Рішення

від 20.06.2017 по справі 910/6281/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017Справа №910/6281/17

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"

до Громадської організації "Народна Рада України"

про стягнення 3 968,16 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Максимова Я.С. (довіреність № 46-4891 від 17.10.16)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Громадської організації "Народна Рада України" (відповідач) 3 968,16 грн. заборгованості за договором № 1911/К/З про відшкодування витрат баласоутримувача від 23.12.2015 з яких: 3 328,47 грн. - основний борг; 265,17 грн. - інфляційні втрати; 52,62 грн. - 3 % річних; 321,90 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 1911/К/З від 23.12.2015 про відшкодування витрат балансоутримувача в частині сплати наданих послуг за у період з 01.04.2016 по 31.03.2017, внаслідок чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 3 328,47 грн. Крім того, у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, позивачем здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у вказаних вище розмірах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6281/17 та призначено її до розгляду на 23.05.2017.

В судове засідання 23.05.2017 представники сторін не з'явились, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 відкладено розгляд справи № 910/6281/17 на 08.06.2017.

В судове засідання 08.06.2017 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2017 не з'явився, витребуваних судом відзиву на позовну заяву та документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справу в зв'язку з неможливістю надати в даному судовому засіданні витребуваних судом документів та подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/6281/17 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.06.2017.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2017 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити, надав документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 20.06.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та були повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 20.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2015 між Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва як балансоутримувачем та Громадською організацією Народна Рада України як орендарем укладено Договір № 1911/К/З про відшкодування витрат балансоутримувача (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, балансоутримувач забезпечує надання послуг, які зазначачені в додатку № 1 до Договору, нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Будищанська, 4, а орендар бере участь у витратах понесених балансоутримувачем при наданні послуг, пропорційно до займаної ним площі в будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за Договором та відшкодовує плату за земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оренди. Орендар займає приміщення загальною площею 184,70 кв.м на підставі актів фактичного використання.

Згідно з додатком № 1 до Договору, позивач та відповідач погодили наступний перелік послуг: прибирання прибудинкової території, прибирання сходових кліток, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем ГВП і ХВП, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації, дератизація, дезінсекція, технічне обслуговування та поточний ремонт систем ППА та ДВ, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності, поточний ремонт конструктивних елементів внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, полив дворів, клумб і газонів, освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води (далі - послуги).

З додатку № 1 до Договору вбачається, що вартість з утримання будинків і споруд та прибудинкової території становить 369,84 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2.4 Договору, відповідач зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку на якій розташовано об'єкт оренди.

При несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки (п. 2.2.4 Договору).

Згідно з п. 4.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Як вбачається з п. 5.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 01.08.2015 по 31.07.2016 включно, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії цього Договору не повідомила іншу сторону про намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 5.3 Договору, останній може бути достроково розірвано на підставі рішення суду; за згодою обох сторін (про намір розірвання Договору сторони повинні повідомити одна-одну за 30 (тридцять) днів; у разі невиконання сторонами умов Договору.

Так, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач у період з 01.04.2016 по 31.03.2017 не сплатив на користь балансоутримувача вартість з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості у розмірі 3 328,47 грн., яку позивач просить суд стягнути з орендаря.

Доказів припинення дії Договору до початку спірного періоду або протягом такого періоду сторонами спору суду не надано, а тому суд дійшов висновку про те, що у позивача у період часу з 01.04.2016 по 31.03.2017 існували грошові зобов'язання перед позивачем на підставі Договору.

Крім того, у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 321,90 грн., 3 % річних у сумі 52,62 грн. та інфляційних втрат у сумі 265,17 грн., нараховані за загальний період з травня 2016 по березень 2017.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, згідно із наявними в матеріалах справи розрахунками, заборгованість відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на утримання та обслуговування орендованого нерухомого майна у період з квітня 2016 року по березень 2017 становить 3 328,47 грн.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, як передбачено умовами, закріпленими у п. 2.2.4 Договору, орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги.

Суд відзначає, що сторонами не надано суду доказів належного виконання відповідачем умов Договору, передбачених у п. 2.2.4, тобто своєчасної та повної сплати відповідачем на користь позивача вартості з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за спірний період у розмірі 3 328,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладені фактичні обставини та норми матеріального права, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 3 328,47 грн. за період з квітня 2016 по березень 2017.

Як зазначалося вище, позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені, а також нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Так, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 321,90 грн., нараховану за загальний період з 21.05.2016 по 31.03.2017 по кожному місяцю окремо, а також 3% річних у сумі 52,62 грн. та інфляційні втрати в сумі 265,17 грн. за загальний період з 21.05.2017 по 31.3.2017.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд встановив, що розмір 3% річних, інфляційних втрат та пені є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягають стягненню 52,62 грн. 3% річних, 265,17 грн. інфляційних втрат та 321,90 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені вище обставини, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації "Народна Рада України" (02232, м. Київ, вул. Будищанська, буд. 4; ідентифікаційний код 39575128) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15; ідентифікаційний код 39605452) 3328,47 грн. основного боргу, 321,90 грн. пені, 52,62 грн. 3% річних, 265,17 грн. інфляційних втрат та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2017.

Суддя С.О. Турчин