проживає в іншій частині будинку по вул.Сидора,14 в м.Стрию. Останній самовільно без погодження з ним встановив бетонну огорожу, чим захопив частину належної йому земельної ділянки, на його неодноразові вимоги та вимоги інженера-землевпорядника Державного агентства земельних ресурсів відмовляється в добровільному порядку перенести огорожу, чим чинить йому перешкоди в користуванні цією ділянкою.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, ствердили, що огорожа, яка розділяє належні сторонам ділянки встановили у 2015р. без погодження з її довірителем.

Відповідачі та їхній представник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні, покликаючись на те, що фактичний розподіл належних сторонам земельних ділянок відбувся за життя попередніх власників ділянок. Саме за життя ОСОБА_7, ділянку якої успадкував ОСОБА_3, приблизно у 200 9-2010 роках відбулося встановлення спірної огорожі між ділянками за згодою обох сторін. Спадкоємцем майна ОСОБА_7 є ОСОБА_3 фактично проживає у цій частині будинку ОСОБА_2 і періодично приходить ОСОБА_3

ОСОБА_2 пояснив, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, спірну огорожу встановлював 4-5 років на власний розсуд без погодження із суміжним землекористувачем та без землевпорядника.

ОСОБА_3 пояснив, що горожа була встановлена за чотири роки до смерті ОСОБА_7, яка померла у 2013р., тобто у 20р. за погодженням з позивачем та його дружиною.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.55 Конституції України та положень ст.ст.3, 11, 15, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін самостійно, на власний розсуд розпоряджається своїми правами й зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Захист прав у порядку цивільного судочинства - це передбачені законом способи охорони цивільних, житлових, земельних, сімейних чи трудових прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

В частині 2 статті 152 ЗК України закріплено право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.07.2004р., яке посвідчене державним нотаріусом Стрийської держнотконтори, зареєстроване в реєстрі під №1-3353, позивач є власником 1/2 частини житлового будинку разом з 1/2 частиною належних до нього господарських споруд, що знаходяться по вул.Сидора,14 в м.Стрию, який розміщений на земельній ділянці, площею 1000 кв. м. Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4294907 право власності на зазначене майно зареєстроване Стрийським МБТІ за позивачем 29.07.2004р.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-464179952016 від 27.10.2016р., за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану вул.Сидора,14/1 в м.Стрию, кадастровий номер ділянки : 4611200000 :11:002:0154.

Відповідач ОСОБА_3 згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 03.06.2016р., яке посвідчене державним нотаріусом Стрийської держнотконтори, зареєстроване в реєстрі під №1864, є власником земельної ділянки, площею 0,1000 га, яка розташована по вул. Сидора,14/2 в м.Стрию. Цю земельну ділянку він успадкував після смерті ОСОБА_7, яка померла 20.01.2013р.

Право власності ОСОБА_3 на зазначену земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 4611200000 :11:002:0133 підтверджується й витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме від 03.06.2016р., реєстраційний №938734146112.

Планом земельної ділянки, що складений ТзОВ Геосервіс 77 , доведено, що внаслідок встановлення власником земельної ділянки, розташованої по вул. Сидора,14/2 в м.Стрию, - ОСОБА_3 бетонної огорожі відбулося захоплення частини суміжної земельної ділянки площею 0,0040 га, розташованої по вул.Сидора,14/1 в м.Стрию, власником якої є ОСОБА_8, внаслідок чого порушено право останнього на користування належною йому земельною ділянкою.

Допитаний судом спеціаліст ОСОБА_9 в судовому засіданні ствердив, що внаслідок встановлення огорожі зменшилась площа земельної ділянки, якою користується позивач, на 40 кв. м. Огорожа повинна стояти на межі, позначеній у плані цифрами за годинником стрілкою 1м від стіни будинку; 3,02м; 17,31м.

