Рішення

від 20.06.2017 по справі 910/6468/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2017Справа №910/6468/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Сатурн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Ентерпрайз"

про стягнення 105 965,97 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Кубарєва Ю.О. (довіреність № 01-2/0193 від 11.04.2017)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Науково- виробниче підприємство "Сатурн" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Ентерпрайз" (відповідач) 105 965,97 грн. заборгованості за договором оренди нежилих приміщень та майна № 1146ОУ15 від 22.07.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нежилих приміщень та майна № 1146ОУ15 від 22.07.2015 в частині сплати орендної плати за користування майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6468/17, розгляд справи призначено на 25.05.2017.

В судове засідання 25.05.2017 з'явився представник позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2017 відкладено розгляд справи № 910/6468/17 на 13.06.2017.

12.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі.

13.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення і документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2017 розгляд справи відкладено на 20.06.2017 на підставі ст. 7 Господарського процесуального кодексу України.

19.06.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.06.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.06.2017 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи надсилались на юридичну адресу відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), а тому відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 20.06.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.07.2015 між Публічним акціонерним товариством "Науково - виробниче підприємство "Сатурн" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Ентерпрайз" (далі - орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень та майна № 1146ОУ15 (далі - договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає орендарю в тимчасове платне користування нежилі приміщення, які знаходяться на території підприємства орендодавця за адресою: м. Київ, пр. Леся Курбаса, 2-Д, загальною площею згідно акта приймання-передачі приміщень та майна і обладнання, що знаходиться в орендованих приміщеннях та передане також актами приймання-передачі.

17.08.2015 між сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщень та майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв наступні приміщення: головний корпус, ІІ блок, V поверх, площею 72,0 кв.м.

Згідно з п. 2.1 договору оренди, за право користування орендованими площами (приміщеннями), майном та обладнанням орендар щомісяця перераховує на рахунок орендодавця орендні платежі шляхом та в терміни, передбачені цим Договором, та у розмірі згідно п.2.3.1 цього Договору або в розмірі, що обумовлений в наступних Протоколах погодження договірної ціни, які також являються невід'ємними частинами цього Договору, та Додаткової угоди №1 (Додаток №3) до цього Договору. Сума орендних платежів визначається з урахуванням діючої в Україні ставки податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2.2 договору оренди, до складу орендних платежів відносяться: орендна плата; плата за утримання та обслуговування приміщень (в т.ч. приміщень загального користування) - платежі орендаря для відшкодування витрат орендодавця на утримання та обслуговування орендованого майна, у тому числі відповідної частини комунальних та експлуатаційних витрат орендодавця.

Положеннями п. 2.3.1 договору оренди сторони встановили, що на час підписання цього договору розмір орендної плати, включаючи ПДВ, становить 41,86 грн. за 1 кв.м.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди про розрахунки між сторонами від 22.07.2015 сторони погодили, що орендні платежі, що підлягають сплаті, розраховуються орендодавцем на момент сплати шляхом множення розміру орендної плати, яка визначена в п. 2.3.1 договору, або останнім за часом протоколом погодження договірної ціни, в якому проводилась індексація розміру відповідного платежу, на коефіцієнт К, де К=К2/К1, при цьому К2 дорівнює величині курсу долара США, який встановлено Національним банком України на день платежу, К1 дорівнює величині курсу долара США, який встановлено Національним банком України на день підписання договору.

Згідно з п. 2.3.4 договору оренди, при недосягненні сторонами до зазначеного часу погодження про розмір орендних платежів (в тому числі не підписання Протоколу погодження договірної ціни в даному місяці) та при відсутності відмови орендодавця від Договору у порядку, що встановлено п.2.7 цього Договору, суми орендних платежів в частині орендної плати відповідних періодів нараховуються шляхом множення розміру орендної плати, яка була визначена в останньому за часом Протоколі погодження договірної ціни в якому індексувалась орендна плата ( а якщо такого не було, то виходячи з розміру орендної плати, яка визначена в п.2.3.1 цього Договору) на відповідний індекс інфляції.

Розмір плати за утримання та обслуговування приміщень визначається Додатковою угодою № 1 (Додаток № 3 до цього Договору).

Якщо сторони не підписують черговий Протокол погодження договірної ціни, плата за утримання та обслуговування об'єкту оренди визначається шляхом корегування сум, визначених в Додатковій угоді № 1, аналогічно положенням абзацу один цього пункту.

Положеннями п.2.4 договору встановлено, що умови Протоколу погодження договірної ціни вважаються узгодженими, якщо орендар не пред'являє обгрунтованих заперечень проти його підписання протягом п'яти робочих днів з дня отримання проекту відповідного Протоколу або дня, коли представник орендаря повинен був його отримати.

Днем отримання орендарем проекту Протоколу погодження договірної ціни є перший робочий день місяця, що слідує за поточним. Якщо представник орендаря своєчасно не прибуде до бухгалтерії орендодавця для отримання Протоколу, вважається, що орендар отримав Протокол в установлений день.

