Постанова
від 19.06.2017 по справі 922/4827/16
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2017 р. Справа № 922/4827/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю

прокурора: Алекаєв Ю.В. (посв. № 042342 від 29.03.2016)

ОСОБА_1 (посв. № 026270 від 15.05.2014)

представника позивача: ОСОБА_2 (дов. № 1/7 від 07.03.2017)

представника відповідача: не з"явився

представника апелянта: ОСОБА_3 (дов. № 1037 від 06.06.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області (вх. № 1726 Х/3) та апеляційну скаргу Нововодолазької селищної ради (вх. № 1846 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.17 у справі № 922/4827/16

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Світоч", с. Стара Водолага Харківської області

до Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі № 922/4827/16 (суддя Калантай М.В.) позов задоволено. Визнано за Приватним сільськогосподарським підприємством "Світоч" право власності на під'їзну дорогу з дорожніх плит розмірами 3х1,5м товщиною 20см в кількості 520штук, та силосні ями в кількості 3 штук з залізобетонних плит розмірами 3х1,5м товщиною 10см в кількості 39 штук, розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с.Стара Водолага, вул.Ребрика №73.

Заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області (далі, прокурор) з даним рішення суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі № 922/4827/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Прокурор в обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача, оскільки відповідач на дату подання позовної заяви та на дату розгляду справи був згоден з позовними вимогами, не заперечував проти визнання договору, в зв'язку з чим прокурор вважає, що спір про право власності відсутній. Також, прокурор вказує на відсутність доказів правомірного користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірне майно, а також доказів додержання порядку набуття права на спірне майно у відповідності до вимог чинного законодавства.

09.06.2017 року до Харківського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Нововодолазької селищної ради на рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2017, в якій заявник апеляційної скарги, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання права власності відмовити у повному обсязі.

Заявник зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не надав належних правовстановлюючих документів на підтвердження наявності у нього права власності на майно. Заявник стверджує, що саме у власності органів місцевого самоврядування, яким виступає Нововодолазька селищна рада, перебуває під'їзна дорога за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Стара Водолаза, вул. Ребрика № 73.

Крім того, заявник апеляційної скарги просить замінити Староводолазьку сільську раду Нововодолазького району Харківської області на правонаступника - Нововодолазьку селищну раду (вул. Донця Григорія, 14, смт. Нова Водолаза, Харківська область, 63202, код 04397997), як належного відповідача у справі № 922/4827/16.

Колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання Нововодолазької селищної ради про заміну сторони (відповідача) правонаступником в порядку ст. 25 ГПК України, виходячи з наступного.

Так, згідно ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення І сесії VIII скликання Нововодолазької селищної ради від 11.05.2017 № 25 «Про реорганізацію Староводолазької сільської ради шляхом приєднання до Нововодолазької селищної ради , розпочато процедуру реорганізації юридичної особи Староводолазької сільської ради (ЄДРПОУ 04399453), розташованої за адресою: вул. Ребрика, 69, с. Стара Водолаза, Нововодолазького району Харківської області, шляхом приєднання до Нововодолазької селищної ради, розташованої за адресою: вул. Донця Григорія, 14, смт. Нова Водолаза, Нововодолазького району Харківської області.

За пунктом 2 даного рішення Нововодолазька селищна рада є правонаступником Староводолазької сільської ради з дня набуття повноважень Нововодолазькою селищною радою.

Однак, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16.06.2017 відповідач - Староводолазька сільська рада не перебуває в процесі припинення та реорганізації.

Таким чином, оскільки на даний час триває процедура реорганізації Староводолазької сільської ради, остання не перебуває в процесі припинення, в зв'язку з чим відсутні підстави для заміни відповідача - Староводолазьку сільську раду Нововодолазького району Харківської області на правонаступника - Нововодолазьку селищну раду в порядку ст. 25 ГПК України.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру. На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним, та скаржиться на те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції йому не було надано жодних можливостей подати до суду скаргу.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 9-зп від 25 січня 1997 р. частину першу ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені.

