ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" червня 2017 р.Справа № 916/869/17
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Г.С. Граматик
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 108593,22 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 5853/2013 від 30.10.2013 р. в загальній сумі 108593,22 грн., що утворилась за період з 01.03.2014 р. по 13.04.2014 р. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
30 жовтня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» (орендар) укладений договір оренди № 5853/2013 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частини нежитлових вбудованих приміщень будівлі громадсько-торгівельного комплексу з приміським вокзалом та конкорсом для приміських пасажирів (реєстровий номер 01074957.148.ВПСДИИ001) загальною площею 1496,46 кв.м, у тому числі: на першому поверсі - 282,18 кв.м, на другому поверсі - 676,05 кв.м, на третьому поверсі - 538,23 кв.м, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Сіверська, 4а, що перебуває на балансі вокзалу Донецьк ДП „Донецька залізниця» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком станом на 30.04.2013 р. і становить за незалежною оцінкою 22752462,16 грн.
Пунктом 10.1 договору оренди встановлено, що даний договір укладено строком на 2 роки 360 днів, що діє з 30.10.2013 р. по 24.10.2016 р. включно.
Пунктами 3.1, 3.6 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та перераховується орендарем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % та 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Крім того, як вказує позивач, відповідач взяв на себе зобов'язання, що у разі припинення (розірвання) договору оренди він сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно (п. 3.11 договору).
Крім того, згідно п. 5.11 договору оренди орендар зобов'язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Як зазначає позивач, внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів, у 2014 році прокурором м. Донецька в інтересах держави в особі Регіонального відділення до господарського суду Одеської області було подано позов до ТОВ «ІМ-Мобілія» щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 434601,55 грн., пені у сумі 2469,21 грн. за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року включно, розірвання договору оренди від 30 жовтня 2013 року № 5853/2013, зобов'язання орендаря повернути державне майно з оренди по акту приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 по справі № 916/1698/14 позовні вимоги прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Регіональне відділення були задоволені у повному обсязі, стягнута з ТОВ «ІМ-Мобілія» заборгованість з орендної плати у сумі 434601,55 грн., пеня у сумі 2469,21 грн. за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року включно, розірвано договір оренди від 30 жовтня 2013 року № 5853/2013, зобов'язано орендаря повернути державне майно з оренди по акту приймання-передачі. Вказане судове рішення набрало законної чинності 21 липня 2014 року в силу приписів ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Наразі позивач вказує, що на теперішній час рішення господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 року по справі № 916/1698/14 не виконано.
Так, позивач зазначає, що вищевказані зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач всупереч приписів ч. 3 ст.18, ч. 1 ст. 19 Закону про оренду, п. 5.4 договору оренди й надалі належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01 березня 2014 року по 13 квітня 2014 року включно у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 108593,22 грн.
Як вказує позивач, листом № 11-05-00811 від 15 лютого 2017 року Регіональне відділення повідомило орендаря про негайне виконання рішення господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 року по справі № 916/1698/14, а також щодо погашення в тижневий термін заборгованості з орендної плати за період з березня 2014 року по 13 квітня 2014 року включно у сумі 108593,22 грн. Про відправлення Регіональним відділенням листа № 11-05-00811 від 15 лютого 2017 року до відповідача свідчить копія поштової квитанції про направлення листа Регіонального відділення із списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.
Проте, як зазначає позивач, станом на момент подання позову відповіді від відповідача не отримано, заборгованість залишається несплаченою.
Поряд з вказаним позивач зауважив, що 15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . До набрання чинності законом України № 1365-VІІІ від 17.05.2016 р. про внесення змін до Закону про тимчасові заходи, тобто до 07.06.2016 р. включно, статтею 7 Закону про тимчасові заходи було передбачено, що на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, скасовується.
Згідно зі статтею 1 Закону про тимчасові заходи, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
В абзаці другому статті 1 Закону про тимчасові заходи визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275 було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Краматорськ.
Таким чином, з урахуванням приписів Закону про тимчасові заходи (в редакції Закону, яка діяла до набрання чинності Законом України № 1365-VIII від 17.05.2016 р.) заборгованість ТОВ ІМ-Мобілія перед державним бюджетом становить 108593,22 грн., яка нарахована Регіональним відділенням за період, який не охоплюється проведенням антитерористичної операції, тобто до 13 квітня 2014 року включно, що підтверджується актом звірки надходжень орендної плати та розгорнутим розрахунком боргу за договором оренди № 5910/2013 від 06.12.2013 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.04.2017 р. позовну заяву РВ Фонду державного майна України по Донецькій області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/869/17, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.
В ході розгляду справи судом було з'ясовано, що в позовній заяві позивачем помилково вказано про існування у відповідача боргу за іншим договором № 5910/2013 від 06.12.2013 р. Наразі в судовому засіданні представник позивача уточнив, що у відповідача існує заборгованість за договором оренди від 30.10.2013 р. № 5853/2013, копія якого додана до позову.
07.06.2017 р. від позивача поштою надійшли до суду пояснення до розгорнутого розрахунку боргу за договором оренди від 30.10.2013 р. № 5853/2013 (а.с. 50-52). Зокрема, позивач зазначає, що згідно з п. 3.1 договору оренди від 30.10.2013 р. № 5853/2013 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2013 р. - 305502,79 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень 2013 р. Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розмішується на веб-сайті Фонду державного майна України. Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець, періоду, за який здійснюється платіж. Так, позивач вказує, що борг з орендної плати ТОВ ІМ-Мобілія у сумі 108593,22 грн. складається з наступних періодів: частина березня 2014 р.- 8887,59 грн., за 13 днів квітня 2014 р. - 99705,63 грн. Позивач зазначає, що сума боргу була розрахована наступним чином. Орендна плата з відповідними індексами інфляції за березень 2014 р. становить 222739,54 грн. (це 70% суми орендної плати, яка перераховується до державного бюджету). Відповідно до п. 3.10 договору зобов'язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в рахунок орендної плати за останній місяць (останні місяці) оренди. Як вказує позивач, сума завдатку в розмірі 213851,95 грн. була сплачена орендарем 10 січня 2014 року, що вбачається з витягу з виписок Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області. Таким чином, як зазначає позивач, залишок боргу за березень 2014 р. складає 8887,59 грн. (222739,54 грн. (орендна плата нарахована за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. включно) - 213851,95 грн. (сплачена орендарем сума завдатку). Щодо орендної плати за квітень 2014 р. позивач вказує, що її розраховано відповідно до умов договору оренди та вимог чинного законодавства, за наступною формулою: Y = X х Індекс інфляції, де Y - орендна плата за квітень 2014 р., X - орендна плата за березень 2014 р. Так, 222739,54 грн. х 1,033 = 230089,94 грн., де 222739,54 грн. - орендна плата за березень 2014 р., 1,033 - індекс інфляції за квітень 2014 р. Наразі позивач вказує, що орендну плату у квітні розраховано за період з 01.04.2014 р. по 13.04.2014 р. включно за наступною формулою: Z = X (орендна плата за квітень 2014 р.) / 30 (кількість днів у квітні) х 13 (кількість днів у періоді), що складає 99705,63 грн. (230089,94 грн. / 30 х 13). При цьому позивач стверджує, що після 10 січня 2014 р. коштів до державного бюджету від орендаря - ТОВ ІМ-Мобілія за оренду відповідно до договору оренди від 30.10.2013 р. № 5853/2013 не надходило.
Також 12.06.2017 р. від позивача до суду надійшли пояснення (а.с. 54-55), в яких позивачем наведено обставини стосовно стягнення боргу з урахуванням наявності судового рішення від 08 липня 2014 року по справі № 916/1698/14, яке в силу приписів ст.ст. 85, 93 Господарського процесуального кодексу України набрало законної сили. Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до п. 3.11 договору оренди № 5853/2013 від 30 жовтня 2013 року орендар сплачує орендарю плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Позивач зазначає, що договір оренди № 5853/2013 було розірвано вказаним рішенням господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 року по справі № 916/1698/14. Наказ господарського суду Одеської області від 21.07.2014 р. у справі № 916/1698/14 вдруге знаходиться на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції м. Одеса. Відтак, позивач стверджує, що на теперішній час рішення господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 року по справі № 916/1698/14 не виконано. Як зазначає позивач, свої зобов'язання щодо сплати орендної плати до дня повернення майна за актом приймання-передачі, передбачені п. 3.11 договору відповідач не виконав, орендоване майно (частину нежитлових вбудованих приміщень будівлі громадсько-торгівельного комплексу з приміським вокзалом та конкурсом для приміських пасажирів (реєстровий номер 01074957.148.ВПСДИИ00Г) загальною площею 1496,46 кв.м, у тому числі: на першому поверсі - 282,18 кв.м, на другому поверсі - 676,05 кв.м, на третьому поверсі - 538,23 кв.м, вартістю 22752462,16 грн., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Сіверська, 4а, балансоутримувачу - ДП Донецька залізниця (на час постановлення рішення, після реорганізації регіональна філія Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця ) не повернув. За таких підстав, позивач стверджує, що нарахована орендодавцем заборгованість у сумі 108593,22 грн. стягується до Державного бюджету внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених п. 3.11 договору оренди № 5853/2013 від 30 жовтня 2013 року.
Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, згідно поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи, надіслані судом копії ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернуті до суду з посиланням на закінчення терміну зберігання згідно довідки Укрпошти ф.20.
Як передбачено приписами ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .
Так, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Крім того, у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 зазначено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув» , «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Крім того, як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
30 жовтня 2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» (орендар) укладений договір оренди № 5853/2013 нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно з п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частини нежитлових вбудованих приміщень будівлі громадсько-торгівельного комплексу з приміським вокзалом та конкорсом для приміських пасажирів (реєстровий номер 01074957.148.ВПСДИИ001) загальною площею 1496,46 кв.м, у тому числі: на першому поверсі - 282,18 кв.м, на другому поверсі - 676,05 кв.м, на третьому поверсі - 538,23 кв.м, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Сіверська, 4а, що перебуває на балансі вокзалу Донецьк ДП „Донецька залізниця» (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком станом на 30.04.2013 р. і становить за незалежною оцінкою 22752462,16 грн.
Згідно п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення технологічних та допоміжних приміщень по обробці продовольчих товарів загальною площею 198,65 кв.м - на І поверсі; офісних приміщень загальною площею 79,53 кв.м - на І поверсі; торговельних об'єктів з продажу непродовольчих товарів загальною площею 591,16 кв.м, у тому числі: на II поверсі - 419,35 кв.м, на III поверсі - 171,81 кв.м; кафе, які здійснюють продаж товарів підакцизної групи (слабоалкогольні напої та тютюнові вироби) загальною площею 600,12 кв.м, у тому числі: на ІІ поверсі - 248,7 кв.м, на III поверсі - 351,42 кв.м; торговельних автоматів, що відпускають продовольчі товари загальною площею 12,0 кв.м, у тому числі: на І поверсі - 4,0 кв.м, на II поверсі - 4,0 кв.м, на III поверсі - 4,0 кв.м; торговельних об'єктів з продажу книг, газет та журналів, виданих іноземними мовами загальною площею 9,0 кв.м, у тому числі: на ІІ поверсі - 4,0 кв.м, на ІП поверсі - 5,0 кв.м; суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення загальною площею 6,0 кв.м - на III поверсі.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати, підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
За умовами п. 3.1 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку вересень 2013 р. 305502,79 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди - жовтень 2013 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень 2013 р.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Згідно п. 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Відповідно до п. 3.4 договору у разі користування Майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
За умовами п. 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Пунктом 3.6 договору встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Згідно п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.
У відповідності з п. 5.11 договору орендар зобов'язаний щомісяця до 15 числа надавати балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок балансоутримувача). На вимогу орендодавця орендар має проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
За умовами п. 9.2 договору орендодавець не відповідає за зобов'язаннями орендаря. Орендар не відповідає за зобов'язаннями орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором. Орендар відповідає за своїми зобов'язаннями і за зобов'язаннями, за якими він є правонаступником, виключно власним майном. Стягнення за цими зобов'язаннями не може бути звернене на орендоване державне майно.
Згідно п. 9.3 договору спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що даний договір укладено строком на 2 роки 360 днів, що діє з 30.10.2013 р. по 24.10.2016 р. включно.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
Ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2013 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» (орендар) склали акт приймання-передавання об'єкту оренди (а.с. 16), відповідно до якого на виконання умов вищевказаного договору оренди від 30.10.2013 р. відповідачу було фактично передано в оренду частину нежитлових вбудованих приміщень будівлі громадсько-торгівельного комплексу з приміським вокзалом та конкорсом для приміських пасажирів (реєстровий номер 01074957.148.ВПСДИИ001) загальною площею 1496,46 кв.м, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Сіверська, 4а.
Внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів у 2014 році прокурором м. Донецька в інтересах держави в особі Регіонального відділення до господарського суду Одеської області було подано позов до ТОВ «ІМ-Мобілія» щодо стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 434601,55 грн., пені у сумі 2469,21 грн. за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року включно, розірвання договору оренди від 30 жовтня 2013 року № 5853/2013, зобов'язання орендаря повернути державне майно з оренди по акту приймання-передачі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 по справі № 916/1698/14 позовні вимоги прокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Регіональне відділення були задоволені у повному обсязі, стягнуто з ТОВ «ІМ-Мобілія» заборгованість з орендної плати у сумі 434601,55 грн., пеня у сумі 2469,21 грн. за період з грудня 2013 року по лютий 2014 року включно, розірвано договір оренди від 30 жовтня 2013 року № 5853/2013, зобов'язано ТОВ «ІМ-Мобілія» (орендаря) повернути державне майно з оренди по акту приймання-передачі.
21 липня 2014 р. господарським судом Одеської області на виконання вказаного рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/1698/14 видано наказ про його примусове виконання щодо стягнення з ТОВ «ІМ-Мобілія» заборгованості з орендної плати в сумі 434601,55 грн. та пені в сумі 2469,21 грн., всього 437070,76 грн. на користь державного бюджету; розірвання договору оренди № 5853/2013 від 30.10.2013 р., зобов'язання ТОВ „ІМ-Мобілія» повернути балансоутримувачу - ДП „Донецька залізниця» за актом приймання-передачі державне майно - частину нежитлових вбудованих приміщень будівлі громадсько-торгівельного комплексу з приміським вокзалом та конкорсом для приміських пасажирів (реєстровий номер 01074957.148.ВПСДИИ00Г) загальною площею 1496,46 кв.м, у тому числі: на першому поверсі - 282,18 кв.м, на другому поверсі - 676,05 кв.м, на третьому поверсі - 538,23 кв.м, вартістю 22752462,16 грн., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Сіверська, 4а; стягнення з ТОВ „ІМ-Мобілія» на користь державного бюджету судовий збір в сумі 11177,42 грн.
Як зазначає позивач, наказ господарського суду Одеської області від 21.07.2014 р. у справі № 916/1698/14 вдруге знаходиться на виконанні Київського відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції м. Одеса.