Додатковою угодою № 1 (Додаток № 3) про сплату за утримання та обслуговування орендованих площ сторони погодили, орендар щомісяця відшкодовує орендодавцю витрати по утриманню та обслуговуванню орендованих площ, а також відповідної частини комунальних та експлуатаційних витрат орендодавця згідно розрахунку, що складаються з наступних платежів: а) щомісячна плата орендаря за послуги орендодавця по обслуговуванню орендованих приміщень (площ) яка становить: 20,4 грн. за кв.м. орендованих площ; б) вартість обслуговування зовнішніх електромереж, яка на 1кВт/год. Споживаної електроенергії становить 0,06 грн.

Пунктом 3.2.1 встановлений обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі перераховувати орендні платежі на рахунок орендодавця, відшкодовувати витрати орендодавця на утримання та обслуговування орендованих приміщень.

Цей договір діє строком до 01.08.2016 (п. 4.1 договору).

Пунктом 4.3 договору встановлено, що якщо за місяць до закінчення терміну дії договору ні одна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, то даний договір вважається автоматично продовженим на один рік, якщо не буде інших домовленостей між сторонами.

Матеріали справи не містять повідомлення сторін про припинення дії договору.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідач в порушення взятого на себе зобов'язання у період з серпня 2015 по березень 2017 не здійснив сплати орендних платежів та інших платежів, передбачених договором, у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 105 965,97 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріалами справи підтверджується факт користування відповідачем, у період з серпня 2015 по березень 2017 нежитловими приміщенням, а саме: головним корпусом, ІІ блок, V поверх, площею 72,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, пр. Леся Курбаса, 2-Д.

Доказів повернення відповідачем об'єкта оренди по акту приймання-передачі матеріали справи не містять, як і не містять письмових повідомлень сторін про припинення дії договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 договору оренди, орендна плата за передані для використання площі та майно ( в т.ч. обладнання ) нараховується з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі та сплачуються незалежно від їх фактичного використання та результатів фінансово - господарської діяльності орендаря.

Оплата проводиться в два етапи: аванс за поточний місяць (в розмірі 75 % розміру орендних платежів, нарахованих за попередній місяць згідно п.п. 2.3.1 - 2.3.4 даного договору) сплачується до 15-го числа поточного місяця згідно виставленого рахунку; розрахунок вартості наданих послуг та оренди, протокол договірної ціни та акт виконаних робіт на надані послуги надаються згідно п. 2.3.3 даного договору оренди; на підставі цих документів проводиться остаточний розрахунок між сторонами, остаточний розрахунок за попередній місяць проводиться одночасно зі сплатою авансу за поточний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору оренди позивач складав Протоколи погодження договірної ціни, Розрахунки вартості плати за користування приміщеннями та Акти виконаних робіт до розрахунків вартості оренди.

Оскільки матеріали справи не місять жодних заперечень відповідача на Протоколи узгодження договірної ціни, то у відповідності до укладеного між сторонами договору, останні вважаються погодженими відповідачем.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, за серпень 2015 сума нарахувань склала 2430,1 грн. (розрахунок вартості № 1179), за вересень 2015 - 5022,85 грн. (розрахунок вартості №1411), за жовтень 2015 - 5022,85 грн. (розрахунок вартості № 1593), за листопад 2015 - 5785,33 грн. (розрахунок вартості № 1768), за грудень 2015 - 5785,33 (розрахунок вартості № 1873). Всього за період з серпня 2015 по грудень 2015 розмір орендної плати та інших платежів склав 24046,77 грн.

Оскільки розрахунок вартості орендної плати та інших платежів у 2016 та по березень 2017 не змінювався та становив на місяць 5785,33 грн., позивачем нараховану відповідачу оренду плату та інші платежі, передбачені договором, у розмірі 86 779,95 грн. (за період з січня 2016 по грудень 2016 - 69423,96грн.; за період з січня 2017 по березень 2017 - 17 355,99 грн.).

Отже, всього за період серпня 2015 по березень 2017 нарахована орендна плата та плата за утримання та обслуговування орендованих площ становить 110 826,72 грн.

Як встановлено судом, в порушення умов договору оренди нежитлових приміщень, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення оплати орендної плати та інших платежів виконав частково на суму 2430,41 грн.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за період серпня 2015 по березень 2017 .

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що заборгованість відповідача становить 108 396,31 грн., однак позивачем заявлено до стягнення 105 965,97 грн. Враховуючи те, що позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 105 965,97 грн., що заявлена позивачем до стягнення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Сатурн" повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд-Ентерпрайз" (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 37, оф. 3, код 39382919) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково - виробниче підприємство "Сатурн" (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 2-Б, код 14308747) 105965,97 грн. заборгованості та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2017.

Суддя С.О. Турчин