Постанова

від 23.06.2017 по справі 509/2274/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2274/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року. смт Овідіополь

Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь клопотання слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з процесуальним керівником прокурором Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна, по кримінальному провадженню № 12017160380001328, внесеному до ЄРДР 20.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

23.06.2017 року слідчий звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням, з якого вибачається, що 20.06.2017 року до Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява гр. ОСОБА_5 про те, що в 2010 році невідома особа шляхом шахрайських дій заволоділа його грошовими коштами у розмірі 14000 доларів США, чим спричинила йому матеріальну шкоду на вказану суму.

Відомості про дану подію 20.06.2017 року внесені до ЄРДР за № 12017160000001328 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у 2009 році ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 отримали у власність дві земельні ділянки, що розташовані на території Авангардівської селищної ради.

Крім того, у 2009 році ОСОБА_5 та іншим власникам суміжних земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , направлено лист Відділу Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області від 05.05.2009 року № 19 С 2009/64. Вказаним листом повідомлялося про необхідність відшкодування втрат сільського господарського виробництва при відведені земельних ділянок для несільськогосподарського призначення у таких розмірах:

- ОСОБА_6 113, 382 тис. грн.

- ОСОБА_7 102, 923 тис. грн.

- ОСОБА_5 106, 657 тис. грн.

У 2010 році ОСОБА_5 та інші власники отримали листи Фінансового управління Овідіопольського районної державної адміністрації від 07.05.2010 року № 01 -18/727, яким повторно надіслано повідомлення про необхідність перерахування вищезазначених грошових сум.

Так, 07.05.2010 року на виконання вимог Відділу Держкомзем у Овідіопольському районі Одеської області та Фінансового управління Овідіопольської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 за власним зобов`язанням сплачено грошова сума у розмірі 106.657,00 грн.

Незабаром після отримання листа з вимогою про сплату грошових коштів до ОСОБА_5 звернувся ОСОБА_6 з проханням сплатити нараховану йому суму коштів у розмірі 113.382,00 грн. Також Комендант пояснив, що через фінансові труднощі він не в змозі сплатити зазначену суму самостійно та запевнив, що ОСОБА_5 він поверне грошові кошти, які ним були сплачені, у зв`язку з чим, 07.05.2010 року через відділення ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 сплатив грошові кошти у розмірі 113.382,00 грн. за ОСОБА_6 .

З дати сплати грошових коштів минуло більш ніж 1,5 року. Жодних дій стосовно повернення сплачених коштів з боку ОСОБА_6 не відбулося.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 на випадок того якщо він не зможе виплатити грошові кошти ОСОБА_5 віддав останньому оригінал Державного акту на право власності на власну земельну ділянку, що має кадастровий номер 5123755200:01:002:0321 та належить ОСОБА_6 , за яку сплатив грошові кошти заявник.

На теперішній час, грошові кошти заявнику не повернуто, і останньому стало відомо, що на теперішній час ОСОБА_6 на підставі своєї заяви отримав дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку, оригінал якого передав заявнику, як гарантію повернення грошового боргу.

Враховуючи, що ОСОБА_6 отримав дублікат Державного акту на право власності на земельну ділянку, яку він визначив, як гарантію його виконання грошових зобов`язань перед потерпілим, є достатні підстави вважати, що існують ризики відчуження вказаної земельної ділянки.

Щодо вказаної земельної ділянки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вона є доказом злочину, а саме: предметом злочину, може підлягати стягненню, з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання та з метою забезпечення цивільного позову.

Також, арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, є співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, адже саме зазначений об`єкт нерухомості є предметом злочину.

Земельна ділянка площею 1,671 га, що розташована у масиві 50, діл. № НОМЕР_1 Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, що має кадастровий номер 5123755200:01:002:0321, є предметом вчинення кримінального правопорушення, а саме: заволодіння шахрайськими діями грошовими коштами у розмірі 113.382,00 гривень, а тому є доказом злочину, як і передбачає КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_6 заволодів грошовими коштами заставивши оригінали правовстановлюючі документи на земельну ділянку, земельна ділянка є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, так як за допомогою цих документів останній шляхом зловживання довірою впевнив потерпілого у сплаті грошових коштів, а тому має суттєве значення для кримінального провадження і забезпечення додержання вимог ст.2 КПК України щодо повного, всебічного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального правопорушення.

В зв`язку з викладеним слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку площею 1,671 га, що розташована у АДРЕСА_1 , що має кадастровий номер 5123755200:01:002:0321 та належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглянуто без повідомлення власника майна.

Як передбачено ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Оскільки вищезазначена земельна ділянка під критерії, зазначені у ст.98 КПК України, є речовим доказом, з метою забезпечення збереження речових доказів відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, а також з метою забезпечення цивільного позову, що може бути заявлений в ході досудового слідства або судового розгляду, що передбачено п.4 ч.2 ст.170 КПК України, вважаю, що наявні правові підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на вищезазначену земельну ділянку.

Керуючись ст.ст.170, 172, 173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 1,671 га, що розташована у АДРЕСА_1 , що має кадастровий номер 5123755200:01:002:0321 та належить ОСОБА_6 на праві приватної власності.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1