Ухвала

від 20.06.2017 по справі 813/574/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2017 р. Справа № 876/6520/17

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Чигер І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 року у справі за позовом Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова до Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" про стягнення заборгованості в сумі 47 493, 20 грн..

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених по Списку №2 за період з вересня по грудень 2015 року, та за період з січня по грудень 2016 року становить 47 493, 20 грн. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач не відшкодував фактично понесених витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, просить суд стягнути їх з відповідача. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" на користь Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова в розмірі 47 493,20 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржив Завод телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 01.01.2011 набрав чинності Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення .

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 12 Закону, а саме: для чоловіків 60 років, для жінок 55 років.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.1 зазначеної Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах:

-для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

-для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до пункту 6.7 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Витрати на доставку та виплату пільгових пенсій покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж.

Наданими позивачем розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п. б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з вересня по грудень 2015 року та з січня по грудень 2016 року становить 47 493, 20 грн., підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (по Списку № 2) пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 за спірний період. Судом з'ясовано, що вищезазначені розрахунки отримані уповноваженими особами ДП ПАТ Концерн -Електрон ЗТТ Електрон , що підтверджується наявними у справі копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень.

Таким чином, відповідач був обізнаний про наявність у нього зобов'язань з відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах вказаним у позові пенсіонерам за спірний період. Відповідач не надав суду доказів оскарження вищезазначених розрахунків.

Апеляційним судом встановлено, що відповідач звертався до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просив суд визнати незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова та управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова щодо призначення пільгових пенсій ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та щодо складення на надіслання на адресу ЗТТ «Електрон» розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонерам ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_1, які були отримані ЗТТ «Електрон» . Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.03.2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Дана постанова набрала законної сили 26.05.2016 року.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнього підприємства ПАТ "Концерн-Електрон" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2017 року у справі №813/574/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

ОСОБА_7

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21.06.2017 року