Постанова

від 13.06.2017 по справі 804/3016/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2017 р. Справа № 804/3016/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Гаражно-будівельного кооперативу Дзержинка , третя особа - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 62 659,98 грн., -

ВСТАНОВИВ :

17.05.2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Дзержинка (далі - відповідач), третя особа - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 62 659,98 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 62 659,98 грн. Оскільки, борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Представник третьої особи про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Гаражно-будівельний кооператив Дзержинка знаходиться на обліку як платник податків у Кам'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з ст.270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.1 ст.286 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, Гаражно-будівельним кооперативом Дзержинка було подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) на 2016 рік від 21.07.2016 р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з земельного податку на загальну суму 109 837,38 грн., у тому числі за січень-листопад 2016 року - 9 153,12 грн. щомісячно та за грудень 2016 року - 9 153,06 грн., а також податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) на 2017 рік від 03.02.2017 р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з земельного податку на загальну суму 116 427,62 грн., у тому числі за січень-листопад 2017 року - по 9 702,30 грн. щомісячно та за грудень 2017 року - 9 702,32 грн. (а.с.31-36).

Згідно приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання з земельного податку за 2016 р. та 2017 р., самостійно визначені відповідачем в означених податкових деклараціях, отже є узгодженими з моменту подачі вищезазначених декларацій.

Проте, в порушення приписів ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено самостійно задекларовані грошові зобов'язання з земельного податку за період: вересень-грудень 2016 року та січень-березень 2017 року, у зв'язку із чим у останнього утворився податковий борг на загальну суму 55 467,84 грн.

Також, контролюючим органом відповідно до п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України в інтегрованій картці Гаражно-будівельного кооперативу Дзержинка нараховано пеню у розмірі 6 453,39 грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи, а саме довідкою про час виникнення заборгованості згідно карток особових рахунків Гаражно-будівельного кооперативу Дзержинка , а також зворотнім боком інтегрованої картки платника по орендній платі з юридичних осіб з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та 01.01.2017 року по 15.03.2017 року, історія недоїмки станом на 22.03.2017 року.

Крім того, відповідно до вимог п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податковим органом було проведено камеральну перевірку ГБК Дзержинка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.

За результатами перевірки встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, які були відображені в Акті № 2027/318/04-03-12-03-10/21938420 від 15.09.2016 року.

На підставі вказаного Акту було сформовано податкове повідомленні-рішення № НОМЕР_1 від 28.09.2016 року на суму 738,75 грн.

З урахуванням зазначеного вище, за Гаражно-будівельним кооперативом Дзержинка рахується податковий борг у розмірі 62 659,98 грн.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, податковим органом було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 2648-25 від 03.06.2014 р. на суму 465,08 грн (а.с. 8).

Оскільки після вручення податкової вимоги податковий борг не був погашений відповідачем в повному обсязі, податкова вимога позивачем додатково не надсилалася.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем - суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують ГБК Дзержинка , натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Гаражно-будівельного кооперативу Дзержинка , третя особа - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у розмірі 62 659,98 грн. задовольнити.

Стягнути з банківських рахунків Гаражно-будівельного кооперативу Дзержинка (код ЄДРПОУ 21938420) кошти на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 62 659,98 гривень (шістдесят дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 98 копійок) (код 18010600).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1