Рішення

від 23.06.2017 по справі 904/5858/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.2017 Справа № 904/5858/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта", м. Кременчук, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне спеціалізоване підприємство "Автодок", м. Дніпро

про стягнення 4487,53 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 136 від 23.12.16р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне спеціалізоване підприємство "Автодок" (далі - відповідач) про стягнення 4487,53 грн. - неустойки та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині порушення строків надання послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 р. по справі № 904/5858/17 порушено провадження і розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.06.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017 р. розгляд справи відкладено на 22.06.2017 р.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2017 р. та від 06.06.2017 р. надіслані на адресу відповідача, що зазначена у Витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій (49000, м. Дніпро, вул. Шинна, буд. 10 А, код ЄДРПОУ 39184624) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію Господарського суду Дніпропетровської області. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуто до суду з позначкою: "за закінченням терміну зберігання".

У п. 4 інформаційного листа ВГСУ від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.06.2017 року оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртранснафта" в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремонтне спеціалізоване підприємство "Автодок" (виконавець) укладений Договір № 04/07-06 на виконання ремонтних робіт (далі - Договір), за умов п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується протягом дії всього терміну цього Договору на свій ризик, якісно і в обумовлені із замовником терміни надати послуги з технічного обслуговування та ремонтування транспортних засобів, що належить замовнику, згідно Специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору строк надання послуг: в термін до 90 календарних днів з моменту надання замовником письмової заявки на ремонт.

Передача на ремонт автомобіля або агрегату здійснюється на підставі підписаного сторонами акту прийому передачі (п. 5.4. Договору).

Пунктом 6.3.1. Договору визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим Договором.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв двигун ЯМЗ-238 в ремонт згідно акту від 07.09.2016 р. та згідно заявки на ремонт № 5 від 07.10.2016 р. (а.с. 17, 18).

Відповідно до п. 5.1. Договору відповідач зобов'язаний був провести ремонт двигуна ЯМЗ-238 до 05.01.2017 р.

Однак в порушення строку виконання зобов'язань за Договором відповідач 15.03.2017 р. здійснив послуги з ремонту двигуна ЯМЗ-238, що підтверджується актом № 015 здачі-приймання наданих послуг (а.с. 19).

Таким чином, в зв'язку з порушення строків виконання зобов'язань відповідачем позивач нарахував неустойку у розмірі 4487,53 грн., що і стало підставою для звернення позивача за захистом його порушеного права та є підставою для виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. Договору виконавець за даним Договором несе наступну відповідальність: за порушення строків надання послуг неустойка в розмірі 0,1 % від вартості ненаданих послуг за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ).

На підставі п. 7.1. Договору позивачем за порушення строків виконання договірних зобов'язань щодо надання послуг відповідачу нарахована неустойка у розмірі 4487,53 грн. (за період з 06.01.2017 р. - по 15.03.2017 р.)

Перевіривши розрахунок неустойки, господарський суд вважає, його таким, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 4487,53 грн. - неустойки.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтне спеціалізоване підприємство "Автодок" (49000, м. Дніпро, вул. Шинна, 10 А; код ЄДРПОУ 39184624) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2; код ЄДРПОУ 31570412) в особі філії "Придніпровські магістральні нафтопроводи" Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" (39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Перемоги, 32/5; код ЄДРПОУ 26113233) 4487,53 грн. (чотири тисячі чотириста вісімдесят сім грн. 53 коп.) - неустойки, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_2 Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України « 26 » червня 2017 р.

Повне рішення складено 23.06.2017