Враховуючи викладене, а також з'ясувавши наявність у справі правового зв'язку між Нововодолазькою селищною радою та Староводолазькою сільською радою на підставі рішення І сесії VIII скликання Нововодолазької селищної ради від 11.05.2017 № 25 «Про реорганізацію Староводолазької сільської ради шляхом приєднання до Нововодолазької селищної ради , відповідно до якого Нововодолазька селищна рада є правонаступником Староводолазької сільської ради з дня набуття повноважень Нововодолазькою селищною радою, колегія суддів дійшла висновку, що Нововодолазька селищна рада має право на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі № 922/4827/16 відповідно до ст. 91 ГПК України.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги прокурора не погоджується, вважає, що матеріалами справи підтверджується факт правонаступництва ПСП Світоч від колгоспу ім. Шевченка, а також факт знаходження у власності позивача майна, що є предметом позову у даній справі. Крім того, позивач вважає, що прокурор не обґрунтував підстави для представництва в суді. Позивач зазначає, що звертаючись до суду з даним позовом ПСП Світоч просило визнати право власності на рухоме майно, а саме дорожні плити, які є елементами дорожнього покриття, в зв'язку з чим вважає помилковим позицію прокурора, що предметом спору є об'єкт нерухомості. Позивач просить залишити апеляційні скарги без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Світоч" (позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Староводолазької сільської ради (відповідач) про визнання права власності на під'їзну дорогу з дорожніх плит розмірами 3х1,5м. товщиною 20см. в кількості 520 штук, та силосні ями в кількості 3 штук з залізобетонних плит розмірами 3х1,5м. товщиною 10см. в кількості 39 штук, розташовані за адресою: Харківська область, смт.Нововодолазький район, с.Стара Водолага, вул.Ребрика №73.

Позивач стверджує, що спірні споруди належать ПСП "Світоч", який є універсальним правонаступником реформованого СВК "ім. Шевченка".

Позивач посилається на те, що на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу "ім. Шевченка", оформлене протоколом від 12.03.2000 №4, ПСП "Світоч" була передана частина майна, а також створено резервний фонд майна, який не був розпайованим, а був призначений для погашення боргів колишнього кооперативу "ім. Шевченка". Також, позивач зазначає, що згідно прийнятого рішення майно резервного фонду залишилось на штатному балансі ПСП "Світоч". При цьому, д о майна резервного фонду колишнього підприємства були віднесені і будівлі колишньої тваринницької ферми, розташованої між селами Стара Водолага та Павлівка Нововодолазького району, між якими існували під'їзні шляхи та вони були віднесені до тваринницького комплексу, в цілому.

Як зазначає позивач, Староводолазькою сільською радою в газеті "Вісті Водолажчини" №38 від 19.09.2015 було розміщено оголошення наступного змісту: "Дорожнє покриття із плит від с.Стара Водолага на с.ГІавлівка вважати безхазяйним".

30 серпня 2016 року позивач звернувся до Староводолазької сільської ради з заявою від 29.08.2016, в якій повідомив, що дане майно належить позивачу внаслідок реорганізації КСП ім."Шевченка" та просив припинити процедуру взяття на облік цього майна.

Однак, відповідач залишив даний лист без реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що позивач є правонаступником колгоспу ім.Шевченка (до 1989р. - ім.Жданова), а також той факт, що спірне майно знаходилось на території даного колгоспу. При цьому, судом враховано, що відповідач визнає той факт, що спірне майно було збудоване саме даним колгоспом.

Позивач своєчасно, до спливу 1 річного строку, звернувся до відповідача після публікації ним 15.09.2015 оголошення щодо визнання безхазяйним спірного майна. Будь-які інші особи до відповідача з приводу даного майна не зверталися, що підтверджується листом відповідача №67 від 06.03.2017.

