Рішення

від 20.06.2017 по справі 904/6473/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.2017 Справа № 904/6473/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна", м. Дніпро

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт", м. Київ

відповідача-2: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 24 838, 40 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: Шипіло Д.О., дов. № 01/17 від 31.05.17 р., представник;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 13 949,67 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 210/К від 11.12.2015 року, 4627,57 грн. річних, 2406,89 грн. інфляції грошових коштів, 2854,27 грн. пені, а також про солідарне стягнення з першого та другого відповідачів суми у розмірі 1000,00 грн. на підставі договору поруки № 05/04 від 04.04.17р.

Відповідачі відзиви на позов не надали, їх представники в судове засідання не з'явились.

Останні були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, з огляду на наступне.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.(див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.06.2017 р., відповідачі знаходяться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала про порушення провадження у справі.

Таким чином, господарський суд вважає, що як перший, так і другий відповідач не скористались своїм правом на участь представників у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.15 р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Долфі-Україна" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (Покупець) укладено договір поставки № 210/К, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник (позивач у даній справі) зобов'язується (в порядку та на умовах, визначених договором) поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого Покупцем (відповідачем) замовлення, а останній зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Згідно ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.2., предметом договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних, тощо), які є невід'ємною його частиною.

Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця не визначений сторонами (п.1.3. договору).

У п. 1.6. договору, сторони визначили, що загальна ціна його складає загальну суму всих поставок за даним договором.

Виконуючи умови договору, у період з грудня 2015 року по березень 2016 року, позивач здійснив поставку товару на загальну суму 28 653,40 грн., про що свідчать видаткові накладні, підписані представниками обох сторін, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 17-35).

В п.4.1. договору сторони узгодили, що ціна на кожне найменування товару за договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених Постачальником на момент отримання заявки Покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (видаткові, товаро-транспортні накладні).

Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.4.2.).

Покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару на протязі 60 календарних днів з моменту її отримання.

Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною підписаною Сторонами (п.4.4 договору).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Перший відповідач неналежним чином виконав зобов'язання щодо оплати поставленого товару, здійснивши розрахунки частково в сумі 6600,00 грн., про що свідчать банківські виписки, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 38-46).

Із матеріалів справи вбачається, що на суму 8154,46 грн., останнім було здійснено повернення товару (арк.спр.36-37).

Таким чином, сума заборгованості, яка заявлена позивачем у розмірі 14 949,67 грн., останнім завищена, зважаючи на те, що повернення товару було здійснено відповідачем на більшу суму, ніж вказано позивачем у позовній заяві, у зв'язку з чим сума заборгованості складає 13 898,94 грн.

Доказів виконання зобов'язань щодо оплати поставленого товару на вказану вище суму, перший відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення суми 13 898,94 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

В п. 5.3. договору сторони дійшли згоди про те, що за порушення строку оплати товарів Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума 30% річних, за загальний період прострочення з 30.03.16 р. по 16.05.17 р., складає 4627,57 грн.; інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з квітня 2016 року по квітень 2017 року складає 2406,89 грн.

Зазначені вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення зобов"язання (більше 2-х місяців) сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. При цьому, нарахування пені за цим пунктом починається із самого першого дня прострочення (п.5.4 договору).

Із залученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що сума пені позивачем завищена в результаті арифметичної помилки, у зв'язку з чим до стягнення підлягає пеня в сумі 2442,99 грн.

05.04.17 р. між Другим відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки, відповідно до п. 1. якого, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання першим відповідачем (Боржник) свого обов'язку за договором поставки № 210/К, укладеного між Кредитором і Боржником 11.12.15 р.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 553 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В п.2 договору поруки сторони передбачили, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником, згідно договору поставки у сумі, що дорівнює 1 000,00 грн.

Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов'язання, але в будь-якому випадку, розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в пункті 2 договору.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення 1000,00 грн. основного боргу, підлягають задоволенню солідарно з обох відповідачів.

Зважаючи на те, що солідарне стягнення судових витрат не передбачено законом, проте, вина, як першого так і другого відповідачів підтверджена матеріалами справи, судові витрати підлягають покладенню на останніх у рівних частинах по 50% від загальної суми судового збору.

Керуючись ст. ст. 526, 543, 546, 553, 554, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (02192, м. Київ, вул.Олександра Бойченка,9-А, код ЄДРПОУ 38992141) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Долфі-Україна" (49130, м. Дніпро, вул.Березинська,24-А, код ЄДРПОУ 37068787) 12 898 (дванадцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень) 94 коп. основного боргу, 4627 (чотири тисячі шістсот двадцять сім гривень) 57 коп. річних, 2406 (дві тисячі чотириста шість гривень) 89 коп. інфляції грошових коштів, 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві гривні) 99 коп. пені, 752 (сімсот п'ятдесят дві гривні) 91 коп судового збору.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм Експерт" (02192, м. Київ, вул.Олександра Бойченка,9-А, код ЄДРПОУ 38992141) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Долфі-Україна" (49130, м. Дніпро, вул.Березинська,24-А, код ЄДРПОУ 37068787) 1000 (одна тисяча гривень) основного боргу.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Долфі-Україна" (49130, м. Дніпро, вул.Березинська,24-А, код ЄДРПОУ 37068787) 752 (сімсот п'ятдесят дві гривні) 91 коп судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.06.2017р.

Суддя І.Ф. Мельниченко