Рішення

від 07.11.2016 по справі 905/2472/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2016р. Справа № 905/2472/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніна Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг

до відповідача: Приватного підприємства Агропромислова машино-технологічна станція

про стягнення 122 807,41 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю №14/20-51-16 від 25.04.2016р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ДПАТ НАК Украгролізинг звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить суд стягнути з ПП АМТС 122 807,41 грн., з яких: 58 641,62 грн. - заборгованість зі сплати лізингових платежів, 38 115,36 грн. - пеня, 2 623,27 грн. - 3% річних, 23 427,16 грн. - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу №5-12-130стс-фл/470 від 16.10.2012р. щодо сплати лізингових платежів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2016р. для розгляду даної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.08.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 905/2472/16 та розгляд справи призначений на 21.09.2016р.

21.09.2016р. за вх.№27256/16 господарський суд одержав супровідний лист позивача разом з належним чином засвідченими копіями наступних документів: постанови КМУ №354 від 11.04.2001р. Про утворення Національної акціонерної компанії Украгролізинг , виписки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача, договору про закупівлю товарів за Державні кошти (поставка) №12-12СтС/369 від 14.09.2012р. з додатком №1 до нього, акту передачі-приймання майна від 18.12.2012р., листа ТОВ НВП Білоцерківмаз за вих.№07/1089 від 27.08.2012р., банківських виписок по рахунку ДПАТ НАК Украгролізинг за 22.10.2012р., 19.02.2013р., 30.05.2013р., 30.08.2013р., 15.11.2013р., 26.02.2014р., акту звірки взаєморозрахунків станом на 15.09.2016р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.09.2016р. розгляд справи відкладений на 18.10.2016р.

17.10.2016р. за вх.№29722/16 господарський суд одержав додаткові письмові пояснення позивача, згідно з якими останній посилається на те, що умовами п.3.1.6 договору фінансового лізингу №5-12-130стс-фл/470 від 16.10.2012р. встановлено саме право лізингодавця (позивача), а не його обов'язок, на дострокове припинення дії договору в односторонньому порядку та повернення простроченої заборгованості і предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса за несплату лізингоодержувачем (відповідачем) лізингового платежу у строк понад 30 календарних днів. Повідомлення щодо односторонньої відмови від договору фінансового лізингу №5-12-130стс-фл/470 від 16.10.2012р. на підставі виконавчого напису нотаріуса позивач відповідачу не направляв. Крім того, позивачем надані пояснення щодо здійсненого розрахунку інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.10.2016р. строк вирішення спору по справі продовжений до 07.11.2016р. у зв'язку із задоволенням клопотання позивача від 18.10.2016р. за вх. № 29923/16 та розгляд справи відкладений на 07.11.2016р.

В судовому засіданні 07.11.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, а також надав суду супровідний лист за вх.№31687/16 від 07.11.2016р. разом з розрахунком основного боргу, пені, індексу інфляції, 3% річних станом на 03.08.2016р.

Відповідач у судові засіданні не з'явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому, з огляду на інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014р. № 01-06/1290/14 Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням АТО (із змінами та доповненнями) про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить акт господарського суду Донецької області від 02.09.2016р. про неможливість надсилання поштової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена у витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.11.2016р. та розміщення оголошень про час та місце розгляду справи на електронній сторінці господарського суду Донецької області, яка міститься на офіційному веб-порталі Судова влада в Україні . З огляду на зазначене, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст. 75 ГПК України за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 07.11.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

16.10.2012р. між ДПАТ НАК Украгролізинг (лізингодавець, позивач) та ПП АМТС (лізингоодержувач, відповідач) укладений договір фінансового лізингу №5-12-130стс-фл/470, за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного лізингоодержувачем, та визначений у додатку до договору Найменування, кількість, ціна та вартість Предмета лізингу , що є специфікацією предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах договору (п.1.1. договору).

Відповідно до умов п.2.1. договору лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу згідно Порядку використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року №1904.

Згідно з умовами п. 2.2 договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі - акт), що укладається у 5 (п'яти) автентичних примірниках.

Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі Предмета лізингу встановлюються додатками до Договору Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу . Передачі предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс (п.2.3. договору).