З урахуванням таких встановлених обставин справи та керуючись ст. 392 ЦК України суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проте, викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, судом невірно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин.

Повторно переглядаючи справу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та докази, які знаходяться матеріалах справи, а також були надані додатково, заслухавши пояснення прокурора та присутніх представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Предметом даного господарського спору є вимога позивача про визнання права власності на майно - на під'їзну дорогу з дорожніх плит розмірами 3х1,5м товщиною 20см в кількості 520штук, та силосні ями в кількості 3 штук з залізобетонних плит розмірами 3х1,5м товщиною 10см в кількості 39 штук, розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Стара Водолага, вул.Ребрика №73. Позов обґрунтований положеннями ст. 392 ЦК України.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно довідки №03.1-11/490 від 13.02.2017 Головного управління статистики у Харківській області, Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шевченко станом на 13.02.2017 в ЄДРПОУ по Харківській області не числиться. В базі ліквідованих не значиться. В ЄДРПОУ наявні наступні відомості: КОЛГОСП ОСОБА_4. ідентифікаційний код 00707099, змінено в ЄДРПОУ на КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСГПДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ОСОБА_4, ідентифікаційний код 00707099, в липні 1995 р. па підставі рішення Нововодолазької районної державної адміністрації від 03.02.1993 р. №28. КОЛЕКТИВНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО ОСОБА_4, ідентифікаційний код 00707099, змінено в ЄДРПОУ на ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "СВІТОЧ", ідентифікаційний код 00707099, в березні 2000 р. па підставі рішення Нововодолазької районної державної адміністрації від 20.03.2000р. №100010097.

Таким чином, матеріали справи підтверджують, що ПСП "Світоч" є правонаступником реформованого Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченко (код за ЄДРПОУ: 00707099). Спірні споруди, а саме: під'їзна дорога з дорожніх плит розмірами 3x1,5м товщиною 20см в кількості 520 штук, та силосні ями в кількості Зштук з залізобетонних плит розмірами 3x1,5м товщиною 10см в кількості 39штук, розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Стара Водолага, вул. Ребрика №73, до комунальної власності не належали, та були побудовані господарським способом Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім.Шевченка", та використовувалися як під'їзна дорога до даного підприємства а силосні ями як сховище для силосу та других виробів.

Згідно рішення загальних зборів членів кооперативу "ім. Шевченка", оформленого протоколом від 12.03.2000 року №4, за яким ПСП "Світоч" була передана частина майна колишнього кооперативу "ім. Шевченка", у тому числі будівлі колишньої тваринницької ферми, розташованої між селами Стара Водолага та Павлівка Нововодолазького району, між якими існували під'їзні шляхи та вони були віднесені до тваринницького комплексу, в цілому.

Згідно викопіювання із схеми поділу земель колективної власності на земельну ділянку (пай) реформованого КСП ім.Шевченка на території Староводолазької сільської ради Новодолазького району Харківської області значиться під'їзна дорога саме до господарських споруд колишнього КСП ім.Шевченка.

Відповідач, під час судового розгляду справи, в суді першої інстанції, визнав той факт, що спірне майно було збудоване саме КСП ім.Шевченка.

Відповідно до п. 14 Наказу Міністерства аграрної політики України №62 від 14 березня 2001 року Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 року № 305/5496) майно, що не підлягає паюванню визначені зокрема дороги, які передавались на баланс підприємствам-правонаступникам.

Таким чином, вищезазначене підтверджує той факт, що дорожні плити, як рухоме майно, розмірами 3x1,5м товщиною 20см в кількості 520 штук, та пліти силосних ям в кількості Зштук з залізобетонних плит розмірами 3x1,5м товщиною 10см в кількості 39штук, що розташовані за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Стара Водолага, вул. Ребрика №73 належать на даний час, на праві власності саме ПСП Світоч .

Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 ЗК України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності не будівлю або споруду, є кадастровий номери земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Укладання договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Судом встановлено, що в результаті розпаювання земель колишнього КСП ім.Шевченка вони на даний час належать на праві власності колишнім членам КСП, а під'їзна дорога знаходиться за межами населеного пункту та не підлягала розпаюванню.

Тож на даний час у користуванні або власності ПСП Світоч земельні ділянки на яких розташована дорога не перебувають, що унеможливлю визнання за позивачем права власності на під'їзні дорогу як об'єкт нерухомості.

Слід також зазначити, що за змістом ст. 392 ЦК України, на яку посилається позивач, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача, оскільки відповідач - Староводолазька сільська рада позовні вимоги визнав у повному обсязі, а також визнав обставини, якими обґрунтовано позов (а.с.65). А отже, відповідач фактично не заперечував щодо визнання за позивачем права власності на спірне майно, що також виключає застосування ст. 392 ЦК України у даних правовідносинах.

Отже, підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не наведено правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо наведених позивачем доводів про те, що прокурор не обґрунтував підстави для представництва в суді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладається представництво в суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Згідно ч.З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Статтею 29 ГПК України передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Згідно ст.ст. 25, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та здійснення інших повноважень в галузі земельних відносин.

Як зазначає прокурор, підставою для представництва прокуратурою Харківської області в суді у даному випадку є порушення інтересів держави в особі Староводолазької сільської ради та інспекції ДАБК у Харківській області.

Відповідно до п.8.2 наказу Генерального прокурора України № 6гн Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень з метою забезпечення реагування на незаконні судові рішення, що зачіпають інтереси громадян і держави та постановлені без участі прокурора, постійне здійснювати моніторинг розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також отриманої від органів державної влади та органів місцевого самоврядування інформації з цього питання.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст.ст. 25, 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та здійснення інших повноважень в галузі земельних відносин.

Оскільки, згідно зі ст. 14 Конституції України - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, а право власності на землю гарантується та набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно у відповідності до закону, то необхідність захисту інтересів держави покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави в суді відповідно до ст. 131-1 Конституції України.

Таким чином, прокурором при зверненні з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області обґрунтовано підстави представництва прокуратурою у суді інтересів Староводолазької сільської ради, які полягають у наявності порушень державних інтересів, оскільки визнання права власності за Приватним сільськогосподарським підприємством Світоч відбулось з порушеннями законодавства, так як земельна ділянка використовувалася і використовується без правовстановлюючих документів, що тягне за собою ненадходження до місцевого бюджету передбаченої законодавством плати за землю.

За наведених вище обставин, апеляційна скарга заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області та апеляційна скарга Нововодолазької селищної ради підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 14.03.2017 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32-36, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п.п. 1,4 ст. 104, ст.ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області та апеляційну скаргу Нововодолазької селищної ради задовольнити.

Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 14.03.2017 у справі № 922/4827/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Світоч" (63213, с. Стара Водолаза, Нововодолазький район, Харківська область, вул.. Широка, 63, код ЄДРПОУ 00707099) на користь прокуратури Харківської області (61050, вул.. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 1515,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Світоч" (63213, с. Стара Водолаза, Нововодолазький район, Харківська область, вул.. Широка, 63, код ЄДРПОУ 00707099) на користь Нововодолазької селищної ради (63202, смт. Нова Водолаза, Харківська область, вул. Донця Григорія, 14, код ЄДРПОУ 04397997) 1515,80 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення19.06.2017
Оприлюднено29.06.2017
Номер документу67349156
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/4827/16

Ухвала від 14.03.2018

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Ухвала від 06.03.2018

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Ухвала від 21.02.2018

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Постанова від 19.06.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Ухвала від 12.06.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Ухвала від 01.06.2017

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Білецька А.М.

Рішення від 14.03.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калантай М.В.

Ухвала від 28.02.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калантай М.В.

Ухвала від 03.01.2017

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калантай М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні