Рішення

від 20.06.2017 по справі 904/6209/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.2017 Справа № 904/6209/17

За позовом Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" в особі Криворізької філії державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариство "ПАСАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 28 505,06 грн. за договором оренди нерухомого майна

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. № 14 від 21.12.2016

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" в особі Криворізької філії державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПАСАТ" заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1995-ОД від 01.12.2005 у загальному розмірі 28 505,06 грн.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 28 161,11 грн. - основний борг;

- 343,95 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1995-ОД від 01.12.2005 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати в період з липня 2016 року по квітень 2017 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 28 161,11 коп.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав.

Суд вважає, що відповідач про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)

Так, ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 07.07.2017, про що свідчить поштове повідомлення № 5000202497487 (а.с. 42).

Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Отже, приймаючи до уваги, що відповідач знав про наявність в господарському суді справи, він не був позбавлений можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.

Також в ухвалі про порушення провадження у справі, яка була отримана відповідачем зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\ .

Всупереч цьому, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами та не вжив заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 12.06.2017 розгляд справи відкладався на 20.06.2017.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 20.06.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (далі - орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "ПАСАТ", яке в подальшому змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "ПАСАТ" (далі - орендар, відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1995-ОД (далі - договір оренди). В подальшому сторонами укладено додаткові угоди до договору оренди нерухомого майна від 01.12.2015 № 12/02-1995-ОД: від 28.02.2007, 24.05.2007 та 30.07.2007:

Відповідно до розділу 1 Договору в редакції додаткової угоди від 30.07.2007 з метою ефективного використання державного майна орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - вбудоване приміщення в адміністративному будинку інституту (далі - майно), площею 86,8 кв.м, розміщене за адресою: м.Кривий Ріг, вулиця Пушкіна, 4 на 2 поверсі 5-ти поверхового будинку, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі - позивач, балансоутримувач), вартість якого, згідно незалежної оцінки становить 113 827,22 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу резиндента України без права торгівлі в орендованому приміщенні. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (розділ 1 договору оренди).

Згідно п. 2.1. Договору орендар ступає в у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю згідно незалежної оцінки проведеної станом на 31.07.2005.

У відповідності до п. 3.1. Договору в редакції додаткової угоди від 30.07.2007 орендна плата у розмірі 1 679,36 грн. (базова за травень місяць 2007 року), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з червня місяця, розрахована за "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена Постановою Кабінету міністрів України від 04.10.95р. № 786 зі змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.

Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору в редакції додаткової угоди від 30.07.2007 встановлено, що орендна плата перераховується таким чином:

70% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 1 175,55 грн.,

30% - балансоутримувачу - у розмірі 503,81 коп.

Згідно п. 3.4. Договору орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 07 числа наступного місяця і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Щомісячно не пізніше 07 числа звітувати орендодавцю про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до державного бюджету з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку (п.п. 5.2., 5.5. Договору).

Орендар має право встановлювати плату згідно з "Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна", яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 із змінами та доповненнями до неї (п. 8.1. Договору).

Цей договір діє з 1 грудня 2005 року до 1 листопада 2006 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування дозволу пожежної інспекції та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений за погодженням з органом, уповноваженим управляти цим державним майном на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п. 10.1. Договору).

В пункті 4 Додаткової угоди від 30.07.2007 встановлено, що з метою забезпечення безперервного надходження коштів до державного бюджету за оренду цією додатковою угодою договір оренди вважається пролонгованим з 01.11.2006.

Передача нежитлового приміщення площею 195,3 кв.м. в оренду підтверджується Актом приймання-передачі (а.с. 13).

28.02.2007 сторонами підписано Акт приймання-передачі, згідно якого відповідач повернув частину нежитлового приміщення у розмірі 74,8 кв.м балансоутримувачу (а.с. 14).

Доказів повернення майна з оренди, а також доказів розірвання або припинення договору оренди сторонами суду не надано.

Відповідач, порушуючи умови договору, в період з липня 2016 року по квітень 2017 року не вносив орендну плату, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 28 161,11 грн., що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в пункті 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

З приводу права позивача на звернення із позовною заявою про стягнення заборгованості за спірним договором, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Балансоутримувачем об'єкту оренди є Державне підприємство "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (позивач).

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 стаття 510 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Право балансоутримувача на частку орендної плати передбачено частиною 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, позивач є третьою особою у зобов'язанні, яке породжує для нього певні права щодо боржника (відповідача), зокрема право на отримання частини орендної плати, при цьому позивач не є стороною вказаного договору оренди.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, сторонами було визначено строки сплати орендної плати у пункті 3.4. договору.

Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем умови договору в частині повного та своєчасного внесення орендної плати позивачу за період користування орендованим майном з липня 2016 року по квітень 2017 року не виконані, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 28 161,11 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується актами надання послуг за період з липня 2016 року по квітень 2017 року (а.с. 21-30).

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 18-1/1 від 12.01.2017 з вимогою оплатити суму боргу (а.с. 31).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив.

З врахуванням викладеного, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 28 161,11 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 343,95 грн. за період з 08.08.2016 по 24.05.2017.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

3% річних, що підлягають стягненню за період з 08.08.2016 по 24.05.2017 становлять 343,75 грн.

В частині стягнення 0,20 грн. 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов'язання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 28 161,11 грн. - основного боргу, 343,75 грн. - 3% річних.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ПАСАТ" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Пушкіна, будинок 4, кімната 212; ідентифікаційний код 20232735) на користь Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49600, м. Дніпро, вулиця Січеславська Набережна, будинок 29; ідентифікаційний код 02497789) в особі Криворізької філії Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (50002, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Пушкіна, будинок 4; ідентифікаційний код 33613494) 28 161,11 грн. (двадцять вісім тисяч сто шістдесят одна грн. 11 коп.) - заборгованості з орендної плати, 343,75 грн. (триста сорок три грн. 75 коп.) - 3% річних, 1 599,99 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 99 коп.) - витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 0,20 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 23.06.2017

Суддя ОСОБА_2