Рішення

від 20.06.2017 по справі 904/4948/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.06.2017 Справа № 904/4948/17

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106", м. Мукачеве, Закарпатська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення 31 729,34 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з додатковою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 30 305,00 грн. - заборгованості, 227,29 грн. - 3 % річних, 1197,05 грн. - інфляційних збитків та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 р. по справі № 904/4948/17 порушено провадження, розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.05.2017 р.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2017 р. та 01.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 01.06.2017 р. та на 20.06.2017 р.

Представник позивача у судові засіданні не з'явився, до суду надіслав клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Також, до вказаного клопотання надано оригінали документів, які після огляду в судовому засіданні позивач просив повернути на його адресу.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав. Про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 56).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.06.2017 р. прийнято судове рішення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2016 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" (перевізник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (експедитор) укладений Договір № 20-2 на транспортно - експедиційне обслуговування та перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (далі - Договір), за умов п.1.1. якого перевізник доставляє заявлені в транспортній заявці, яка є невід'ємною частиною Договору, експедитором вантажі, а експедитор сплачує послуги перевізника на узгоджених умовах.

Пунктом 2.2.3. Договору визначено, що експедитор зобов'язується своєчасно оплатити послуги перевізнику.

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата за перевезення вантажу здійснюється протягом 3 - 7 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів: ТТН/СМR, рахунків - фактури, акта надання послуг.

Вартість послуг перевізника вказана в підтвердженої заявці (п. 4.2. Договору).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з організації перевезень вантажу на суму 30 305,00 грн. що підтверджується СМR накладною з відміткою про одержання вантажу, актом про надання послуг № 1153 від 02.08.2016 р. та виставленим рахунком на оплату № 1284 від 02.08.2016 р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 30 305,00 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Перевезення вантажу будь - яким видом транспорту складається з трьох елементів: навантаження, переміщення та вивантаження вантажу, основним з яких є саме перевезення вантажу, що здійснюється на підставі окремого договору, правове регулювання якого у загальній формі закріплено в главі 64 Цивільного кодексу України та главою 32 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 931 Цивільного кодексу України регулює порядок плати за договором транспортного експедирування і визначає, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною першою статті 916 Цивільного кодексу України також передбачено, що за перевезення вантажу стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частина друга статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Статтями 930, 932 Цивільного кодексу України встановлено, що договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст.ст. 610, 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 30 305,00 грн., докази погашення якої у матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу: 3 % річних на суму 227,29 грн. (за період з 17.01.2017 р. - по 18.04.2017 р.) та інфляційні збитки на суму 1197,05 грн. (за період з січня - по березень 2017 р.)

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру 3 % річних та інфляційних збитків, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 30 305,00 грн. - заборгованості, 227,29 грн. - 3 % річних, 1197,05 грн. - інфляційних збитків.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Індустріальний, 1; код ЄДРПОУ 31316718) 30 305,00 грн. (тридцять тисяч триста п'ять грн. 00 коп.) - заборгованості, 227,29 грн. (двісті двадцять сім грн. 29 коп.) - 3 % річних, 1197,05 грн. (одна тисяча сто дев'яносто сім грн. 05 коп.) - інфляційних збитків, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Повернути Товариству з додатковою відповідальністю "Мукачівське автотранспортне підприємство 12106" оригінали документів витребуваних ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2017 р., які були надіслані для огляду в судове засідання, а саме: - договір № 20-2 від 20.07.2016 р.; СМR-накладна (засвідчена копія); рахунок № 1284 від 02.08.2016 р.; акт надання послуг № 1153 від 02.08.2016 р.; - лист вих. 218 від 14.03.2016 р. про направлення оригіналів документів; опис вкладення від 19.12.2016 р.; претензія від 01.02.2017 р.; опис вкладення від 05.02.2017 р.; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення; підтвердження направлення матеріалів позовної заяви відповідачу, всього документів на 16 арк.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Повне рішення складено 20.06.2017