Рішення

від 16.06.2017 по справі 925/501/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2017 р. Справа № 925/501/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс"

до приватного підприємства "Інтерагро - Плюс"

про стягнення 2 447 278 грн. 62 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: у судовому засіданні, яке відбулося 01.06.2017 - ОСОБА_1 за довіреністю від 01.03.2017; у судовому засіданні, яке відбулося 16.06.2017 - не з'явилися.

від відповідача: не з'явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Інтерагро - Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 2 477 278 грн. 62 коп., у тому числі: 1 482 901 грн. 20 коп. боргу за передані позивачем відповідачу у власність посівний матеріал й добрива, 147 558 грн. 80 коп. пені, 82 927 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань і 15 600 грн. 92 коп. три проценти річних за прострочення оплати посівного матеріалу й добрив, а також 570 000 грн. штрафу за непоставку соняшника до 01.01.2017 і 148 290 грн. 12 коп. штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу й добрив.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 37 159 грн. 19 коп. витрат на сплату судового збору.

В обґрунтування позову позивач вказав на не виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу від 22.04.2016 № ДА-82 щодо оплати переданих позивачем відповідачу у власність посівного матеріалу й добрив та щодо поставки соняшника, вирощеного із застосуванням наданих позивачем посівного матеріалу добрив.

Ухвалою від 10.05.2017 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву позивача до розгляду, порушив провадження у цій справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 01.06.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою від 01.06.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 11 год. 00 хв. 16.06.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

08 червня 2017 року до Господарського суду Черкаської області надійшла заява представника позивача про виправлення арифметичної помилки у вказаній у позовній заяві ціні позову - 2 774 278 грн. 62 коп., яка насправді становить 2 447 278 грн. 62 коп. При цьому заявлені у позові складові стягуваної суми 2 447 278 грн. 62 коп. залишилися незмінними.

Господарський суд прийняв вказане виправлення позивачем допущеної ним арифметичної помилки.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, призначеного ухвалою від 01.06.2017 на 11 год. 00 хв. 16.06.2017, проте їх представники у це судове засідання не з'явилися і не повідомили господарський суд про причини нез'явлення.

Відзив на позов до Господарського суду Черкаської області не надійшов.

Нез'явлення представників сторін у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2016 року позивач і відповідач уклали між собою договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №ДА-82 (далі - договір №ДА-82), відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу посівний матеріал високоолеїнового соняшника (далі - посівний матеріал) і мінеральні добрива (далі - добрива), прийняти від відповідача вирощений ним із посівного матеріалу із застосуванням добрив соняшник та оплатити його вартість протягом десяти банківських днів від дня фактичного отримання, а відповідач зобов'язався прийняти посівний матеріал й добрива, здійснити за них розрахунок та поставити позивачу соняшник, вирощений із посівного матеріалу із застосуванням добрив.

Згідно з п. 1.2 договору №ДА-82 посівний матеріал, добрива та соняшник у цьому договорі іменуються як предмет договору.

У п. 1.3 договору №ДА-82 його сторони передбачили, що найменування, кількість предмету договору, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниці виміру, ціна одиниці виміру та загальна сума предмету договору визначаються у специфікаціях, рахунках, видаткових накладних та/або інших товарно-супровідних документах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.6 договору №ДА-82 право власності на предмет договору виникає в момент фактичного передання предмету договору з одночасним підписанням відповідних накладних за місцем поставки предмету договору.

Згідно з розділом 2 договору №ДА-82 посівний матеріал і добрива позивач зобов'язаний був передати відповідачу у строк до 15 травня 2016 року, а відповідач повинен був оплатити їх у строк не пізніше 01 жовтня 2016 року і поставити позивачу 50% соняшника від загального обсягу врожаю у строк до 01 січня 2017 року і решту 50% соняшника - до 01 травня 2017 року.

Відповідно до розділу 7 договору №ДА-82 за порушення строків оплати посівного матеріалу і добрив відповідач сплачує позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь період прострочення платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожний день прострочення і за увесь його період без обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. У разі порушення відповідачем зобов'язань щодо поставки соняшника в установлені цим договором строки він сплачує позивачу протягом семи банківських днів від дня отримання від позивача письмової вимоги штраф у розмірі 20% від ринкової вартості не поставленого соняшника, але не менше суми, розрахованої, виходячи із таких умов: 300 гектарів площі при врожайності 2,0 тонн з одного гектара та вартості 9500 грн. за одну тонну, а також штраф у розмірі 20% від вартості посівного матеріалу за його безпідставне використання.

У день укладення договору №ДА-82, тобто 22.04.2016 сторони узгодили дві специфікації: №1 на поставку посівного матеріалу і №2 на поставку добрив.

На виконання договору №ДА-82 відповідно до специфікацій №1 і №2 позивач передав відповідачу за видатковими накладними від 16.05.2016 №AV000028330 і від 17.05.2016 №AV000028329 добрива загальною вартістю 787 500 грн. та за видатковою накладною від 22.05.2016 №AV000029912 посівний матеріал на суму 695 401 грн. 20 коп., а разом на загальну суму 1 482 901 грн. 20 коп.

Відповідач свої зобов'язання за договором №ДА-82 щодо оплати одержаних від позивача посівного матеріалу і добрив та щодо поставки позивачу соняшника не виконав.

Станом на 08.02.2017 позивач за прострочення оплати переданих ним відповідачу посівного матеріалу й добрив позивач нарахував відповідачу до сплати передбачені договором №ДА-82 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України пеню у сумі 147 558 грн. 80 коп., інфляційні нарахування у сумі 82 927 грн. 58 коп. та 3% річних у сумі 15 600 грн. 92 коп., а також передбачені договором №ДА-82 штрафи за непоставку соняшника до 01.01.2017 у суму 570 000 грн. і за безпідставне використання 50% посівного матеріалу й добрив у сумі 148 290 грн. 12 коп.

09 лютого 2017 року позивач надіслав відповідачу претензію від 08.02.2017 №129 з вимогами про виконання зобов'язань за договором №ДА-82 і сплату 1 482 901 грн. 20 коп. боргу за передані позивачем відповідачу у власність посівний матеріал й добрива, 147 558 грн. 80 коп. пені, 82 927 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань і 15 600 грн. 92 коп. 3% річних за прострочення оплати посівного матеріалу й добрив, а також 570 000 грн. штрафу за непоставку соняшника до 01.01.2017 і 148 290 грн. 12 коп. штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу й добрив.

Відповідач претензію позивача від 08.02.2017 №129 залишив без задоволення, що й спричинило даний спір.

На день прийняття господарським судом цього рішення стягувані суми боргу, пені, інфляційних нарахувань, 3% річних і штрафів за непоставку соняшника до 01.01.2017 та за безпідставне використання посівного матеріалу й добрив відповідач не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ст. 713 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 272 Господарського кодексу України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується спри яти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

Згідно з ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 1 ст. 274 Господарського кодексу України передбачає, що за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства Господарський суд Черкаської області дійшов до таких висновків.

Договір №ДА-82 за змістом зобов'язань його сторін є договором контрактації. Відповідач не виконав свої зобов'язання за цим договором щодо оплати переданих йому позивачем у власність посівного матеріалу й добрив на суму 1 482 901 грн. 20 коп. і щодо поставки позивачу соняшника і тим самим порушив право позивача на своєчасне одержання вказаної суми коштів та соняшника.

Відтак позивач в порядку захисту своїх порушених прав вправі вимагати примусового виконання відповідачем вказаних грошових зобов'язань в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь 1 482 901 грн. 20 коп. боргу, а також передбачених договором №ДА-82 та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України пені, інфляційних нарахувань, 3% річних і штрафів за непоставку соняшника до 01.01.2017 та за безпідставне використання посівного матеріалу й добрив.

Стягувані суми пені, інфляційних нарахувань, 3% річних, штрафів відповідають встановленим господарським судом обставинам невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №ДА-82, умовам цього договору та вимогам чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

За платіжним дорученням від 25.04.2017 №4429 позивач за подання позову сплатив судовий збір у сумі 37 159 грн. 19 коп., хоча згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" мав сплатити лише 36709 грн. 18 коп. Отож відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору лише у сумі 36709 грн. 18 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Інтерагро - Плюс" (АДРЕСА_1, 18003, код ЄДРПОУ 36446623) на користь товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс" (вул. Пирогова, б. 150, м. Вінниця, Вінницька область, 21037, код ЄДРПОУ 13304871) - 1 482 901 грн. 20 коп. боргу, 147 558 грн. 80 коп. пені, 82 927 грн. 58 коп. інфляційних нарахувань, 15 600 грн. 92 коп. три проценти річних, 570 000 грн., штрафу за непоставку соняшника до 01.01.2017, 148 290 грн. 12 коп. штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу й добрив та 36 709 грн. 18 коп. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 22.06.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко