Рішення

від 21.06.2017 по справі 910/5924/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017Справа №910/5924/17

За позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" простягнення 34054,92 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" 34054,92 грн., з яких: 32172,21 грн. заборгованості за договором-доручення №10-01/03 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування від 10.03.2015 та 3% річних у розмірі 1882,71 грн. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати наданих позивачем послуг, яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/5924/17, розгляд якої призначено на 10.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та відповідача, неподанням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 25.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2017, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, неподанням ним витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 21.06.2017.

Представники сторін у судове засідання 21.06.2017 не з'явились.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки представників суд не повідомив. Про дати та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.06.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

10.03.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - повірений, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" (далі - довіритель, відповідач) було укладено договір-доручення №10-01/03 про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (далі - договір), згідно умов якого довіритель доручає повіреному за винагороду здійснювати пошук і підбір перевізників (перевізників чи їх довірених осіб), для цілей забезпечення автотранспортними засобами довірителя для здійснення перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, а також по території України (п.1.1), предметом даного договору є надання повіреним довірителю посередницьких експедиторських послуг по організації і виконанню автомобільних перевезень вантажів в міжнародних напрямках, а також інших супутніх послуг. Повірений зобов'язується прийняти і доставити ввірений вантаж довірителя власним або найманим автотранспортом від пункту відправлення до пункту призначення і видати його зазначеному довірителем отримувачу, а довіритель зобов'язується оплатити за перевезення вантажу встановлену цим договором плату. Повірений зобов'язується надавати від свого імені, за рахунок і по дорученню довірителя комплекс транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів (п.1.4), конкретний перелік послуг і інформація про них вказуються в заявці на транспортно - експедиційне обслуговування, яка погоджена обома сторонами в порядку, передбаченому цим договором, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.5), умови, викладені в конкретній заявці, мають переважне право по відношенню до умов цього договору (п.1.10), вважається, що умови поставки вантажу виконані у повному обсязі з моменту передачі вантажу вантажоотримувачу та отримання свого оригінального екземпляру CMR (чи ТТН) з відміткою про отримання вантажу (п.2.1.19), оплата послуг з транспортної експедиції здійснюються довірителем в безготівковій формі в гривні, на підставі факсимільної копії рахунку (п.3.1).

16.03.2015 між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, в якому погоджено надання послуг довірителю з організації перевезення за маршрутом м. Суми - Туркменістан, м. Мари, пос. С.Туркменбаши, промислова зона ПО "Мариазот", дата завантаження 19.03.2015, дата розвантаження - не пізніше 06.04.2015, форма та строки оплати: вартість послуг становить 3200 доларів США, оплата здійснюється в безготівковій формі еквівалент в гривні, в два етапи: попередня оплата становить 2000,00 доларів США, яка сплачується після оформлення документів на вантаж необхідних для перетину кордону та 1200,00 доларів США після розвантаження вантажу впродовж 3-х банківських днів, курс НБУ визначається на день виставлення рахунків.

Відповідно до CMR А№005570, копія якої знаходяться в матеріалах справи і оглянута судом в судовому засіданні, позивачем було організовано здійснення перевезення за маршрутом м. Суми - Туркменістан, м. Мари, пос. С.Туркменбаши, промислова зона ПО "Мариазот" та видано вантаж вантажоодержувачу 15.04.2015.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури: 18.03.2015 №18-01/03 на суму 44500,00 грн. та 07.10.2016 №07-01/10 на суму 31068,00 грн.

Як вбачається з виписки банку за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, відповідно до платіжного доручення №64 від 18.03.2015 відповідачем було сплачено позивачу 44500,00 грн. за перевезення вантажу згідно рахунку №18-01/03 від 18.03.2015.

18.10.2016 позивач направив відповідачу CMR А№005570, акт №15-01/04 від 15.04.2016 на загальну суму 75568,00 грн., рахунок-фактуру №07-01/10 від 07.10.2016 на суму 31068,00 грн.

Рахунок-фактуру №07-01/10 від 07.10.2016 відповідач не оплатив.

За твердженнями позивача, сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані останнім послуги станом на 13.03.2017 складає 32172,21 грн.

Відповідно до. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідачем було замовлено, а позивачем належним чином надано відповідачу послуги з транспортного експедирування, що підтверджується відповідною заявкою, яка підписана уповноваженими представниками та скріплена печатками сторін, накладною CMR, однак відповідач, в порушення умов, які викладені в договорі та заявці, вартість наданих позивачем послуг оплатив частково.

Відповідно до додатку №1 від 16.03.2015 до договору сторонами було погоджено форму та строки оплати за надані позивачем послуги, а саме: вартість послуг становить 3200 доларів США, оплата здійснюється в безготівковій формі еквівалент в гривні, в два етапи: попередня оплата становить 2000,00 доларів США, яка сплачується після оформлення документів на вантаж необхідних для перетину кордону та 1200,00 доларів США після розвантаження вантажу впродовж 3-х банківських днів. Курс НБУ визначається на день виставлення рахунків.

Перший етап оплати відповідач здійснив в повному обсязі 18.03.2015.

Як вбачається з CMR А№005570 вантаж було доставлено вантажоодержувачу 15.04.2015, а отже, згідно умов додатку №1, відповідач повинен був оплатити решту вартості послуг - 1200,00 доларів США по курсу НБУ, який визначається на день виставлення рахунку.

Рахунок №07-01/10 на оплату послуг датований 07.10.2016 та сформований на суму 31068,00 грн.

З наявних у справі описів вкладення у листи та фіскальні чеки поштової установи вбачається, що вказаний рахунок направлено відповідачу 18.10.2016 рекомендованим листом.

У відповідності до Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, нормативними строками пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) є: Д+3, пріоритетної - Д+2. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору сума, яка підлягає сплаті (еквівалент в гривні), визначається в залежності від дати виставлення рахунку, і такий рахунок датований 07.10.2016 та направлений відповідачу лише 18.10.2016, враховуючи нормативні строки пересилання письмової кореспонденції (в даному випадку 18.10.2016 + 4 дні без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за надані послуги у строк до 24.10.2016 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг належним чином не виконано, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 31068,00 грн (еквівалент 1200,00 доларів США по курсу НБУ станом на дату виставлення рахунку (07.10.2016).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягають задоволенню частково - на суму 31068,00 грн.

Наявності підстав для стягнення з відповідача решти заявленої до стягнення суми основної заборгованості - у розмірі 1104,21 грн позивачем не доведено.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1882,71 грн (за період прострочення з 19.04.2017 по 31.03.2017).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений заявками строк свого обов'язку по перерахуванню коштів за надані послуги не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України). Відповідно, є підстави для застосування по відношенню до відповідача встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за надані послуги до 24.10.2016 включно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню - на суму 403,46 грн за період прострочення з 25.10.2016 по 31.03.2017, виходячи із суми простроченого зобов'язання у розмірі 31068,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 13000,00 грн., господарський суд зазначає наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

На підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 27.02.2017, акт надання послуг від 16.03.2017 на суму 9000,00 грн., чек про оплату послуг №8 від 16.03.2017 на суму 9000,00 грн., договір про надання правової допомоги від 21.05.2017, чек про оплату послуг №23 від 21.05.2017 на суму 4000,00 грн.

За змістом п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на розумну співрозмірність вартості послуг адвоката у даній справі відносно обсягу наданих ним послуг та ціни позову, суд дійшов висновку, що вимога позивача про компенсацію витрат на послуги адвоката підлягає задоволенню у розмірі, що складає 2000,00 грн.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а витрати на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача у розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресормаш" (01054, м.Київ, вул. Павлівська, будинок 9, ідентифікаційний код 37283196) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61001, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 31068 (тридцять одна тисяча шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 403 (чотириста три) грн 46 коп., 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката та 1544 (одна тисяча п'ятсот сорок чотири) грн. 85 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.2017

Суддя Ю.М. Смирнова