Між тим за ствердженнями позивача, на теперішній час рішення господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 року по справі № 916/1698/14 не виконано, свої зобов'язання щодо сплати орендної плати до дня повернення майна за актом приймання-передачі, передбачені п. 3.11 договору відповідач не виконав, орендоване майно (частину нежитлових вбудованих приміщень будівлі громадсько-торгівельного комплексу з приміським вокзалом та конкорсом для приміських пасажирів (реєстровий номер 01074957.148.ВПСДИИ00Г) загальною площею 1496,46 кв.м, у тому числі: на першому поверсі - 282,18 кв.м, на другому поверсі - 676,05 кв.м, на третьому поверсі - 538,23 кв.м, вартістю 22752462,16 грн., які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Сіверська, 4а, балансоутримувачу - ДП Донецька залізниця (на час постановлення рішення, після реорганізації регіональна філія Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця ) не повернув.
Наразі, як з'ясовано судом, зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач всупереч приписів ч. 3 ст.18, ч. 1 ст. 19 Закону про оренду, п. 5.4 договору оренди належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01 березня 2014 року по 13 квітня 2014 року включно у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 108593,22 грн.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що Регіональним відділенням згідно листа № 11-05-00811 від 15 лютого 2017 року відповідач як орендар повідомлявся про негайне виконання рішення господарського суду Одеської області від 08 липня 2014 року по справі № 916/1698/14, а також щодо погашення в тижневий термін заборгованості з орендної плати за період з березня 2014 року по 13 квітня 2014 року включно у сумі 108593,22 грн. Направлення Регіональним відділенням вказаного листа № 11-05-00811 від 15 лютого 2017 року на адресу відповідача підтверджується копією поштової квитанції із списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.
Проте, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.
Поряд із тим суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем орендної плати за спірний період з огляду на те, що Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набрав чинності 15 жовтня 2014 року. До набрання чинності законом України № 1365-VІІІ від 17.05.2016 р. про внесення змін до Закону про тимчасові заходи, тобто до 07.06.2016 р. включно, статтею 7 Закону про тимчасові заходи було передбачено, що на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, скасовується.
Згідно зі статтею 1 Закону про тимчасові заходи, період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
В абзаці другому статті 1 Закону про тимчасові заходи визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275 було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого увійшло місто Краматорськ.
Таким чином, враховуючи приписи Закону про тимчасові заходи (в редакції Закону, яка діяла до набрання чинності Законом України № 1365-VIII від 17.05.2016 р.), орендна плата ТОВ ІМ-Мобілія до державного бюджету, заборгованість по якій становить 108593,22 грн., нарахована Регіональним відділенням за період, який не охоплюється проведенням антитерористичної операції, тобто до 13 квітня 2014 року включно, що підтверджується актом звірки надходжень орендної плати та розгорнутим розрахунком боргу за договором оренди № 5910/2013 від 06.12.2013 р.
Між тим несплата відповідачем орендної плати за вище вказаним договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 108593,22 грн., обґрунтований розрахунок якої наведено в поясненнях позивача по справі (а.с. 50-52).
При цьому слід зазначити, що розмір спірної суми заборгованості по орендній платі відповідач не оспорив, наявність порушень умов договору з боку відповідача не спростовано останнім. Адже, частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області обґрунтовані і відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 108593,22 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» (65010, м. Одеса, просп. Адміральський, буд. 33-А; код ЄДРПОУ 37679061) заборгованість з орендної плати в сумі 108593,22 грн. (сто вісім тисяч п'ятсот дев'яносто три гривні 22 копійок) на користь державного бюджету (р/р 31112094700006, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач банк - Київське УК/Київськ. р-н, код ЄДРПОУ 38034002, МФО 834016).
3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІМ-Мобілія» (65010, м. Одеса, просп. Адміральський, буд. 33-А; код ЄДРПОУ 37679061) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 13511245, р/р 35212010011314, МФО 820172, ГУ ДКСУ у Харківській області) витрати по сплаті судового збору в сумі 1600/одна тисяча шістсот/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2017 р.
Суддя В.С. Петров
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2017 |
Оприлюднено | 29.06.2017 |
Номер документу | 67348505 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Петров В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні