Ухвала

від 21.06.2017 по справі 495/9367/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/4551/17

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського кооперативу Долинівський на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського кооперативу Долинівський про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СК Долинівський про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) в колективному сільськогосподарському підприємстві Долинівський від 10 жовтня 1996 року його матері - ОСОБА_3 - належала земельна частка (пай), площею 12,37 га умовних кадастрових гектарів, що розташована на території Великомар'янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

Також позивач зазначив, що 29 травня 2000 року між ОСОБА_3 та сільськогосподарським кооперативом Долинівський укладено договір оренди вищевказаної земельної частки (паю), відповідно до п. 2.2 вказаного договору орендар щороку сплачує орендодавцю орендну плату (в розрахунках на одну земельну частку) у розмірі 953 грн. або 15 % валового збору зерна. У п. 2.3 договору передбачено, що договір укладено строком на 5 років, а саме з 29 травня 2000 року до 01 грудня 2005 року, у разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

01 січня 2004 року ОСОБА_3 померла, після смерті якої відкрилась спадщина на вказану земельну частку (пай). 14 лютого 2005 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, що набрало законної сили, за ним визнано право власності у порядку спадкування на зазначену вище земельну частку (пай), площею 12,37 га. 17 травня 2006 року він отримав державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, право власності на неї зареєстрував 29 серпня 2014 року.

17 вересня 2014 року між ним та СК Долинівський було укладено договір оренди зазначеної вище земельної ділянки, якою кооператив користувався на підставі договору оренди від 29 травня 2000 року.

Позивач зазначив про те, що після смерті його матері - ОСОБА_3, а саме з 01 січня 2004 року до 17 вересня 2014 року кооператив продовжував користуватися спірною земельною ділянкою, проте орендну плату згідно з умовами договору оренди земельної частки (паю) від 29 травня 2000 року не сплачував, чим порушив його права.

Позивач вважав, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин, оскільки державна реєстрація його права на земельну ділянку була вчинена 29 серпня 2014 року.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив поновити строк позовної давності, стягнути з СК Долинівський на його користь заборгованість з орендної плати за земельну ділянку № 8 у масиві № 7 на території Великомар'янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, площею 12,33 га, у розмірі 15 % від валового збору зерна за 2004-2013 року, або грошовий еквівалент натуральної оплати.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

В судове засідання представник СК Долинівський не з'явився, про слухання справи був повідомлений належним чином.

Справа слухалася судами неодноразово.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року визнано поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності для звернення до суду з позовом. Позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з СК Долинівський на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за земельну ділянку № 8 у масиві № 7 на території Великомар'янівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області площею 12,33 га у розмірі 15 % від валового збору зерна за 2004-2013 роки, що становить 488,39 центнерів зерна. Вирішено питання про розподіл судових витрат .

Не погоджуючись з рішенням суду, СК Долинівський подав апеляційну скаргу, в якої просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи, а також, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п. 3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що 10.10.1996 року Білгород-Дністровською РДА видано ОСОБА_3 сертифікат серії ОД №0180945 на право на земельну частку (пай) в КСП Долинівський .

29.05.2000 року між ОСОБА_3 (Орендодавець) та СК Долинівський (Орендар) було укладено Договір № 918 оренди земельної частки (паю), відповідно до п.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 12,37 умовних кадастрових гектарів, вартістю 46 730 грн., яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом (а.с.12 т. 1).

Згідно із п.2.2 Договору, за використання вказаною в договорі земельною часткою (паєм) Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунках на одну земельну частку) у розмірі 953 грн. або 15 % валого збору зерна.

Відповідно до п.3.3 Договору, він складено сторонами терміном на 5 років. Початок дії Договору 29.05.2000 року, закінчення 01.12.2005 року. В разі переходу права власності до інших осіб Договір оренди зберігає чинність для нового власника.

29.05.2000 року ОСОБА_3 було складено заповіт, відповідно до якого на випадок її смерті нею зроблено таке заповітне розпорядження: її сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП Долинівський серії ОД № 0180945, виданий 10.10.1996 року, вона заповіла ОСОБА_2 (а.с.9 т. 1).

01.01.2004 року ОСОБА_3 (мати ОСОБА_2О.) померла, про що свідчить видане 03.01.2004 року Великомар'янівською СР свідоцтво про смерть серії 1-ЖД № 364377, про що зроблено запис за № 2 (а.с.8 т. 1).

Вже після смерті 01.01.2004 року ОСОБА_3 21.01.2004 року на підставі розпорядження Білгород-Дністровської РДА від 06.06.2006 року № 789/2003 Білгород-Дністровської РДА було видано на ім'я ОСОБА_3 Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ОД № 081835, за яким ОСОБА_3. є власником земельної ділянки площею 12,33 га на території Великомар'янівської СР, масив № 7, ділянка № 8, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.64 т. 1).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 14.02.2005 року встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельний пай розміром 12,37 умовних кадастрових га із земель КСП Долинівський на території Долиніської СР згідно земельного сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0180945, виданого 10.10.1996 року Білгород-Дністровською РДА. Зобов'язано Білгород-Дністровську РДА внести зміни до земельного сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0180945, виданого 10.10.1996 року Білгород-Дністровською РДА, розміром 12,37 умовних кадастрових га із земель КСП Долинівський на території Долиніської СР (а.с.10 т. 1).

На підставі заяви ОСОБА_2 від 07.10.2005 року ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою виконані роботи та виготовлена Технічна документація із землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) гр. ОСОБА_2. Б.О. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП Долинівський на території Великомар'янівської СР (а.с.59-63т. 1).

17.05.2006 року на підставі розпорядження Білгород-Дністровської РДА від 07.12.2005 року № 1275/2005 ОСОБА_2 отримано від Білгород-Дністровської РДА Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 908771, за яким ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 12,33 га на території Великомар'янівської СР, масив № 7, ділянка № 8, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11 т.1).

29.08.2014 року РС Білгород-Дністровського МУЮ зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № 8 в масиві № 7 на території Великомар'янівської СР для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,3257 га, про що свідчить відповідний ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.18 т. 1).

17.09.2014 року між ОСОБА_2 (Орендодавець) та СК Долинівський (Орендар) було укладено Договір оренди земельної ділянки № 1, відповідно до розділу 1 якого Орендодавець зобов'язався передати Орендареві в строкове платне володіння і користування земельну ділянку № 8 в масиві № 7 на території Великомар'янівської СР для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,3257 га для її господарського використання, а Орендар зобов'язався прийняти таку земельну ділянку, використовувати її відповідно до цільового призначення, а також сплачувати орендну плату. Даний договір зареєстрований у РС Білгород-Дністровського МУЮ, про що свідчить відповідний ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права (а.с.13-16, 19 т. 1).

07.05.2015 року на засіданні робочої комісії з врегулювання проблемних питань у сфері земельних відносин та наповнення місцевих бюджетів від плати за землю було розглянуто заяву гр. ОСОБА_4 щодо виплати заборгованості СК Долинівський за користування земельною ділянкою площею 12,33 га в період з 2004 по 2014 роки. Керівником СК Долинівський повідомлено, що дійсно земельна ділянка весь час була у користуванні підприємства та орендна плата виплачувалася до 2004 року. Після смерті 01.01.2004 року ОСОБА_3 ніхто до підприємства не звертався щодо укладення договору оренди та отримання орендної плати. У зв'язку із відсутністю у підприємства та сільської ради відомостей про виготовлення державного акту на земельну ділянку, вона рахувалась в невитребуваних паях і кошти за її оренду перераховувались до бюджету сільської ради. У 2014 році підприємству були надані правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на підставі яких підприємство виплатило орендну плату за користування власнику земельної ділянки за 2014 рік. За результатами розгляду даного питання комісія дійшла до висновку, що договір оренди землі був підписаний з власником тільки у 2014 році, а кошти за користування землею СК Долинівський весь час перераховував до бюджету сільської ради (а.с. 41-42 т. 1).

Задовольняючи позов ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності з поважних причин. Права та обов'язки за договором оренди земельної частки (паю) від 29 травня 2000 року в порядку спадкування перейшли від ОСОБА_3, померлої 01 січня 2004 року, до її сина - ОСОБА_2, у тому числі щодо отримання від СК Долинівський орендної плати за використання земельної ділянки, якою кооператив фактично весь час користувався.

Згідно із ст.ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 1-2 ст.1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В статті 1225 ЦК України зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

29.05.2000 року ОСОБА_3 було складено заповіт, яким вона заповіла ОСОБА_2 сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП Долинівський . 01.01.2004 року ОСОБА_3 померла, після чого рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 14.02.2005 року встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті його матері ОСОБА_3 та визнано за ним право власності на земельний пай розміром 12,37 умовних кадастрових га із земель КСП Долинівський на території Долиніської СР згідно земельного сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0180945, виданого 10.10.1996 року Білгород-Дністровською РДА.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що усі права та обов'язки по Договору № 918 оренди земельної частки (паю) від 29.05.2000 року, який був укладений між ОСОБА_3 та СК Долинівський , в порядку спадкування перейшли від померлої 01.01.2004 року ОСОБА_3 до її сину ОСОБА_2, в тому числі і щодо отримання від СК Долинівський орендної плати за використання земельної ділянки.

Однак, як встановлено судом, після смерті 01.01.2004 року ОСОБА_3, СК Долинівський продовжив користуватися земельною ділянкою як не витребуваною, плату за що перераховував до місцевого бюджету сільської ради до укладення з ОСОБА_2 17.09.2014 року вже нового Договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.ст. 525, 625 ЦК України).

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України , за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 цього ж закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ст.15 Закону України Про оренду землі , орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятись у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити у договорі поєднання різних форм орендної плати (ст.22 ЗУ Про оренду землі ).

З вказаними висновками суду першої інстанції, погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги СК Долинівський про те, що суд на підставі наданих сторонами і досліджених судом доказів, дійшов до неправильного висновку про існування між сторонами договірних правовідносин з оренди земельної ділянки за час з дня смерті ОСОБА_3 до часу укладання договору вже позивачем, про необхідність стягнення з підприємства заборгованості по орендній платі, про поважність причин пропуску строків позовної давності, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме тим, що з моменту відкриття спадщини, тобто з 01 січня 2004 року, позивачу належала спірна земельна частка (пай), площею 12,37 га, яка станом на січень 2004 року знаходилась в оренді у відповідача за договором оренди земельної частки (паю) від 29 травня 2000 року. Проте , після смерті 01.01.2004 року ОСОБА_3 СК Долинівський продовжив користуватися земельною ділянкою, плату за що ОСОБА_2, як спадкоємцю ОСОБА_3, не сплачував до укладення з ОСОБА_2 17.09.2014 року вже нового Договору оренди земельної ділянки. На підставі чого судом були проведені розрахунки заборгованості СК Долинівський зі сплати орендної плати перед ОСОБА_2 за 2004-2013 роки.

Відповідно до наданого договору оренди від 07 грудня 2007 року, відповідно до якого СК Долинівський перераховував орендну плату до місцевого бюджету, до уваги не приймається, з тих підстав, що у відповідності до апкту прийома -передачі та схеми дор нього, земельна ділянка ОСОБА_2, не увійшла до переданих в оренду та не витребуваних земельних ділянок (а.с. 8-13 т. 2).

Крім того, як було встановлено судом, позивачем був пропущений строк позовної давності для звернення до суду з позовом до СК Долинівський про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку з поважних причин, в зв'язку з чим на підставі ст.ст. 256-257, 261, 267 ЦК України, суд визнав поважними причини пропущення ОСОБА_2 позовної давності для звернення до суду з позовом до СК Долинівський про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, так як право власності на земельну ділянку № 8 в масиві № 7 на території Великомар'янівської СР для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 12,3257 га було зареєстровано РС Білгород-Дністровського МУЮ за ОСОБА_2 29.08.2014 року. Новий Договір оренди земельної ділянки № 1 було укладено між ОСОБА_2 та СК Долинівський 17.09.2014 року та зареєстровано у РС Білгород-Дністровського МУЮ 08.12.2014 року. Листом заступника голови Білгород-Дністровської РДА № К-527/2191 від 28.03.2014 року повідомлено ОСОБА_2, що надати документальне підтвердження передачі спірної земельної ділянки у користування СК Долинівський не можливо, у зв'язку з відсутністю факту передачі відповідної земельної ділянки.

Відповідно до наданих пояснень ОСОБА_5, які були прийняті у вересні 2014 року робітником Білгород-Дністровського МВ МУ МВС, ОСОБА_5 визнав, що дійсно буде ОСОБА_2 виплачена орендна плата, за користування СК Долинівський його земельної ділянки (а.с. 118 т. 2).

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки вони також спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду надано не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення рішення суду, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційної скарги доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують, та задоволенню не підлягають, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу Долинівський - відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді