Рішення

від 19.06.2017 по справі 927/396/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

« 19» червня 2017 року Справа № 927/396/17

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Росія",

вул. 1 Травня 123 а, м. Городня, Городнянський район, Чернігівська область, 15100

Відповідач: Гніздищенська сільська рада,

вул. Перемоги, 9, с. Гніздище, Городнянський район, Чернігівська область, 15142

Предмет спору: про визнання права власності

Суддя Мурашко І.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1 - ліквідатор, паспорт НК № 521163

від відповідача: не прибув

В судовому засіданні 19.06.2017, після закінчення оголошених перерв у судових засіданнях 15.05.2017, 22.05.2017, 12.06.2017, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальність «Росія» подано позов до Гніздищенської сільської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення - корівник, що розташований по вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, загальною площею 956,1 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. ст. 15, 16, 328, 392 Цивільного кодексу України та ст. 128 Цивільного кодексу УРСР.

Позивач у судових засіданнях 15.05.2017, 22.05.2017, 12.06.2017 та 19.06.2017 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити заявлений позов в повному обсязі.

Позивач, обґрунтовуючи заявлений позов, зазначає, що загальними зборами власників майна реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства Росія було прийнято рішення, що оформлене протоколом від 13.01.2001 (додаток № 6), яким затверджено перелік майна, яке передається для задоволення боргів реорганізованого підприємства, з урахуванням вимог Указу Президента України Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки від 29.01.2001 за № 62/2001 та Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, в тому числі реорганізованих, що затверджена постановою КМУ від 28.02.2001 за № 177.

Як ствердив позивач, до складу майна, що виділялось під погашення боргів КСП Росія увійшла спірна нежитлова будівля, корівник, що передана відповідачу, як правонаступнику КСП Росія за актом приймання - передачі від 13.03.2001. Рішенням від 28.07.2016 за № 25 виконавчого комітету Гніздищенської сільської ради спірній нежитловій будівлі, корівнику, присвоєно наступну адресу: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області.

Позивач вказав, що повідомив Гніздищенську сільську раду, що нежитлове приміщення, корівник, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, - належить йому на праві власності на підставі рішення загальних зборів власників майна реорганізованого КСП Росія , оформленого протоколом від 13.03.2001 (додаток № 6), та акту від 13.03.2001 прийому - передачі. Однак, відповідач листом від 27.03.2017 за № 01-08/347 заперечив проти вказаних обставин, зазначивши що ні рішення загальних зборів колишніх членів КСП Росія ні акт прийому - передачі не є документами, що посвідчують право власності на нерухому річ. Відповідач у вказаному листі висловив намір про звернення до суду з позовом про передачу зазначеного об'єкту нерухомості у комунальну власність.

З огляду, на те що право власності СТОВ Росія на нежитлове приміщення, корівник, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, не визнається та оспорюється відповідачем, СТОВ Росія звернулась до суду з метою захисту своїх порушених та оспорюваних прав.

Відповідач у судові засідання 15.05.2017, 22.05.2017, 12.06.2017 та 19.06.2017 не з'явився, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с.35, 76, 105).

На адресу господарського суду Чернігівської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній позовні вимоги визнав в повному обсязі. Відповідач у відзиві зазначив, що Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Росія як правонаступнику Колективного сільськогосподарського підприємства Росія було передано 13.03.2001 року корівник, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, - під забезпечення боргів Колективного сільськогосподарського підприємства Росія , який реорганізовувався.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву відповідачем було заявленого клопотання про розгляд справи за відсутністю його повноважного представника у судових засіданнях. Судом задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що загальними зборами членів КСП Росія було прийнято рішення, оформлене протоколом від 04.04.2000 за № 6, про створення на базі КСП Росія нової організаційно - правової форми підприємства (третє питання порядку денного). (а.с. 52). Однак, як свідчать матеріали справи ( а.с. 29,65), позивач ( СТОВ Росія ) вже був створений , а саме, 14.03.2000р., і не може бути тим підприємством, який створений на базі КСП.

У відповідності до ст. 28 Цивільного кодексу Української РСР (діючого станом на 04.04.2000), юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Статтею 26 Цивільного кодексу Української РСР передбачено, що правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

Судом встановлено, що установчі документи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія , зокрема Статут (а.с.65-70) та Установчий договір (а.с.78-88), були затверджені протоколом від 14.02.2000 року за № 1 установчих зборів засновників СТОВ Росія та зареєстровані 14 березня 2000 року Городнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області.

Таким чином, станом на 14 березня 2000 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія вже було створено, що також підтверджується даними внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.27-31).

Статтею 37 Цивільного кодексу Української РСР (діючого станом на 04.04.2000) передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Частина 3 ст. 39 Цивільного кодексу Української РСР передбачає, що реорганізація (злиття, поділ, приєднання) державно-колгоспних, інших державно-кооперативних, кооперативних та інших громадських організацій, що є юридичними особами, допускається тільки за рішенням загальних зборів їх членів або зборів уповноважених.

Методикою уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, що затверджена постановою КМУ від 28.02.2001 за № 177, на підставі якої проводилось реформування аграрного сектора, передбачено, що під реорганізацією колективних сільськогосподарських підприємств слід мати на увазі припинення їх діяльності шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення з наступним переходом до новостворених підприємств усіх майнових прав та обов'язків колишнього підприємства.

Разом з тим, як встановлено, судом на момент прийняття 04 квітня 2000 року загальними зборами КСП Росія рішення про створення на своїй базі нової організаційно - правової форми підприємства (реорганізації КСП Росія шляхом перетворення), юридична особа СТОВ Росія (код ЄДРПОУ 05431319) вже існувало, так як установчі документи СТОВ Росія були зареєстровані станом на 14 березня 2000 року.

Зміни та доповнення до Статуту та Установчого договору СТОВ Росія (пункт 1.1), згідно яких останній створений в процесі реорганізації та має юридичним правонаступником КСП Росія в обсягах частини майна, що перейшла до товариства в наслідок реорганізації КСП Росія , були внесені пізніше, кульковою ручкою, при цьому, дату внесення таких змін і доповнень встановити суду не вдалось. В установчому договорі СТОВ Росія вказані зміни та доповнення взагалі ніким не посвідчені, написані від руки особою, яку неможливо ідентифікувати (а.с.65-70, 78-88).

Пункт 29 частини 2 ст. 9 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань передбачає, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа. Однак, в Реєстрі відсутні дані про юридичних осіб, правонаступником яких є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Росія (код ЄДРПОУ 05431319) (а.с.27-31).

З огляду на зазначене, суд критично оцінює доводи позивача про те, що він створений в процесі реорганізації КСП Росія та є його правонаступником , у т.ч. в частині нерухомого майна, в тому числі нежитлового приміщення - корівника, за адресою: 15100, Чернігівська область, Городнянський район, с. Городня, вул. Перемоги, 50, що, як стверджує позивач, перейшло до нього в процесі реорганізації КСП Росія .

Згідно наданих позивачем документів, 13 березня 2001 року загальними зборами власників майна реорганізованого КСП Росія було прийнято рішення, оформлене протоколом від 13.03.2001 за № 4 (а.с. 9-11), яким встановлено що фактичною датою реорганізації КСП Росія є 4 квітня 2000 року. Вказаним рішенням було затверджено перелік та план розподілу майна реорганізованого КСП (додатки №№ 5-6 до нього). Так, згідно Переліку майна реорганізованого КСП Росія (додаток № 5) вбачається, що до складу майна реорганізованого КСП Росія увійшов, у тому числі корівник 100 гол. с. Гніздище (а.с.91-93), що у відповідності до Плану розподілу майна реорганізованого КСП Росія (додаток № 6) віднесений до переліку майна, виділеного під борги підприємства, що реорганізується (а.с.12-16).

13 березня 2001 року за актом приймання - передачі майно, виділене для погашення заборгованості бувшого КСП Росія , затвердженого рішенням загальних зборів колишніх членів КСП Росія протокол № 4 від 13.03.2001, було передано СТОВ Росія . До складу майна, що передавалось, увійшов корівник 100 гол. с. Гніздище, вартістю 80000,00 грн. (а.с.17-18).

Частинами 1 та 2 ст. 94 Цивільного кодексу Української РСР (діючого станом на 13.03.2001) колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності , відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які докази на підтвердження того, що Колективне сільськогосподарське підприємство Росія було власником спірної нежитлової будівлі, корівника, та мала право розпоряджатися ним на власний розсуд.

Пунктами 1.4, 1.5, 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна , що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затвердженої наказом Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839, яка діяла на той час (втрата чинності 02.07.2012), передбачено, що державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т.п.).Державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.

Тобто, вказана Інструкція була обов'язковою для всіх фізичних та юридичних осіб, в тому числі КСП Росія .

Листом від 16 червня 2017 року за № 18 Комунальне підприємство Городнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації підтвердило, що дійсно об'єкт нерухомого майна, корівник, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, мав бути зареєстрований за власником на підставі діючої на той час Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, зареєстрованої Міністерством юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839. Однак, жодних заяв від КСП Росія щодо реєстрації нежитлового приміщення, корівника, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, - до нього не надходило. Протягом строку здійснення КП Городнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації своїх повноважень щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно (31.12.2012) жодні реєстраційні дії по відношенню до спірного об'єкту не проводились (а.с.129-130).

При цьому, листом від 05 травня 2017 року за № 12 КП Городнянське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації повідомило, що технічна інвентаризація по об'єкту нерухомості (нежитлове приміщення - корівник) БТІ не проводилась, інвентаризаційна справа за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області, - відсутня.

Позивачем до матеріалів справи була надана інвентаризаційна справа № 35 по спірному об'єкту нерухомого майна, що сформована ФОП ОСОБА_2, яка діяла на підставі кваліфікаційного сертифікату серії АЕ № 004236, виданого 26.04.2016 за рішення Атестаційної архітектурно - будівельної комісії Всеукраїнської громадської організації Асоціації експертів будівельної галузі. Судом встановлено, що в наданій інвентаризаційній справі за № 35, відсутні будь - які правовстановлюючі документи по об'єкту нерухомості, нежитлове приміщення - корівник, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянського району, Чернігівської області.

У відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд неодноразово ухвалами від 20.04.2017, 15.05.2017, 22.05.2017 витребовував у позивача належні докази на підтвердження права власності КСП Росія на спірний об'єкт нерухомості, однак позивач вимоги ухвал суду не виконав, зазначивши, що таких документів у нього немає.

Таким чином, всупереч вимогам ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не було доведено належними та допустимими доказами права власності КСП Росія на об'єкт нерухомості - корівник, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянський район, Чернігівська область.

У відповідності до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (діючого станом на 13.03.2001), на яку посилається позивач, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

За загальним правилом, юридична особа може передати іншій юридичній особі тільки ті права на річ, які вона сама має. Однак, матеріалами справи не підтверджено право власності чи інше речове право КСП Росія на об'єкт нерухомості - корівник, за адресою: вул. Перемоги, 50, с. Гніздище, Городнянський район, Чернігівська область. Тобто, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, право КСП Росія на передачу за актом від 13.03.2001 року СТОВ Росія спірного об'єкту нерухомості у власність.

Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою захисту права власності, шляхом його визнання в порядку ст.. 392 ЦК України, є наявність статусу власника у позивача , яке не визнається чи оспорюється, або в разі втрати ним документів, які засвідчують його право власності. Це може випливати із представлених їм правовстановлюючих документів, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передавання майна та набувається на підставах, незаборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Документи, що безпосередньо засвідчують право власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Росія на спірний об'єкт нерухомості відсутні. Також відсутні докази оспорювання його права відповідачем, який визнав позовні вимоги.

Виходячи зі змісту ч. 6 ст. 22 та ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії суперечать законодавству.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважного представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення пред'явленого позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити в повному обсязі.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23.06.2017.

Суддя І.Г. Мурашко