Ухвала

від 22.06.2017 по справі 908/4828/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 25/52/15-29/78/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.06.2017 Справа № 908/4828/15

За заявою позивача товариства з обмеженою відповідальністю „Транс.Нафта» (69100, м.Запоріжжя, вул.Крива Бухта, буд.1; код ЄДРПОУ 36605198)

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Полонія» (69068, м.Запоріжжя, вул.Омельченка, 9/33; код ЄДРПОУ 22143875)

треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору:

1. ТОВ „Антар-2007» (69006, м.Запоріжжя, вул.Мала, 3, код ЄДРПОУ 34829252)

2. ТОВ „Промнафтохім» (69041, м. Запоріжжя, вул..Кремлівська, 41, код ЄДРПОУ 40026270)

про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно

в межах справи № 908/4828/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Полонія» , код з ЄДР-22143875 (69068 АДРЕСА_1), ліквідатор арбітражний керуючий ОСОБА_1

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники (в засіданнях 19, 20, 21, 22 червня 2017 року):

від заявника - ОСОБА_2 (дов.б/н від 05.01.2017), ОСОБА_3 в засіданнях 19 та 20 червня 2017 року (дов.б/н від 20.02.2017), ОСОБА_4 в засіданнях 21 та 22 червня 2017 року (дов.б/н від 20.06.2017)

від відповідача - ліквідатор арбітражний керуючий ОСОБА_1 (постанова господарського суду Запорізької області від 16.12.2015 від у справі № 908/4828/15)

від кредитора ОСОБА_5 ОДПІ ГУ ДФС у Запорізької області - ОСОБА_6 (дов.№ 76/10/-08-29 від 04.01.2017)

від третьої особи-1 - ОСОБА_7 (дов.б/н від 23.01.2017)

від третьої особи-2 - ОСОБА_8 (дов.№ 01/06/17 від 01.06.2017)

ВСТАНОВЛЕНО:

ТОВ „Транс.Нафта» звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до ТОВ „Полонія» про визнання дійсним договору оренди майна з переходом права власності від 01.08.2013, укладеного між ТОВ „Транс.Нафта» та ТОВ „Полонія» , та про визнання за ТОВ „Транс.Нафта» права власності на нерухоме майно, що складається з будівлі операторської АЗС, навісу, складу, бензозаправлювальної колонки - 2 шт., ємності, ПММ-2 шт., паркану, цоколю паркану, замощення - 2 шт., та розташованого за адресою: м.Запоріжжя, вул.Українська, буд. 52.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2016 (суддя Черкаський В.І.) було порушено провадження за даним позовом у справі за № 908/841/16, рішенням господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2017 у справі № 908/841/16 рішення господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2017 касаційну скаргу ТОВ «Транс.Нафта» задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2017 та рішення господарського суду Запорізької області від 14.06.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.04.2017, матеріали справи № 908/841/16 були передані на розгляд судді Ніколаєнку Р.А.

При прийнятті матеріалів справи було встановлено, що в провадженні господарського суду Запорізької області (суддя Кричмаржевський В.А.) знаходиться справа № 908/4828/15 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Полонія» і у цій справі триває процедура ліквідації.

Враховуючи висновки постанови Вищого господарського суду України від 04.04.2017 у справі № 908/841/16 стосовно щодо її підсудності, згідно зі ст.ст.4-1, 12, 16, Господарського процесуального кодексу України та ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ ухвалою від 24.04.2017 матеріали позовної заяви ТОВ „Транс.Нафта» до ТОВ „Полонія» про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно прийнято до розгляду в межах справи № 908/4828/15 про банкрутство ТОВ „Полонія» , призначено судове засідання на 12.05.2017.

Ухвалою від 12.05.2017 до участі у спорі за заявою ТОВ „Транс.Нафта» залучено в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ „Антар-2007» (69006, м.Запоріжжя, вул.Мала, 3, код ЄДРПОУ 34829252) та ТОВ „Промнафтохім» (69041, м. Запоріжжя, вул.Кремлівська, 41, код ЄДРПОУ 40026270), оскільки згідно з наданою заявником письмовою інформацією за результатами аукціону з продажу майна банкрута - ТОВ „Полонія» за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 17.10.2016 спірне майно перейшло до ТОВ „Антар-2007» , котре в свою чергу продало майно ТОВ „Промнафтохім» . Цією ж ухвалою розгляд заяви було відкладено до 01.06.2017.

Засідання 01.06.2017, 12.06.2017, 19.06.2017 - 22..06.2017, враховуючи усне клопотання представника третьої особи-1 - ТОВ «Антар-2007» , зафіксовано аудиозаписом за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

Вимоги ТОВ «Транс.Нафта» ґрунтуються на договорі оренди майна з переходом права власності від 01.08.2013, укладеному з ТОВ «Полонія» . Заявник зазначив, що виконав умови договору, які стали підставою для набуття ним права власності на прийняте спочатку в оренду майно, а саме - сплатив передбачені договором платежі в загальній сумі 191813,49 грн., однак ТОВ «Полонія» ухиляється від нотаріального посвідчення договору, чим вчиняє перешкоди у реалізації набутих за договором прав власності. Пояснив, що оплата, за винятком суми 2613,49 грн., здійснювалася шляхом видачі простих векселів.

Ліквідатором ТОВ «Полонія» арбітражним керуючим ОСОБА_1 надані письмові пояснення від 11.05.2017 по суті спору, підсумовуючи які ліквідатор зазначила, що спірний договір, який містить елементи договору купівлі-продажу, є нікчемним, оскільки не посвідчений нотаріально, та внаслідок цього не породжує правових наслідків. Ліквідатор повідомила, що про існування спірного договору до звернення ТОВ «Транс.Нафта» до суду їй не було відомо, оскільки документація підприємства керівником підприємства-боржника ОСОБА_9 їй не передавалася. Також повідомила, що нею направлялися запити до ТОВ «Транс.Нафта» стосовно підстав перебування цього товариства на АЗС, що належить ТОВ «Полонія» на праві власності, однак будь-якого реагування не отримала. Звернула на увагу, що з позовом до суду ТОВ «Транс.Нафта» звернулося лише після визнання господарським судом ТОВ «Полонія» банкрутом. Крім того пояснила, що спірне майно реалізовано у процедурі банкрутства шляхом продажу на аукціоні у складі цілісного майнового комплексу підприємства-боржника.

Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (кредитором у справі про банкрутство) надані письмові пояснення від 12.05.2017 по суті спірних відносин, згідно з якими Запорізька ОДПІ, як і ліквідатор, вважає спірний договір нікчемним та таким, що не породжує правових наслідків, в зв'язку з чим знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню. Також Запорізькою ОДПІ повідомлено, що на час заявлення про спір щодо нотаріального посвідчення договору спірне майно перебувало у податковій заставі.

ТОВ «Антар-2007» , яким спірне майно придбано на аукціоні, надано відзив від 29.05.2017 на заяву ТОВ «Транс.Нафта» , згідно з яким третя особа - 1 вважає спірний договір неукладеним, оскільки сторонами договору не досягнуто всіх істотних умов, як то стосовно порядку використання амортизаційних відрахувань, кадастрового номеру земельної ділянки. Також третьою особою - 1 зазначено, що передбачений договором порядок розрахунків векселями не відповідає Закону України «Про обіг векселів в Україні» , яким встановлено, що видача векселів можлива лише за фактично поставлені товари, однак всупереч цьому вексельний розрахунок за спірним договором використався заявником до моменту фактичної поставки (передачі) товару. Третя особа-1 вважає недоведеною належними доказами ні оплату за договором, ні ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору. Також ТОВ «Антар-2007» звернуто на увагу, що на час призначення аукціону з продажу майна ТОВ «Полонія» були наявні всі відповідні правовстановлюючі документи, що підтверджували належність майна на праві власності саме цьому товариству.

Заявником (позивачем), в свою чергу, 31.05.2017 надані додаткові пояснення, де він наполягає, що розрахунки за договором відбувалися у повній відповідності до законодавства, у тому числі у відповідності до Закону України «Про обіг векселів в Україні» . Стверджує, що представлені ним угоди про вексельні платежі, акти прийому-передачі векселів та платіжне доручення є належними та вичерпними доказами сплати в повному обсязі передбачених договором платежів, які підтверджують набуття права власності за умовами договору. Неможливість надання на ухвалу суду від 12.05.2017 векселів чи їх копій пояснив передачею оригіналів векселів ТОВ «Полонія» - векселедержателю та відсутністю копій у ТОВ «Транс.Нафта» .

Ухвалою від 12.05.2017 розгляд заяви було відкладено до 01.06.2017.

На засідання 01.06.2017 третьою особою-2 ТОВ «Промнафтохім» з клопотанням про долучення документів до матеріалів справи надано нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016 та акт приймання-передачі до нього, згідно з яким будівля операторської АЗС літ.Я, навісу літ.Ж2 з усіма будівлями та спорудами за адресою: м.Запоріжжя, вул.Українська, буд. 52 ТОВ «Антар-2007» продало ТОВ «Промнафтохім» .

Ліквідатором ТОВ «Полонія» на засідання 01.06.2017 надані додаткові пояснення від 29.05.2017, де вона, крім раніше зазначеного, висловилася про відсутність предмета спору щодо нотаріального посвідчення договору. Вказала, що надана заявником телеграма від 14.01.2017 на адресу ТОВ «Полонія» з проханням прибути за певною адресою - м.Запоріжжя, вул.Іванова, 105 керівника чи представника для проведення нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору, не слугує доказом наявності спору, оскільки ця телеграма ТОВ «Полонія» не отримувалася, зазначена адреса є сумнівною, оскільки за нею розташована АЗС. Крім того, ліквідатор зазначила, що відсутні докази ухилення ліквідатора від нотаріального посвідчення договору. Але при цьому ліквідатор зауважила, що якщо б і отримала пропозицію від заявника посвідчити договір, то цього б не відбулося, оскільки майно перебувало у податковій заставі і відповідно до інформації Шевченківського відділення Запорізької ОДПІ відчуження майна з податковим органом не погоджувалося. Також ліквідатор зазначила про недосягнення сторонами всіх необхідних для договорів такого роду істотних умов, оскільки в договорі не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, а тому договір не є укладеним. Вказала також про безпідставність поставлення заявником вимоги про визнання за ним права власності на спірне майно, оскільки заявляти такі вимоги може власник майна, а власником майна являлося ТОВ «Полонія» .

Окрім того, ліквідатор подала клопотання від 29.05.2017, яким просить застосувати суд положення ст.83 ГПК України, вийти за межі позовних вимог та визнати угоди про вексельний платіж - додаткові угоди до договору оренди майна з переходом права власності від 01.08.2013, підписані ТОВ «Полонія» та ТОВ «Транс.Нафта» , № 1 від 30.01.2015, № 2 від 30.04.2015 та № 3 від 31.07.2015 недійсними.

Клопотання ліквідатора було прийнято судом до розгляду.

Ухвалою від 01.06.2017 розгляд заяви було відкладено до 12.06.2017.

Заявник - позивач ТОВ «Транс.Нафта» надав додаткові пояснення від 09.06.2017 як на спростування заперечень відповідача та третіх осіб. Зазначив, що відносини ліквідатора та колишнього директора, на яких зауважує ліквідатор відповідача, не стосуються спірних відносин та не охоплюють предмет спору. Щодо обов'язковості досудового врегулювання спору стосовно нотаріального посвідчення договору зазначив, що це є правом, а не обов'язком особи і незастосування процедури досудового врегулювання не може бути підставою для відмови у позові. При цьому ж заявник визначає належним доказом пред'явлення вимоги направлення телеграми з проханням належного оформлення правовідносин, оскільки повідомлення про телеграму в будь-якому випадку було залишене за адресою відповідача. Щодо зазначення про недосягнення сторонами спірного договору всіх істотних умов та наявності підстав для визнання договору неукладеним вказав, що визнання договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами і не можна вважати неукладеним договір, в якому відсутня істотна умова, якщо сторони підписали договір та вчинили дії, які свідчать про прийняття його до виконання. Заявник наполягає, що перехід права власності та припинення орендних відносин, пов'язане з виплатою 90% ціни договору, відбулося 31.07.2015 - з останнім вексельним платежем за договором. Повністю договір було виконано ТОВ «Транс.Нафта» 11.12.2015 - з оплатою залишку платежу у безготівковій формі. І у зв'язку з тим, що перехід права власності на нерухоме майно оформлюється саме нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу з подальшою реєстрацією речового права на це майно, 14.01.2016 заявником було направлено на адресу ТОВ «Полонія» відповідну телеграму, однак ТОВ «Полонія» ухилилося від посвідчення договору. Щодо наявності на час виникнення спірних відносин податкової застави майна ТОВ «Полонія» заявник пояснив, що у відповідності до ст. 92 Податкового кодексу України повноважний на той час директор ТОВ «Полонія» 31.07.2015 звертався до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у Запорізькій області за отриманням згоди на продаж майна, що було передано в оренду ТОВ «Транс.Нафта» , проте згоди у встановлений десятиденний строк отримано не було, а відтак мала місце мовчазна згода податкового органу на продаж.

Третьою особою-2 - ТОВ «Промнафтохім» надано відзив від 12.06.2017 на заяву ТОВ «Транс.Нафта» , згідно з яким ТОВ «Промнафтохім» вважає заявлені вимоги безпідставними та незаконними. Третя особа-2 зазначає, що ТОВ «Транс.Нафта» не мало права розраховуватися векселями за нерухомість, право власності на яку йому ще не було передано, оскільки це суперечить ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» . Знаходить, що ТОВ «Транс.Нафта» не надано будь-яких доказів на підтвердження набуття ним права власності на спірне майно, тому договір, що є предметом спору, можна вважати нікчемним.

Ліквідатором ТОВ «Полонія» ОСОБА_1 надано клопотання (за змістом - пояснення) від 08.06.2017, де вона додатково зазначила про непередання їй керівником ТОВ «Полонія» документації підприємства-банкрута, в тому числі і спірного договору, документів щодо його виконання, векселів та пояснила про неможливість з цих причин надати документи, які витребовуються від ТОВ «Полонія» судом.

Також ліквідатором ТОВ «Полонія» подано клопотання від 07.06.2017 про винесення окремої ухвали з повідомленням нею Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Податкової міліції та Національної поліції про ознаки порушення законності з боку посадових осіб ТОВ «Полонія» , ТОВ «Транс.Нафта» та ТОВ «Мотор Січ-Ойл» , зокрема порушень ст.ст.92 Податкового кодексу України, ст.ст.212, 358, 366 Кримінального кодексу України, Закону України «Про обіг векселів в Україні» .

Крім того, ліквідатором надано клопотання від 12.06.2017 про витребування у ТОВ «Транс.Нафта» бухгалтерської звітності за 2013 - 2017 роки, довідки про сплату пенсійного збору за придбання АЗС по вул.Українській, 52 в м.Запоріжжі, оригіналу реєстру реєстрації виданих переказних векселів та простих векселів ТОВ «Транс.Нафта» .

Заявником ТОВ «Транс.Нафта» подано клопотання від 09.06.2017 про витребування від ліквідатора ТОВ «Полонія» ОСОБА_1 доказів направлення її запиту № 851 від 26.10.2015 на адресу ТОВ «Полонія» , а саме - оригіналів опису вкладення та квитанції для огляду.

Третьою особою - 1 - ТОВ «Антар-2007» подано клопотання від 09.06.2017 про призначення судової технічної експертизи спірного договору оренди майна з переходом права власності від 01.08.2013 та додаткової угоди від 01.10.2013 до нього, акту приймання-передачі від 10.08.2015, а також угод про вексельні платежі за спірним договором та актів прийому-передачі векселів та доручення проведення експертизи Київському науково-дослідницькому інституту судових експертиз. Підставою того ТОВ «Антар-2007» зазначає наявність з його боку сумнівів у справжності документів, дат їх складання.

Крім того, ТОВ «Антар-2007» подано клопотання про залучення до розгляду заяви в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ «ВПО «Запоріжжя» , м.Запоріжжя, в орендному користуванні якого, за твердженням ТОВ «Антар-2007» , перебуває земельна ділянка під комплексом АЗС по вул.Українській, 52 в м.Запоріжжі.

Шевченківським ВДВС м.Запоріжжя на виконання ухвали суду від 01.06.2017 надані копії матеріалів виконавчого провадження за наказом господарського суду Запорізької області від 15.06.2017 у справі № 908/4828/15 про зобов'язання керівника ТОВ «Полонія» ОСОБА_10 передати ліквідатору ОСОБА_1 бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута - ТОВ «Полонія» .

З черговим відкладенням розгляду заяви вирішення по суті приведених вище клопотань ТОВ «Транс.Нафта» , ліквідатора ТОВ «Полонія» та ТОВ «Антар-2007» також було відкладено на наступне судове засідання.

Ухвалою від 12.06.2017 розгляд заяви було відкладено до 19.06.2017.

ТОВ «Антар-2007» на засідання 19.06.2017 подано уточнене клопотання від 16.06.2017 про призначення та проведення судової експертизи із заявленням, крім заявленого первинно, про проведення експертизи реєстру виданих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» . Запропоновані ТОВ «Антар-2007» питання експерту стосуються абсолютної чи відносної давності виготовлення документів, дат складення документів та нанесення на них рукописних текстів, підписів та печаток.

Також ТОВ «Антар-2007» подано клопотання від 16.06.2017 про витребування від ТОВ «Транс.Нафта» оригіналів спірного договору, додаткової угоди до нього, актів приймання-передачі, угод про вексельні платежі, актів прийому-передачі векселів, реєстру виданих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» .

Крім того, ТОВ «Антар-2007» заявлено клопотання від 16.06.2017 про витребування доказів від ТОВ «Транс.Нафта» , Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та Головного управління статистики у Запорізькій області - звіту про фінансовий стан та звіт про фінансовий результат ТОВ «Транс.Нафта» за 2015 рік з доказами надання цих документів до органу статистики та до податкового органу, крім того від ТОВ «Транс.Нафта» та Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області - податкової декларації ТОВ «Транс.Нафта» з податку на прибуток підприємств за 2015 рік доказами подання, крім того від Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області - інформації про проведення будь-яких перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового валютного та іншого законодавства платниками податків ТОВ «Транс.Нафта» за 2015 рік та документів, що складені за результатами перевірок.

В зв'язку з усними заявленнями представниками учасників спору про необхідність надання додаткових доказів та обґрунтувань на спростування доводів один одного судом в судових засіданнях оголошувалися перерви з 19.06.2017 до 20.06.2017, потім до 21.06.2017, до 22.06.2017.

З поданням додаткових пояснень та заперечень, як письмових, так і усних, учасники спору підтримали свої позиції.

Зокрема, позивач наполягає, що надав вичерпні докази виконання спірного договору та здійснення розрахунків у вексельній формі, а саме документи на підтвердження придбання та оплати бланків простих векселів, підписані сторонами договору угоди про вексельні платежі, акти приймання-передачі векселів, реєстр виданих переказних векселів та простих векселів. Зауважує, що твердження відповідача про неукладеність, нікчемність спірного договору, а також його невиконання ґрунтуються виключно на відсутності у ліквідатора бухгалтерської документації ТОВ «Полонія» , самого договору з додатковими угодами, векселів в зв'язку з непереданням документів колишнім директором ОСОБА_9 і такі твердження не можуть братися до уваги.

Ліквідатор відповідача, в свою чергу, наполягає, що позивачем не надано жодного доказу, відповідно до якого договір може бути визнано дійсним. Так, сторонами не погоджено усіх істотних умов щодо амортизаційних відрахувань, кадастрового номеру земельної ділянки, виконання договору не відбулось, угоди про вексельний платіж не є належним доказом оплати, акт передачі права власності до договору є нікчемним, оскільки його протиправно складено в період наявності податкової застави, ТОВ «Полонія» не ухилялася від нотаріального посвідчення договору і до звернення з позовною заявою до суду ліквідатору не було відомо про існування договору.

Треті особи 1, 2, додатково до раніше наданих заперечень та пояснень, надали пояснення від 22.06.2017 щодо наданого позивачем витягу з реєстру виданих переказних векселів та простих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» . Вважають цей реєстр неналежним доказом, оскільки реєстр не відповідає порядку ведення, встановленого рішенням ДКЦПФР від 03.07.2003 № 296. Зазначають, що зокрема реєстр не містить необхідних відомостей про векселедавця та векселедержателя - їх кодів ЄДРПОУ та місцезнаходження, в реєстрі не зазначені літери серії векселів, що унеможливлює їх ідентифікувати. Представники в судовому засіданні виказали сумнів до особи директора ОСОБА_11, яким засвідчено кількість аркушів у реєстрі.

Позивач надав пояснення від 21.06.2017 з твердженнями про відповідність ведення реєстру виданих векселів встановленим вимогам, додав довідку з ЄДРЮОФОП станом на 13.01.2012, де керівником ТОВ «Транс.Нафта» значиться ОСОБА_11

22.06.2017 судом за результатами вирішення спору прийнято рішення.

Надавши остаточну оцінку заявленим клопотанням, суд дійшов таких висновків.

Клопотання ліквідатора ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали не є підставним та обґрунтованим з огляду на таке.

Ст.90 ГПК України передбачено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Насамперед слід зазначити, що зміст клопотання з положеннями ст.90 ГПК України не узгоджується.

Так, у клопотанні ліквідатор зазначає про порушення законності у діях посадових осіб ТОВ «Полонія» (колишнього керівника ОСОБА_9Ю.), ТОВ «Транс.Нафта» , а також ТОВ «Мотор Січ-Ойл» . Вбачає порушення ст.92 Податкового кодексу України, якою передбачений порядок узгодження операцій із заставленим майном. Також зазначає про незаконні дії, відповідальність за скоєння яких передбачена ст.212 Кримінального кодексу «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)» , ст.358 цього ж Кодексу «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів» та ст.366 Кодексу «Службове підроблення» . Також, вказуючи про порушення сторонами спірного договору встановленого ст.4 Закону України Законом України «Про обіг векселів в Україні» порядку розрахунків зазначає про відповідальність, передбачену ст.13-1 цього Закону за видачу векселя без наявного грошового боргу чи з із зазначенням суми платежу за векселем, що є більшою від суми відповідного зобов'язання.

При цьому ліквідатор просить винести окрему ухвалу, якою повідомити Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, органи Податкової міліції та Національної поліції про порушення законності, але ж окрема ухвала адресується відповідним юридичним особам, у діяльності яких виявлено недоліки.

По суті клопотання є більш заявленням про надіслання повідомлення.

На думку суду, матеріали справи не містять ґрунтовних підстав для направлення повідомлення до слідчих органів чи прокуратури.

Так, на цей час за заявою самого ж ліквідатора ТОВ «Полонія» Шевченківським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування, внесене до ЄРДР 20.08.2016 за № 12016080080003868 за ознаками злочину, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України «Невиконання судового рішення» , а саме ухвали господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 у справі № 908/4828/15 про зобов'язання керівника ТОВ «Полонія» ОСОБА_9 передати ліквідатору ОСОБА_1 бухгалтерську та іншу документацію, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута - ТОВ «Полонія» , що підтверджується поясненнями ліквідатора та відомостями з ЄРДР.

В матеріалах виконавчого провадження № 52106223 з примусового виконання згаданої ухвали на підставі виданого наказу, копії яких надані у справу Шевченківським ВДВС м.Запоріжжя, міститься повідомлення від 18.04.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області про направлення слідчим управлінням ДПС у Запорізькій області до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя кримінальної справи № 471101 за обвинуваченням директора ТОВ «Полонія» ОСОБА_9 у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.212 та ч.2 ст.366 КК України.

Якщо ліквідатор вбачає, крім того, ознаки злочинів, які переслідуються кримінальною відповідальністю за ст.358 КК України, то вона не позбавлена права самостійно звернутися до правоохоронних органів у встановленому порядку з метою проведення ними відповідних слідчих дій.

Направлення в рамках даної справи окремої ухвали Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку прямо суперечить ст.90 ГПК України..

Однак в будь-якому разі застосування положень ст.90 ГПК України являється прерогативою господарського суду, незалежно від заяв, клопотань учасників судового провадження. Заявлення такого клопотання не являється безумовною підставою для направлення окремої ухвали чи повідомлення.

Клопотання ліквідатора щодо винесення окремої ухвали відхилено.

Клопотання ліквідатора щодо витребування від ТОВ «Транс.Нафта» податкової звітності та звітності до Пенсійного фонду суд не знайшов обґрунтованим, необхідність у дослідженні звітності відсутня, враховуючи предмет спору даного судового розгляду. Клопотання про витребування доказів в цій частині відхилено.

З тих же підстав відхилено клопотання ТОВ «Антар-2007» про витребування доказів від ТОВ «Транс.Нафта» , Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області та Головного управління статистики у Запорізькій області.

У залученні за клопотанням ТОВ «Антар-2007» в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за клопотанням ТОВ «ВПО «Запоріжжя» суд підстав не знайшов, оскільки згідно зі ст.377 Цивільного кодексу України в разі переходу прав власності на об'єкт нерухомості до нового власника переходять і відповідні права власності чи користування на земельну ділянку. Ці права підлягають належному оформленню і ініціювання такого оформлення є обов'язком власника. Земельні відносини щодо земельної ділянки під нерухомістю не впливають на спірні відносини щодо наявності права власності на цю нерухомість.

Клопотання ТОВ «Антар-2007» про залучення третьої особи відхилено.

Також суд, враховуючи предмет спору, який стосується переходу прав власності на нерухомість на підставі договору між ТОВ «Полонія» та ТОВ «Транс.Нафта» , та наявні у справі матеріали і пояснення, не знаходить доцільним та необхідним призначення судової технічної експертизи, про що заявило ТОВ «Антар-2007» . Клопотання ґрунтується на припущеннях і таке не слугує ґрунтовною підставою для призначення експертизи, задоволення клопотання призведе лише до безпідставного затягування розгляду та вирішення спору. В даному випадку суд вважає, що необхідність спеціальних знань експерта, якими суд не володіє, відсутня, а питання, що входять до предмету доказування, можливо вирішити без призначення експертизи. Клопотання відхилено.

Клопотання ліквідатора про витребування від ТОВ «Транс.Нафта» оригіналу реєстру реєстрації виданих векселів, а також клопотання ТОВ «Антар-2007» про витребування цього реєстру, а також оригіналів спірного договору, додаткової угоди до нього, актів приймання-передачі, угод про вексельні платежі, актів прийому-передачі векселів, реєстру виданих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» судом враховано. Про обов'язковість надання запитаних документів судом зазначено в засіданнях. Документи були надані представниками ТОВ «Транс.Нафта» для огляду як суду, так і представникам відповідача та третіх осіб. Таким чином стали усунутими підстави цих клопотань та підстави для їх вирішення.

Слід зазначити, що реєстр виданих переказних векселів та простих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» наданий у такому вигляді, що доступними до зору є лише рядки 8, 9 та 10 із записами про передачу векселів по спірному договору, інші записи надійно закриті, але в іншому вигляді, в тому числі і суду, представники ТОВ «Транс.Нафта» надавати реєстр відмовилися, зазначивши про конфіденційність інформації. Тому зауважується, що примусити надати докази суд не вправі. Докази підлягають оцінці у такому вигляді, у якому вони подаються сторонами.

Так само є усунутими підстави клопотання ТОВ «Транс.Нафта» про витребування доказів від ліквідатора ТОВ «Полонія» . Запитані оригінали документів ліквідатором надано у судовому засіданні, ці документи оглянуто представниками ТОВ «Транс.Нафта» та судом.

Надавши остаточну оцінку матеріалам справи, поясненням учасників спору, суд не знайшов підстав для задоволення заяви ТОВ «Транс.Нафта» про визнання договору дійсним та визнання права власності з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи між відповідачем - ТОВ «Полонія» , як орендодавцем, та позивачем - ТОВ «Транс.Нафта» , як орендарем, укладено договір оренди майна з переходом права власності б/н від 01.08.2013 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування майно, що визначене у цьому Договорі, яке належить орендодавцю на праві власності на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.10.2009 у справі № 2-3340-2009, з наступним переходом права власності на майно до орендаря, а орендар зобов'язується прийняти майно у строкове платне користування, а згодом у власність, а також сплачувати орендодавцеві плату, що складається з орендної плати та відрахування частини вартості майна (плата за майно), відповідно до Додатку 1.

Відповідно до п.1.2 Договору майно яке передається в оренду, а згодом у власність, складається з будівлі операторської АЗС; навіс; склад; бензозаправлювальна колонка - 2 шт; ємність ПММ - 2 шт.; паркан - 2 шт.; цоколь паркана; замощення - 2 шт., та розташовано за адресою м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52.

Пунктом 1.3 Договору спочатку було узгоджено, що ціна Договору складає 195813,49 грн..

Згідно п.3.1 Договору строк оренди було визначено у 2 роки 5 місяців з моменту прийняття майна та підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2. Договору розрахунковий період за Договором починається в перший місяць останнього календарного року дії Договору. Орендар зобов'язується сплатити плату за Договором у строки, передбачені Додатком 1, що є невід'ємною частиною даного Договору, виходячи із місячного платежу в розмірі 6 900 грн., який складається з 1000 грн. орендної плати та 5900 грн. плати за майно.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що плата за Договором сплачується в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Орендодавця. За домовленістю сторін допускаються інші форми розрахунків, які не заборонені законодавством України, в тому числі векселями.

Згідно п.7.1 Договору майно, що орендується, переходить у власність орендаря по закінченню дії Договору, за умови повної виплати ціни договору, передбаченої п.1.3 Договору.

Відповідно до п.п.7.2, 7.3 Договору перехід права власності на майно від орендодавця до орендаря оформлюється шляхом складання (підписання та скріплення печатками) сторонами відповідного акта, з подальшою державною реєстрацією переходу права власності у відповідних органах. Договір купівлі-продажу майна укладається на вимогу орендодавця.

Згідно з актом приймання-передачі майна до договору оренди з переходом права власності від 01.08.2013 до Договору орендодавець - відповідач передав, а орендар - позивач прийняв визначене Договором майно по вул.Українська, 52 в м.Запоріжжі у строкове платне користування.

Додатковою угодою від 01.10.2013 до Договору було внесено зміни до Договору, зокрема п.1.3. Договору викладено в наступній редакції: «Ціна договору складає 191813,49 грн.» , п.7.1 Договору викладено в наступній редакції: «ОСОБА_4, що орендується, переходить у власність орендаря за умови виплати не менше 90 відсотків ціни договору, передбаченої п.1.3. Договору. Залишок ціни договору повинен бути сплачений відповідно до п.4.3 Договору не пізніше 31.12.2015р.» .

В зв'язку з внесенням змін Додаток № 1 до Договору «Графік внесення платежів» також узгоджено у новій редакції, виходячи з нової суми Договору.

У відповідності до положень ст. 628 Цивільного кодексу України (ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Зі змісту спірного Договору слідує, що за своєю правовою природою він є змішаним, оскільки містить в собі ознаки як договору оренди, так і договору купівлі-продажу.

Сама по собі оренда не може тягти набуття права власності.

За положеннями ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

До договорів оренди та купівлі-продажу нерухомості законом встановлені вимоги щодо форми їх укладення.

Так, ст.793 ЦК України встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відтак, договірні орендні правовідносини сторін Договору не підлягали нотаріальному посвідченню, оскільки майно передавалося в оренду на строк менший ніж три року.

Водночас, підлягали обов'язковому нотаріальному посвідченню (без подальшої державної реєстрації) договірні відносини в частині купівлі-продажу, як підстави набуття права власності на майно.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Таким чином, момент вчинення договору купівлі-продажу пов'язаний з нотаріальним посвідченням

Спірний змішаний Договір в нотаріальному порядку не посвідчений.

Згідно з ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Разом з тим, за певних обставин, на випадок недодержання сторонами обов'язкової для певного роду правочинів нотаріальної форми посвідчення ч.2 ст.220 ЦК України передбачено, що в разі якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним і у такому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Ліквідатор відповідача, треті особи вважають, що Договір є неукладеним, оскільки його сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов, а саме - в Договорі відсутній кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований об'єкт Договору. Зазначають, що взагалі об'єкт Договору розташований на земельній ділянці площею 2,38 га (кадастровий номер 2310100000:01:006:0018), яка перебуває в орендному користуванні у ТОВ «ВПО Запоріжжя» на підставі договору оренди землі від 20.06.2006 і ні позивач, ні ТОВ «Полонія» не зверталися за виділом земельної ділянки та/або за наданням інформації та документів, необхідних для оформлення Договору, а відтак, в зв'язку з неукладеністю Договору за відсутності необхідних істотних умов не можна вести мову про застосування ст.220 ЦК України та визнання Договору дійсним.

Заявляючи про таке, ліквідатор відповідача, треті особи посилаються на ст.377 ЦК України, ст.120 Земельного кодексу України.

Не заперечується, що у відповідності до ч.2 ст.377 ЦК України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно зі ст.120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Водночас, за положеннями ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). При цьому ця ж норма містить застереження про те, що в разі якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Висновками Верховного суду України, викладеними в постанові від 23.09.2015 по справі № 914/2846/14 підкріплено, що системний аналіз норм матеріального права, які щойно приведені, дає підстави для висновку, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення, а не за наслідками виконання його сторонами.

У відповідності до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

П.2.2 Договору встановлено, що передача майна оформлюється актом приймання-передачі, підписаним з обох сторін.

Згідно з актом приймання-передачі майна від 01.08.2013 до Договору, визначене Договором майно було передано у користування.

Згідно з платіжним дорученням № 128 від 11.12.2015 позивач в рахунок оплати платежу згідно з Договором та Додатком 1 до нього сплатив відповідачу 2613,49 грн.

Слід визнати, що виходячи зі змісту Договору виконання елементів оренди на визначених Договором умовах є первинним, ці елементи передують настанню відносин купівлі-продажу. У договорах оренди майна кадастровий номер земельної ділянки закон обов'язковою істотною умовою не визначає.

Настання ж відносин щодо купівлі-продажу та переходу права власності, до яких вимагається зазначення кадастрового номеру земельної ділянки, за умовами Договору пов'язано із сплатою платежів згідно з Додатком № 1 до Договору. До того ж, Договір передбачає можливість укладення окремого договору купівлі-продажу майна (п.7.2 Договору). Строк дії Договору визначено не конкретним строком чи періодом, а до моменту повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Несвоєчасність, невжиття відповідних заходів до оформлення (переоформлення) земельних відносин, неналежність та недобросовісність в тому не тягне визнання договорів неукладеними.

Що стосується відсутності в Договорі домовленості щодо амортизаційних відрахувань, та також не заперечується, що ст.284 Господарського кодексу України порядок використання амортизаційних відрахувань відносить до істотних умов договору оренди.

Але, знов таки, як вже зазначалося, відбулося часткове виконання Договору.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання Договору неукладеним по заявлених третіми особами та ліквідатором відповідача мотивах.

Судом не заперечується право позивача на звернення до суду з метою реалізації ч.2 ст.220 ЦК України.

Але для визнання договору дійсним мають бути наявними встановлені для того законом підстави.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» підкріплено, що при розгляді справ про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню дійсним необхідно з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи не втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених ст.218 (Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину) та ст.220 ЦК України.

Ст.220 ЦК України визначає передумовою визнання договору дійсним домовленість щодо усіх істотних умов, факт повного чи часткового виконання договору та ухилення сторони договору від нотаріального посвідчення.

Вказані факти мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

За приписами ст.ст.33 - 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В Договорі, крім безготівкової форми розрахунків, сторони передбачили можливість за домовленістю розрахунків в іншій формі, які не заборонені законодавством України, в тому числі розрахунки векселями (п.4.3 Договору).

За твердженням позивача сплата 90% суми платежів за Договором здійснена в ним згідно з узгодженим Договором графіком платежів шляхом видачі ТОВ «Полонія» простих векселів:

- у січні 2015 року сплачено 134016,66 грн., з яких 17 000.00 грн. - сума орендної плати, 117 016,66 грн. - сума погашення частини вартості майна,

- у квітні 2015 року сплачено 31533,34 грн., з яких 4000,00 грн. - сума орендної плати, 27533,34 грн. - сума погашення частини вартості майна,

- у липні 2015 року сплачено 23650,00 грн., з яких 3000,00 грн. - сума орендної плати, 20650,00 грн. - сума погашення частини вартості майна,

а у грудні 2015 року за платіжним дорученням № 128 від 11.12.2015 сплачено залишок заборгованості в розмірі 2613,49 грн., з яких 322,00 грн. сума орендної плати та 2291,49 грн. сума погашення частини вартості майна і з цим грошові зобов'язання за Договором з боку позивача виконані в повному обсязі.

Позивач надав картку рахунку ЗОД АТ «ОСОБА_12 ОСОБА_7» № 6852 за березень 2012 року по ТОВ «Транс.Нафта» , виписки по рахунку ТОВ «Транс.Нафта» в ПАТ «ОСОБА_12 ОСОБА_7» , м.Київ за 01.03.2012, видатковий позабалансовий ордер № 9820/689/58587 від 01.03.2012, накладну від 20.02.2012 як на підтвердження придбання бланків простих векселів та їх оплати.

Крім того, позивачем надані довідки Базового відділення м.Запоріжжя АТ «ОСОБА_12 ОСОБА_7» від 11.01.2017 та від 20.01.2017 про те, що ТОВ «Транс.Нафта» були отримані бланки простих векселів у кількості 30 штук за номерами АА 2330271 - 2330300 в Запорізькій ОД АТ «ОСОБА_12 ОСОБА_7» та про те, що кошти за 30 бланків простих векселів в сумі 450,00 грн. та державне мито за бланки векселів в сумі 51,00 грн. були сплачені ТОВ «Транс.Нафта» з поточного рахунку в АТ «ОСОБА_12 ОСОБА_7» .

Як на підтвердження здійснення платежів за Договором у вексельній формі позивач надав додаткові угоди до Договору - угоди про вексельний платіж № 1 від 30.01.2015, № 2 від 30.04.2015 та № 3 від 31.07.2015, акти прийому-передачі векселів № 1 від 30.01.2015, № 2 від 30.04.2015 та № 3 від 31.07.2015, платіжне доручення № 128 від 11.12.2015, а також реєстр виданих переказних векселів та простих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» .

Позивач стверджує про вичерпність наданим ним доказів на підтвердження оплати.

Згідно з ч.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» в редакції на час спірних відносин видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

У згаданих вище угодах про вексельний платіж та актах прийому-передачі векселів зазначено про домовленість та передачу ТОВ «Полонія» на користь ТОВ «Транс.Нафта» в рахунок платежів за Договором простого векселя серії АА № 2330281 від 30.01.2015 на суму 134016,66 грн. зі строком платежу «за пред'явленням» , але не раніше 30.01.2020, простого векселя серії АА № 2330282 від 30.04.2015 на суму 31533,34 грн. зі строком платежу «за пред'явленням» , але не раніше 30.04.2020 та простого векселя серії АА № 2330283 від 31.07.2015 на суму 23650,00 грн. зі строком платежу «за пред'явленням» , але не раніше 31.07.2020.

У витягу з реєстру виданих переказних векселів та простих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» містяться записи про передачу вказаних векселів.

Самі векселі чи їх копії суду не представлені. Позивач це пояснює передачею векселів відповідачу-2 та відсутністю в нього копій.

Судом зазначається, що вірності ведення позивачем реєстру виданих переказних векселів та простих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» , на чому наголошують треті особи, судом не надається. В даному випадку це на вирішення спору не впливає.

Розглядаючи спори, пов'язані з обігом векселів, необхідно перевіряти, чи відповідає документ формальним вимогам, що дозволяють розглядати його як цінний папір (вексель).

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Виходячи з цього визначення здійснення або передача посвідчених цінним папером прав можливі тільки за умови його пред'явлення.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» і ст. 14 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Перелік обов'язкових реквізитів для переказного векселя наведено у ст. 1, а простого - у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2-4 ст. 2, абзацах 2-4 ст. 76 Уніфікованого закону. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили.

При вирішення питання про наявність вексельних зобов'язань необхідно також перевірити додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою. За відсутності зазначених реквізитів підпису юридичної особи останній теж слід вважати відсутнім, а сам вексель - таким, що виданий з дефектом форми і не має вексельної сили (ст. 2 Уніфікованого закону).

На необхідність такого, як приведено, дослідження при розгляді судами справ, пов'язаними з вексельними розрахунками, вказано Верховним Судом України в Постанові Пленуму від 08.06.2007 № 5 «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» .

Непредставлення векселів чи їх належно засвідчених копій виключає можливість надання їм відповідної оцінки судом.

Надані позивачем угоди про вексельний платіж, акти приймання-передачі векселів, реєстр переказних векселів та простих векселів по ТОВ «Транс.Нафта» не є належними доказами, з яких можливо встановити факт додержання чи недодержання передбачених законом вимог при оформленні самих векселів.

Таким чином, матеріали справи не містять належних у розумінні ст.34 ГПК України доказів розрахунків та оплати вартості майна в розмірі, що надає позивачу за умовами Договору право на отримання майна у власність.

За приписами ст.33 ГПК України обов'язок доказування покладено на сторони.

За ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Суд встановлювати місцезнаходження векселів не має.

Недбалість у господарській діяльності не виправдовує неподання доказів та не звільнює від такого.

Позивачем також як на підтвердження виконання Договору надано підписаний обома сторонами Договору акт приймання-передачі майна у власність від 10.08.2015 до Договору, за змістом якого орендодавець - ТОВ «Полонія» передає, а орендар - ТОВ «Транс.Нафта» бере у власність майно, що є предметом Договору, згідно умов цього Договору.

Цей акт оцінюється судом критично з огляду на таке.

Як слідує із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 27.10.2015 будівля операторської АЗС літ. Я, навес літ. Ж2, які належать на праві власності ТОВ «Полонія» знаходяться в податковій заставі з 12.05.2015 на підставі рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області про опис майна у податкову заставу №3718/10/08-30-25-020 від 12.02.2014.

Згідно з отриманою судом при підготовці справи до розгляду інформаційною довідкою від 24.04.2017 та матеріалами справи обтяження припинено 21.06.2016 в рамках процедур банкрутства.

Відтак, на час складання акту приймання-передачі, рівно як і на час виникнення спірних відносин (позов до суду ТОВ «Транс.Нафта» подано 30.03.2016) щодо спірного майна існувало обтяження у вигляді податкової застави, що позбавляло здійснити нотаріальне посвідчення спірного договору, виходячи з положень ст.657 ЦК України.

Але не зважаючи на заборону на відчуження складено та підписано акт приймання-передачі майна у власність.

За твердженням позивача на відчуження майна мала мовчазна згода контролюючого органу.

Ст.92 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Позивачем у справу надано ксерокопію звернення ТОВ «Полонія» (вих.№ 4 від 31.07.2015) до ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, яке містить прохання надати згоду на відчуження майна, визначеного Договором, з посиланням на те, що момент переходу права власності до ТОВ «Полонія» є таким, що відбувся.

По-перше, вказаний доказ не є належним та допустимим, оскільки ксерокопія листа будь-як не засвідчена.

Але в будь-якому разі ліквідатором ТОВ «Полонія» надано адресований на її звернення лист відділення у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (вих..№ 96/8-30-1200 від 23.05.2017), де зазначається про відсутність інформації відносно погодження ТОВ «Полонія» переходу до ТОВ «Транс.Нафта» прав власності на АЗС по вул..Українській, 52 в м.Запоріжжі.

Твердження про погодження відчуження спростовується матеріалами справи.

Складання та підписання акту передачі майна у власність на підставі Договору, який в частині купівлі-продажу та переходу прав власності не набрав чинності через недодержання нотаріальної форми посвідчення тягне нікчемність такого акту.

Таким чином, доказів виконання Договору в частині його елементів купівлі-продажу та доказів настання у позивача прав на набуття права власності на умовах Договору матеріали справи не містять.

Щодо тверджень позивача про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення Договору судом зазначається наступне.

Позивач як на підтвердження звернення до відповідача з пропозицією нотаріально посвідчити Договір представив адресовану керівнику ТОВ «Полонія» за адресою: м.Запоріжжя, вул.Омельченка, 9/33 телеграму від 14.01.2017 з проханням протягом трьох робочих днів робочих днів з'явитися керівника чи уповноваженої особи за адресою: м.Запоріжжя, вул.Іванова, 105 для проведення дій щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації переходу права власності.

Телеграма відповідачем не отримана, що підтверджується довідкою-повідомленням ЗФ ЦКП «Укртелеком» , де зазначено, що квартира закрита і за сповіщенням адресат за телеграмою не з'являється, а також поясненнями ліквідатора.

Ліквідатор висловлює незрозумілість у пропозиції з'явитися за вказаною у телеграмі адресою, за якою розташована АЗС, але суд знаходить, що це не має значення.

Суд звертає увагу на таке.

Позов про визнання Договору дійсним позивач подав 30.03.2016, при цьому ним самим стверджується, що право на отримання майна у власність виникло в нього 31.07.2015 - після слати 90% суми Договору шляхом видачі останнього векселя, тобто позов подано за спливом 8 місяців після настання моменту, з яким позивач пов'язує перехід права власності.

Телеграму від 14.01.2017, як доказ звернення з відповідною вимогою до відповідача та ухилення відповідача від нотаріального посвідчення Договору, позивач подав лише на новому розгляді заяви.

Телеграма є єдиним доказом, наданим позивачем на підтвердження ухилення позивача від посвідчення Договору. Інші докази на підтвердження того у справі відсутні.

Також зауважується й на тому, що постановою господарського суду Запорізької області від 16.12.2015 у справі № 908/4828/15 ТОВ «Полонія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

Вже після цієї події, але не одразу після отримання, за твердженням позивача, права на майно позивач став вживати заходів до посвідчення Договору.

Але ж у відповідності до ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Тобто підприємство-банкрут, а також його майно опиняються в іншому правовому режимі.

В в'язку з таким суд не знаходить підстав вважати належно доведеним ухилення відповідача від нотаріального посвідчення Договору.

За таких викладених вище обставин у їх сукупності слід визнати, що наданими у справу матеріалами не підтверджується наявність обставин та передумов, за яких можливе застосування до відносин ст.220 ЦК України.

В задоволенні заяви в частині вимоги про визнання Договору дійсним відмовляється.

Ст.392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою

Відтак, заявити вимоги про витребування власного майна від інших осіб, вимоги про визнання права власності, яке не знається іншими особами, може виключно власник майна.

В матеріалах справи відсутні докази набуття позивачем права власності на майно за спірним Договором, тому за вимогою про визнання права власності також відмовляється.

Вище зазначалося, що ліквідатором подано клопотання про застосування судом положень ст.83 ГПК України. Ліквідатор просить вийти за межі позовних вимог та визнати угоди про вексельний платіж - додаткові угоди до договору оренди майна з переходом права власності від 01.08.2013, підписані ТОВ «Полонія» та ТОВ «Транс.Нафта» , № 1 від 30.01.2015, № 2 від 30.04.2015, № 3 від 31.07.2015 недійсними. Клопотання було прийнято до розгляду.

За результатами вирішення клопотання по суті, судом клопотання відхилено.

Згідно з 1, 2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, а також виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Відтак, вихід за межі позовних вимог можливий за клопотанням позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору, до кола яких ліквідатор за процесуальним статусом у даному спорі не відноситься.

Підстав для визнання угод про вексельний платіж - додатків до Договору, з яким пов'язаний спір, за власною ініціативою суд не вбачає.

Ліквідатор в межах наданих повноважень не позбавлений права звернутися за захистом прав підприємства-банкрута у встановленому порядку самостійно.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.2, 9, 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ, ст. ст. 4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ТОВ «Транс.Нафта» про визнання договору оренди майна з переходом права власності від 01.08.2013 між ТОВ «Полонія» та ТОВ «Транс.Нафта» дійсним та визнання права власності на майно відмовити.

Копії даної ухвали направити: ТОВ «Транс.Нафта» ; ТОВ «Полонія» , ТОВ «Антар-2007» , ліквідатору ТОВ «Полонія» - арбітражному керуючому ОСОБА_1 (69063, м.Запоріжжя, а/с 543), ТОВ «Промнафтохім» , Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд. 14). .

Суддя Р.А.Ніколаєнко