Лізингодавець зобов'язаний відповідно до самостійного вибору лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки предмета лізингу з відповідним постачальником і передати предмет лізингу в користування лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленому додатком до договору Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу . Підписання сторонами акту свідчить про належне виконання лізингодавцем встановлених лізингоодержувачем умов та специфікацій предмета лізингу та прийняття лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання лізингодавця щодо передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок лізингодавця попереднього платежу, визначеного п.4.2. договору (п.3.2.1. договору).

Лізингоодержувач зобов'язаний: прийняти предмет лізингу, при цьому провести огляд предмета лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмета лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмета лізингу. Якщо лізингоодержувач при підписанні акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2-х робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається, що приймання предмета лізингу відбулось без зауважень; своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежів відповідно до умов договору (п.п. 3.4.1, 3.4.3 договору).

Відповідно до умов п.4.1. договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10 (десяти) відсотків його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу в розмірі 7 (семи) відсотків (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7 (семи) відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Лізингоодержувач після укладення договору, на підставі виставленого лізингодавцем рахунку, який діє протягом трьох днів, перераховує на рахунок лізингодавця попередній лізинговий платіж у розмірі, визначеному п.4.1. договору. Датою сплати попереднього платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця (п.4.2. договору).

Згідно з умовами п. 4.3 договору, сторони погодили, що з моменту підписання акта лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору у розмірі, визначеному п.4.1. договору;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному п.4.1. договору, яка сплачується разом зі сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до договору Графік сплати лізингових платежів наступним чином: 90% сплачується разом зі сплатою чергового лізингового платежу, 10% сплачуються разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження Договору кратна 3 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 3 місяці (в) з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні три місяці (в).

У п.4.4. договору встановлено, що розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору Графі сплати лізингових платежів .

Предмет лізингу передається лізингоодержувачу за актом за умови перерахування платежу у розмірі та в порядку, визначеному п. 4.2 договору. Предмет лізингу протягом всього строку дії договору є власністю лізингодавця. (п.п.5.1-5.2 договору).

За порушення строків сплати лізингових платежів, лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.1. договору).

Нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється в разі виконання зобов'язань в повному обсязі (п.7.7. договору).

Відповідно до умов п.8.1. договору, останній набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п.4.2. договору, і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до договору Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу , та виконання сторонами всіх зобов'язань договором.

Строк позовної давності за цим договором, у тому числі для стягнення заборгованості, пені, штрафу, інших видів неустойки, трьох процентів річних та індексу інфляції - 10 років (п.9.3 договору).

Одночасно з підписанням договору фінансового лізингу сторонами погоджено та підписано додаток №1 до договору Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу , відповідно до якого предметом лізингу є універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20, постачальником - ТОВ НВП Білоцерківмаз ; строк лізингу - 3 роки; загальна вартість предмета лізингу - 104 391 грн., в тому числі ПДВ 17 398,50 грн.; попередній лізинговий платіж (10%) - 10 439 грн., в тому числі ПДВ 1 739,85 грн. При цьому у вказаному додатку зазначено, що предмет лізингу буде передано в термін не пізніше 19.10.2013р.

На виконання умов договору фінансового лізингу, 14.09.2012р. між ДПАТ НАК Украгролізинг (покупець, позивач) та ТОВ НВП Білоцерківмаз (постачальник), укладений договір про закупівлю товарів за Державні кошти (поставка) №12-12СтС/369 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцю товари код ДК 29.32.1 - машини сільськогосподарські для підготовки чи культивації ґрунту (агрегат ґрунтообробний АГ-2,4-20 - 1 од., глибокорозпушувач ГР-2,5-45 - 2 од., глибокорозпушувач ГР- 3,4-45 - 1 од., культиватор КН - 3,8-12 - 1 од., універсальний дисковий агрегат УДА -3,8-20 - 5 од., універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20 - 5 од. , універсальний дисковий агрегат УДА-6,1-20 - 1 од.) - 19 од., щодо яких немає обмежень надання їх в лізинг та включених Комісією з питань визначення переліку і граничних цін на техніку та обладнання вітчизняного виробництва для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету до переліку і граничних цін на техніку та обладнання вітчизняного виробництва для агропромислового комплексу, закупівля якої фінансується за рахунок коштів державного бюджету, зазначені в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такі товари. Покупець за рахунок внесків у його статутний капітал придбаває у власність товар у постачальника, згідно з Порядком використання коштів державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року №1904 з метою надання у користування на визначений строк лізингоодержувачам на умовах договору фінансового лізингу. Ціна договору становить 1 527 828,00 грн., в т.ч. ПДВ 254 638,00 грн. Право власності на техніку до покупця переходять на підставі акта прийняття-передачі машини, а у випадку поставки техніки дилером заводу - акта прийняття-передачі машини та довідки-рахунка.

Згідно наявного у справі акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки №5 від 12.11.2012р., ТОВ НВП Білоцерківмаз (постачальник), на умовах договору поставки (купівлі-продажу) №12-12СтС/369 від 14.09.2012р., укладеного з НАК Украгролізинг (лізингодавець, позивач), передало, а ПП АМТС (лізингоодержувач, відповідач) на умовах договору фінансового лізингу №5-12-130 стс-фл/470 від 16.10.2012р., укладеного з НАК Украгролізинг (лізингодавець), прийняло предмет лізингу - універсальний дисковий агрегат УДА - 4,5-20, зав.№6940. На підставі цього акту, а також договору фінансового лізингу №5-12-130 стс-фл/470 від 16.10.2012р. лізингоодержувач прийняв на себе зобов'язання перед лізингодавцем по сплаті вартості переданого йому предмета лізингу в сумі 104 391 грн. Власником предмета лізингу, переданого за цим актом є НАК Украгролізинг . Вказаний акт підписаний ТОВ НВП Білоцерківмаз (постачальник), ДПАТ НАК Украгролізинг (лізингодавець, позивач), ПП АМТС (лізингоодержувач, відповідач) та скріплений печатками підприємств.

Також судом встановлено, що ДПАТ Украгролізинг (лізингодавець, позивач) та ПП АМТС (лізингоодержувач, відповідач) складений та підписаний Графік сплати лізингових платежів (Додаток №2 до договору фінансового лізингу). Зі змісту зазначеного Графіку сплати лізингових платежів , з урахуванням умов п.4.2. договору фінансового лізингу, вбачається, що лізингоодержувач зобов'язався сплачувати лізингові платежі у наступному порядку, а саме: до 12.02.2013р. - 15 392,46 грн., до 12.05.2013р. - 9 994,13 грн., до 12.08.2013р. - 9 199, 46 грн., до 12.11.2013р. - 9 062,45 грн., до 12.02.2014р. - 8 925,44 грн., до 12.05.2014р. - 8 788, 42 грн., до 12.08.2014р. - 8 651,41 грн., до 12.11.2014р. - 8 514,40 грн., до 12.02.2015р. - 8 377,38 грн., до 12.05.2015р. - 8 240,37 грн., до 12.08.2015р. - 8 103,36 грн., до 12.11.2015р. - 7 966,28 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що з 12.05.2014р. відповідач не сплачував позивачу чергові лізингові платежі, внаслідок чого за розрахунком позивача станом на дату звернення до суду з даним позовом у відповідача виник борг в розмірі 58 641,62 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору фінансового лізингу щодо оплати лізингових платежів стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача, крім заборгованості зі сплати лізингових платежів в розмірі 58 641,62 грн., також і пеню в розмірі 38 115,36 грн., нараховану за період з 13.05.2014р. по 02.08.2016р., 3% річних в розмірі 2 623,27 грн., нараховані за період з 13.05.2014р. по 02.08.2016р., інфляційні втрати в розмірі 23 427,16 грн., нараховані за період з травня 2014р. по червень 2016р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір фінансового лізингу № 5-12-130стс-фл/470 від 16.10.2012р., згідно з яким позивач передав відповідачу у фінансовий лізинг універсальний дисковий агрегат УДА - 4,5-20, зав.№6940., а відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі у відповідності до Графіку сплати лізингових платежів (додаток №2 до договору).

Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Вимогами ч.2 ст. 806 ЦК України встановлено, що до договору лізингу застосовується загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом, а в силу вимог ч.3 ст. 806 ЦК України особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Водночас вимогами ч.7 ст.292 ГК України також передбачено, що правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів. Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України Про фінансовий лізинг , вимогами ч.1 ст.2 якого також передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.1 вказаного Закону України за договором фінансового лізингу (далі договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Згідно з п.3 ч.2 ст.11 Закону лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 ЗУ Про фінансовий лізинг лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що з 12.05.2014р. по 12.11.2015р. відповідач не сплачував позивачу лізингові платежі, як то передбачено умовами договору та додатками до нього, внаслідок чого у відповідача утворився борг в сумі 58 641,62 грн. При цьому жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу з оплати лізингових платежів, а отже і про їх задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 623,27 грн., які нараховані за період з 13.05.2014р. по 02.08.2016р. та інфляційних втрат в розмірі 23 427,16 грн., нараховані за період з травня 2014р. по червень 2016р. суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що останній містить арифметичні помилки, а тому господарським судом самостійно не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок 3% річних, згідно з яким сума 3% річних становить 2 620,44 грн., а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі.

У п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем господарським судом встановлено, що позивачем помилково здійснено нарахування інфляційних втрат за неповний місяць, а тому, господарським судом самостійно, із врахуванням вірно визначеного періоду нарахування здійснений розрахунок інфляційних втрат, згідно з яким сума інфляційних втрат становить:

- за період 01.06.2014р. по 30.06.2016р. на суму 8 788,42 грн. - 6 153,81 грн.;

- за період 01.09.2014р. по 30.06.2016р. на суму 8 651,41 грн. - 5 739,09 грн.;

- за період 01.12.2014р. по 30.06.2016р. на суму 8 514,40 грн. - 4 675,87 грн.;

- за період 01.03.2015р. по 30.06.2016р. на суму 8 377,38 грн. - 3 228,65 грн.;

- за період 01.06.2015р. по 30.06.2016р. на суму 8 240,37 грн. - 603,18 грн.;

- за період 01.09.2015р. по 30.06.2016р. на суму 8 103,36 грн. - 716,56 грн., що перевищує заявлений позивачем розмір інфляційних втрат;

- за період 01.12.2015р. по 30.06.2016р. на суму 7 966,28 грн. - 452,75 грн.

Загальна сума інфляційних втрат становить 21 569,91 грн. (6 153,81 грн. + 5 739,09 грн. + 4 675,87 грн. + 3 228,65 грн. + 603,18 грн. + 648,27 грн. + 452,75 грн.), а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі. При цьому враховуючи ненадання позивачем до суду заяви про збільшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, господарський суд виходив із заявленого позивачем до стягнення розміру інфляційних втрат за лізинговим періодом, в якому фактичний розмір інфляційних втрат перевищив заявлений позивачем до стягнення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 38 115,36 грн., яка нарахована за період з 13.05.2014р. по 02.08.2016р. суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

За приписами статей 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня, розмір, порядок та строк її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та частиною шостою статті 232 ГК України.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 вказаного Закону).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами пункту 7.1 договору фінансового лізингу сторони передбачили, що за порушення строків сплати лізингових платежів, позивач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. При цьому, у п. 7.7. договору сторони дійшли згоди про те, що нарахування штрафних санкцій за невиконання грошових зобов'язань здійснюється на всю несплачену суму і припиняється в разі виконання зобов'язань в повному обсязі.

Таким чином, сторони збільшили період нарахування пені, який закінчується після здійснення відповідачем повної сплати лізингових платежів.

Перевіривши розрахунок пені, який здійснений позивачем, господарським судом встановлено, що останній містить арифметичні помилки, а тому, господарським судом самостійно, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання зобов'язання, здійснений розрахунок пені, згідно з яким сума пені становить 38 083,14 грн., а отже, позовні вимоги у зазначеній частині задовольняються господарським судом частково, у визначеному судом розмірі.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Агропромислова машино-технологічна станція (83003, Донецька область, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд.91, код ЄДРПОУ 33340585) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд.16-А, п/р №26007300001896 в ПАТ Діамантбанк у м. Києві, МФО 320854, код ЄДРПОУ 30401456) заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 58 641 (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сорок одна) грн. 62 коп., 3% річних в розмірі 2 620 (дві тисячі шістсот двадцять) грн. 44 коп., інфляційні втрати в розмірі 21 569 (двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 91 коп., пеню в розмірі 38 083 (тридцять вісім тисяч вісімдесят три) грн. 14 коп., судовий збір в розмірі 1 813 (одна тисяча вісімсот тринадцять) грн. 73 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 11 листопада 2016р.

Суддя Л.В. Ніколаєва