Рішення

від 15.06.2017 по справі 910/7051/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2017Справа №910/7051/17 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши

позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Дім"

про стягнення 17 833 грн 83 коп. Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Дім" про стягнення 17 833 грн 83 коп. заборгованості за заявкою-договором № 26/11/15 від 26.11.2015.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами заявкою-договором № 26/11/15 від 26.11.2015 не виконало взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг щодо перевезення вантажу, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати наданих послуг щодо перевезення вантажу у розмірі 17 833 грн 83 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7051/17 та справу призначено до розгляду на 15.06.2017.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 15.06.2017 не з'явились, представник відповідача клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судовому засіданні 15.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Дім" (далі - відповідач) був укладений договір перевезення вантажу (далі - договір), за умовами якого замовник - відповідач та перевізник - позивач домовились про виконання перевезення на таких умовах:

- маршрут перевезення: Київ (Україна) - Krivan 360, 96204;

- дата/час завантаження: 26.11.2015;

- найменування та параметри вантажу: пеллети на пеллетах;

- спосіб завантаження: задній;

- кількість/тип/об'єм а/м: 22 тонни;

- вантажовідправник: ТОВ БІО ДІМ ;

- сума фрахту: 700 Євро, безготівковим розрахунком по курсу НБУ на момент завантаження.

Укладення вказаного договору підтверджується Заявкою-Договором № 26/11/15 від 26.11.2015.

Позивач зазначає суду про те, що ним були належним чином виконані його зобов'язання за Договором, а саме, здійснено перевезення вантажу, в свою чергу відповідач порушив умови Договору, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 700 Євро, що за розрахунком позивача склало 17 83 грн 83 коп.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами 1, 2 та 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Позивачем було здійснено перевезення за договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями міжнародної товарно-транспортної накладної, рахунку-фактури на суму 17 833 грн 83 коп.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова № 18) згідно з частиною другою статті 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Відповідачем не було надано суду жодного належного та допустимого доказу на спростування позиції позивача, в свою чергу, позивачем було належним чином доведено суду факт виконання ним умов договору.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем було вірно визначено розмір заборгованості відповідача з наступних підстав.

Відповідно до офіційного інтернет сайту Національного Банку України ( https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/currency/search?formType=searchFormDate&time_step=daily&date=20.11.2015&outer=table&execute=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 ), станом на дату завантаження вантажу, як це передбачено умовами Договору, 20.11.2015 курс Євро до національної валюти України складав - 2547.6895 за 100 Євро.

Таким чином, враховуючи те, що договором передбачено було, що сума фрахту складає 700 Євро, то заборгованість відповідача перед позивачем складає 17 833 грн 83 коп.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу за виконані перевезення в розмірі 17 833,83 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статі 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 2 000 грн 00 коп.

Згідно з частини 6 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

В якості доказу понесення таких витрат, представник позивача надав суду договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) № б/н, укладений 17.01.2017 між позивачем та ОСОБА_2, згідно з яким, адвокат приймає на себе доручення клієнта про надання йому правової допомоги в інтересах клієнта на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується оплатити вартість послуг адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням цього договору (пункт 1.1 договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) № б/н від17.01.2017).

Відповідно до Акту наданих послуг № 03-04/17 від 14.04.2017 та платіжного доручення № 4437 від 01.02.2017, позивачем було сплачено на користь адвоката 2 000 грн 00 коп.

З огляду на вищенаведене, витрати позивача, понесені на правову допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Дім" (03127, місто Київ, вулиця Сєченова, будинок 7; ідентифікаційний код 39645783) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 17 833 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять три) грн 83 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено 23.06.2017

Суддя Н.Б. Плотницька