Факт захоплення частини земельної ділянки позивача підтверджується й повідомленням від 18.05.15р. за №Я-77/322 на скаргу Р.ОСОБА_1, що адресоване першим заступником міського голови м.Стрия М.ОСОБА_3 та ОСОБА_1, з якого вбачається, що перевіркою на місці встановлено факт влаштування огорожі між будинковолодіннями за адресою вул.Сидора,14/1 та вул.Сидора,14 в м.Стрию, що створює незручності ОСОБА_1 у користуванні ділянкою.

Свідок ОСОБА_10 ствердила, що відповідачі у 2015р. самовільно без погодження з позивачем встановили огорожу, яка розділяє ділянки.

Свідок ОСОБА_11 ствердив, що відповідач встановив огорожу у 2015р. Згодом приблизно рік тому дідусь Клітинський виявив, що огорожа стоїть не там де повинна стояти.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що приблизно вісім років тому разом з ОСОБА_13 за вказівкою ОСОБА_7 встановили бетонну огорожу.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що приблизно вісім - дев'ять років тому разом з ОСОБА_12 за вказівкою батьків останнього встановили бетонну огорожу, яка розділила земельні ділянки. При цьому були присутні сусіди, які жодних заперечень не висловлювали.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що у кінці липня на початку серпня 200 9р. на прохання ОСОБА_7 привіз останній цемент для встановлення огорожі. Хто саме встановлював огорожу на ділянці йому не відомо. Восени 200 9р. огорожа вже стояла.

Отже, поясненнями свідків, які допитані за клопотаннями обох сторін, беззаперечно доведено факт встановлення огорожі, яка розділила належні сторонам ділянки. Тому незалежно від того коли встановлена ця огорожа - у 200 9р. як стверджували відповідачі та свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, чи у 2015р., як стверджували позивачі та свідки ОСОБА_15, ОСОБА_11, саме складений ТзОВ Геосервіс 77 у 201 6р. Планом земельної ділянки доведено, що внаслідок встановлення власником земельної ділянки, розташованої по вул. Сидора,14/2 в м.Стрию, - ОСОБА_3 бетонної огорожі відбулося захоплення частини суміжної земельної ділянки площею 0,0040 га, розташованої по вул.Сидора,14/1 в м.Стрию, власником якої є ОСОБА_1

У відповідності до п.2 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана, зокрема, утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб та відповідно підпунктів г та е п.1 ст.91 ЗК України власник земельної ділянки зобов'язаний не порушити прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів і дотримуватися правил добросусідства, один з яких є правило, закріплене у п.2 ст.103 ЗК України .

Згідно з ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Отже, до ОСОБА_3, який після смерті ОСОБА_7, яка померла 20.01.2013р., успадкував земельну ділянку, площею 0,1000 га, що розташована по вул. Сидора,14/2 в м.Стрию, перейшли права та обов'язки попереднього власника, в тому ж числі й обов'язок не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів і дотримуватися правил добросусідства.

З огляду на вищенаведене, та зважаючи на те, що позивачем доведено існування перешкод в користуванні належною йому частиною земельної ділянки, відтак, порушення його права землевласника, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково, зобов'язавши ОСОБА_3, який є власником суміжної земельної ділянки, усунути перешкоди, які він чинить позивачу ОСОБА_1 в користуванні належною останньому частиною земельної ділянки.

У задоволенні позову до ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки останній не є власником земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташована по вул. Сидора,14/2 в м.Стрию, і доказів того, що він є користувачем цієї ділянки суду не надано.

Окрім цього, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.10,60,209,212-215,218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково. Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди, які він чинить ОСОБА_16, в користуванні земельною ділянкою, площею 0,0040 га, розташованою по вул.Сидора,14/1 в м.Стрию Львівської області, шляхом демонтажу, перенесення та встановлення огорожі у відповідності до плану земельної ділянки, складеному ТзОВ Геосервіс 77 , на межі, позначеній у плані цифрами (за годинниковою стрілкою): 1,14; 3,02; 17,31, та не чинити їх у майбутньому.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 640 грн. судового збору в дохід держави.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд.

Головуючий-суддя ОСОБА_17